У соцмережах триває жвава дискусія економістів і просто любителів мережевого спілкування щодо ідеї податкової реформи, яка отримала неофіційну назву "10-10-10-3" (або скорочено "10-10-10").
Одразу скажемо, що предмет цієї дискусії дуже складний, однозначно кращого варіанта будь-якої економічної реформи не буває, багато аргументів як прихильників, так і противників реформи виглядають переконливими.
Автори ідеї стверджують, що їхню пропозицію можна реалізовувати вже з 1 січня 2023 року. Зрозуміло, що цього не буде, оскільки зміни пропонуються фактично революційні, для їхнього ухвалення потрібна критична маса прихильників у виконавчій владі та в парламенті, а її поки що немає й близько.
Однак ще до війни багато фахівців говорили про те, що українську економіку треба змінювати на системному рівні, інакше вона не злетить. Війна, з одного боку, зробила очевиднішою слабкість вітчизняної економіки. З іншого боку, за умов війни з'явилося вікно можливостей реалізувати ті заходи, на які в мирний час влада зважитися не хоче.
Тому 
вирішило розповісти про запропоновану реформу та основні аргументи учасників дискусії.
Суть податкової реформи "10-10-10"
Автором ідеї, ініціатором і координатором процесу розроблення реформи є заступник глави ОП з економіки Ростислав Шурма. Розробленням і розрахунками реформи займалися:
- Михайло Кухар (Ukraine Economic Outlook);
- Анатолій Амелін («Український інститут майбутнього»);
- Андрій Длігач (Advanter Group).
Пропонуються такі ставки основних податків і зборів:
- 10% податку на прибуток замість нинішніх 18%;
- 10% ПДВ замість 20%;
- 10% ПДФО замість 18%;
- 0% ЄСВ;
- 3% військового збору замість 1,5%.
Окрім нових ставок податків запропоновано скасувати низку пільг для бізнесу, розширити повноваження податківців тощо. Сенс цих змін: якщо податки низькі, їх треба платити всім.
Основні аргументи авторів реформи
Автори вважають, що нові податки буде вигідніше сплачувати, ніж оптимізувати.
Вони зазначають, що за збереження поточної податкової практики бізнес усе більше переходитиме в тінь або виїжджатиме з країни. Як результат – у перспективі кількох років загальна податкова база країни стискатиметься, рівень життя населення падатиме, а економіка перейде до затяжної стагнації.
За умови запуску реформи відбудеться «критичне покращення податкового клімату в країні, що сприятиме активізації ділової активності, збільшенню капітальних інвестицій і в стратегічній перспективі – значному збільшенню податкових надходжень із можливістю досягнення профіциту бюджету».
Що говорять прихильники реформи
Бізнесмен та інвестор Петро Чернишов вважає, що реформа "10-10-10" – це стимул для детінізації бізнесу. «Це можливість вийти в білу та капіталізувати бізнес. Без цього успішну економіку не побудувати».
Він пояснює, що в умовах війни дефіцит держбюджету буде величезним і його неможливо закрити жодним підвищенням податків або скороченням видатків, на що розраховує нинішня влада. Закрити його й уникнути руйнівної девальвації та гіперінфляції можна лише за умови фінансової допомоги західних союзників. А для них немає принципової різниці, буде дефіцит 71% чи 74% (у разі реалізації реформи дефіцит спочатку зросте).
Якщо до війни Україна могла якось розповідати про свою «інвестиційну привабливість», то тепер головне завдання – утримати в країні якнайбільше бізнесів. «Оскільки після війни наш божевільний сусід нікуди не подінеться, то й після війни треба буде пропонувати супервигідні умови інвесторам, щоб хтось сюди приходив із грошима».
Чернишов також зазначає:
- змінювати систему треба, допоки рейтинг у президента наближається до 100% – таке довго тривати не може;
- нам же хочеться, аби співгромадяни, що поїхали, повернулися? Треба допомогти їм у цьому, показати, що країна хоче і їх, і їхні гроші;
- поточна податкова система разом із правоохоронною системою – це «жах-жах».
«Запропонована система є простою та зрозумілою. У цьому її головний плюс. Автори стверджують, що вона майже компенсує наявний збір податків. Тут, звісно, потрібна серйозна дискусія. Але якщо це схоже на правду, то реформу треба приймати», — написав Чернишов.
Водночас у своєму пості у фейсбуці він висловив багато конкретних зауважень до пропозиції.
Економіст Ярослав Романчук написав: «Перед нами початок командної роботи з формулювання економічної альтернативи агресивному марксизму Д. Гетманцева, номенклатурної інерції Д. Шмигаля та олігархічному схематозу великої кількості міністрів, депутатів і держслужбовців. Сам факт появи такої ініціативи, її публічної підтримки з боку VIP-персон влади гідний схвалення. Поява, оформлення ліберального порядку денного в Україні затягнулася більш як на 30 років. Якщо сьогодні з'явився попит, трішки відкрилося вікно можливостей, то потрібно докласти максимум зусиль для повноцінної інституціоналізації ціннісної економічної політики України».
Як податкову реформу оцінюють скептики
Економіст Олексій Кущ мріє про той час, коли ефективність замінить ефектність. «Досить помітних рекламних назв. Я розумію, що "10-10-10", "5-7-9" добре заходять у маси, але тут головне сенс і ефективність, а не назва, до того ж вона одразу формує невірні смисли».
Він пояснив, що мистецтво фіскальної реформи полягає не в зниженні всіх податків одразу (адже бюджет потрібно наповнювати: платити пенсії, утримувати армію, відновлювати зруйноване), а в правильному зміщенні податкових акцентів.
Кущ зазначив, що зараз в Україні диспропорція в бік оподаткування праці: ЄСВ, прибутковий податок і військовий збір – сумарно 41,5%. Основні податки стягуються з найманого працівника – це потрібно змінювати.
Щодо податку на прибуток, він вважає, що його значення перебуває на порівняно оптимальному рівні – 18%. До того ж зниження цього податку до 10% пропонують зробити в обмін на скасовування всіх пільг. «А ми маємо розуміти, що у ВЕЗах, технологічних парках тощо один із ключових стимулів залучення інвестицій – це щонайменше п'ятирічна пільга за податком на прибуток. Інвестор спершу має отримати окупність проєкту і лише потім – держава податки».
«Приберемо таку пільгу – знищимо кластерну модель розвитку», – вважає Кущ. Крім того, у податку на прибуток є дієвий стимул для підприємця – податкове відрахування, коли витрати на НДДКР, інновації та нові технології віднімаються із суми оподатковуваного прибутку.
Що говорять противники запропонованої податкової реформи
Юрист Олександр Шемяткін написав: «Мій багаторічний досвід податкового консультанта й п'ятирічний досвід співавтора та лобіста ідеї податку на виведений капітал говорить про те, що реальна податкова реформа має починатися з реформи бюджетної системи. Максимальна децентралізація податкових надходжень і автоматизація розподілу коштів між бюджетами ще на рівні надходження податків, сувора регламентація формування видаткової частини бюджету, максимальна прозорість витрачання бюджетних коштів і закріплення права платників податків обирати на свій розсуд, на які соціальні чи бюджетні проєкти направити певний відсоток своїх податків».
За його словами, неможливо провести податкову реформу без:
- бюджетної реформи;
- відкликання Данила Гетманцева з посади голови податкового комітету ВР;
- припинення суддями враховувати на прохання влади стан бюджету під час розгляду судових спорів;
- усунення з «реформованого» БЕБ працівників нереформованої податкової міліції.
Інвестбанкір Сергій Фурса зазначив, що високі податки не є основною проблемою в Україні. Навіть до війни так не було. «Стримувала зростання економіки, за словами самого бізнесу, відсутність верховенства права. Суди, суди та ще раз суди. Ну й силовики».
Він вважає, що під час війни податки не знижують. «Дуже інфантильно вважати, що можна знижувати податки та вести війну. Так в історії ще нікому не вдавалося».
Чи виграє бізнес, якщо податки зменшать? «Спочатку, так. А потім, коли обвалиться макроекономічна стабільність, подобатися перестане».
Фурса також нагадав, що зниження ПДВ до 10% – це порушення вимог ЄС, де встановили мінімальний рівень цього податку на рівні 15%. А зниження податку на прибуток до 10% — порушення рішення G7 про мінімальний податок на прибуток у розмірі 15%, ухваленого в рамках боротьби з офшорами.
На ці аргументи інші учасники дискусії йому відповіли, що:
- вимоги ЄС поширюються на членів Союзу, а Україні йти туди ще багато років. До того ж у самому ЄС є низка винятків із цього правила;
- для країни, що воює, економіка якої швидко руйнується, міжнародні організації, напевно, зроблять винятки, якщо їм довести їхню необхідність у нинішній ситуації.
Читайте також
