Наприкінці весни вже минув місяць після закінчення тримісячного мораторію на обшуки бізнесу від президента України. Дивні прецеденти тиску на бізнес відновилися. Наприклад, мав місце пошук нелегального казино у приміщенні об’єднання українських підприємців CEO Club близько 23:00 26 квітня 2024 року.
Виникає питання, чому влада не продовжила мораторій на «маски-шоу», про що так активно просив бізнес?
Сергій Позняк, голова Асоціації підприємців-ветеранів, ветеран АТО та очільник руху «Маніфест 42», який був ініціатором згаданого мораторію, у новому інтерв’ю 
розповідає, як тепер підприємці намагаються знайти спільну мову з силовиками та як побудувати ефективну модель комунікацій між владою та бізнесом.
Минулого разу говорив з Сергієм Позняком під час дії мораторію на обшуки. Тоді співрозмовник видання розповів, як «Маніфест 42» захищає бізнес, а силовики маніпулюють законом і кошмарять підприємців. Обидві розмови відбулися у межах спецпроєкту «Підвищений тиск», який присвячений захисту українського бізнесу від свавілля силовиків.
Що змінилося для бізнесу після завершення мораторію на обшуки 23 квітня
Що відбувається після закінчення мораторію, чи з’явилися нові справи проти бізнесу?
Ті справи, які були під час мораторію, залишили в спокої. Але вже після мораторію з’явилися нові кейси наїзду на великі бізнеси:
- помилковий обшук промислової компанії «Пожмашина», у якої шукали порностудію;
- замовна інформаційна атака на компанію «Текстиль-контакт» Олександра Соколовського;
- очорнення репутації Ceo Club.
Крім того, 20 травня депутатка Галина Янченко повідомила про обшуки у ТРЦ «Гулівер», у ході яких БЕБ, на її думку, намагається арештувати, закрити і зупинити по суті величезний діючий бізнес, який приносить мільйони гривень податків у держбюджет.
Як за цей час змінилися комунікації з правоохоронними органами?
От прямо сьогодні (21 травня 2024 року) відбулася зустріч з Офісом Генпрокурора, з начальником Департаменту кримінальної політики та захисту інвестицій Офісу Генпрокурора Олексієм Бонюком. Нам оголосили про наміри створення діалогового майданчика задля вирішення питань відкрито і прозоро, про бажання швидкого і неупередженого розгляду кейсів. Вони навіть сказали: «дайте нам кейс, який ми можемо розглядати, щоб прямо тут, в прокуратурі, ми могли ухвалити рішення».
Водночас правоохоронці поскаржилися, що підприємці не дуже хочуть іти в прокуратуру і виносити свої випадки у публічну площину. Я вважаю, що потрібно спілкуватися.
Якщо на вас тиснуть правоохоронці, особливо якщо є якась господарська суперечка і туди втручаються правоохоронці, будь ласка, звертайтеся до «Маніфесту 42», ми обов'язково допоможемо, вийдемо на діалог і точно знайдемо рішення.
А що конкретно все ж таки пропонують в Офісі Генпрокурора?
Напрацювати спільні алгоритми і рішення для запобігання неправомірним діям правоохоронців і для напрацювання, зокрема, законодавчих ініціатив для захисту інтересів бізнесу. Але на практиці поки нічого немає.
Чому правоохоронці стали так жорстко поводитись із бізнесом після початку повномасштабної війни (відео)
Чи маніпулюють силовики статистикою закриття справ проти бізнесу
Статистика щодо закриття справ проти бізнесу, яка надавав БЕБ на кінець березня. Як виявилось, статистика не відповідає дійсності
Під час минулої нашої розмови ви дякували депутатам, уряду, президенту та сподівались, що мораторій продовжать. Чому цього не сталося?
Я не можу зрозуміти, чому вони його не продовжили, не можу знайти аргументів, чому у стані війни ми не можемо підтримати наших підприємців, які реально зараз перебувають у важкому становищі. Навпаки, ми немов відкриваємо дамбу, за якою вже достатньо правоохоронців, готових продовжити перевірки бізнесу.
Ми ще маємо розібратися з аудитом закритих справ, бо потрібно зрозуміти, де ми зараз і що у нас вийшло з цього мораторію, бо ми досі цього не знаємо.
Під час звіту про проведення тримісячного аудиту Офіс Генерального прокурора України повідомив про закриття 1218 справ проти бізнесу. Але у відповідь на запит у Бюро економічної безпеки повідомили, що детективи БЕБ закрили 249 кримінальних проваджень. Так якими є реальні результати?
Генпрокуратура запропонувала сісти та разом знову порахувати – оце і буде реальний аудит, зрозумілий усім сторонам – і бізнес-спільнотам, і самим бізнесменам, і прокуратурі з БЕБ.
Як виявилося, є дуже багато систем підрахунку, в яких можна реально заплутатися – і всі заплуталися. Ми бачимо, що справу закрили у Нацполіції, а її пише собі БЕБ, і навпаки.
Ви казали, що залучаєте до співпраці проти недоброчесних правоохоронців ветеранські організації. Що саме вони роблять?
Ми зараз співпрацюємо з ветеранськими юридичними компаніями, які будуть захищати інтереси цивільних бізнесменів і ветеранських компаній.
Також ми вже у переговорному процесі з профспілками ветеранів і військовослужбовців, безпековими компаніями, власниками або працівниками яких є ветерани.
Що робити з нечесними силовиками, які пресують бізнес
«Півтори години «ґвалтувати» пустий сейф, ключі від якого були у начальника охорони, з яким не було зв’язку через вилучений телефо», – написав тоді про обшук НАБУ в компанії Archer власник Олександр Ярема. Читайте його кейс на The Page
А що ці безпекові компанії можуть зробити з представниками силових органів?
Вони можуть забезпечувати безпеку у рамках чинного законодавства.
Як ви думаєте, скільки в країні зараз недоброчесних силовиків?
Це рахунок на тисячі.
За день, якщо захочеш, не вичистиш?
Ви розумієте, почистити можна все що завгодно. Але ж треба змінити філософію. Люди мають працювати не для того, щоб у них була можливість десь стригти капусту з бізнесменів, а для того, щоб у нас в Україні було безпечно жити, діяли рівні права для всіх.
Але з однією філософією не прорвешся, треба виносити з кабінетів директорів, які дозволяють недоброчесну поведінку. Хіба не начальство головний фактор?
Які дії бізнесу могли би зупинити тиск на нього
Є така думка, що тиск міг би пригальмуватися чи навіть зупинитись, якщо б з'явився бізнес, який після закриття справи зміг би відсудити у правоохоронних органів компенсацію за завдані збитки. Як ви думаєте, це можливо?
Ви знаєте, у нас вже є кейс. Але не відсудили, а отримали пропозицію від правоохоронців відшкодувати збитки.
Нагадаю, нещодавно до «Пожмашини» в офіс помилково залетіли силовики шукати порностудію – вибили двері, зламали меблі. Але Нацполіція проявила конструктивну виважену дорослу позицію. Вони запропонували: «Якщо бажаєте, ми компенсуємо вам збитки за зламані двері і встановимо вам нові, вибачимося перед співробітниками».
Вибачення прийняті. Тобто вже є певна відповідальність. Це позитивні сигнали, що все ж таки громадськість і суспільна ініціатива працює. Але тут у нас ще є купа роботи.
Чим займається Рада підприємців при Офісі Президента
Сергій Позняк під час розмов із представниками бізнесу та владу наприкінці лютого цього року, коли й з'явилась ідея мораторію на обшуки
Чим наразі займається Рада підприємців при президентові України, яка була створена при РНБО якраз під час мораторію?
Рада – це місток. За якістю він поки слабкий, але він є. Я вважаю, що втрачати комунікацію не можна, поки є надія. Треба напрацьовувати формати, ставити задачі і розуміти, чи будуть вони виконані, чи ні. Таким чином поступово її інституціоналізувати, щоб вона набрала ваги і мала дійсно впливову позицію.
Я гадаю, для вас не секрет, що деякі бізнесмени думають, що різного роду ради – це лише випуск пари, куди прийшов, поговорив і про тебе забули. Це не так?
Наше завдання, щоб рада стала саме важелем впливу, а не інструментом для випуску пари. Це наша відповідальність. Ніхто більше, крім нас, цього не зробить. Ми маємо їх «смикати», нагадувати про себе, вимагати представництва у владі.
Що рада має зробити, аби стати реальним інструментом впливу на владу?
Рада має стати суб'єктом. Наприклад, якщо конкретних учасників ради підприємницька спільнота вважає неефективними чи провладними, то вона повинна сміливо ініціювати заміну або цієї людини, або ради в цілому.
Якщо рада перестане захищати інтереси бізнесу, то про це потрібно казати прямо і виходити з цієї ради. І робити це оперативно, щоб не дати іншим загратися.
Чи може ця Рада підприємців стати ідеальною моделлю співпраці влади та бізнесу?
Модель для нас нова, але я вважаю, що ми маємо відпрацювати цей інструмент. В ідеалі його треба вивести на рівень впливу бізнесу на владу.
Але це має бути відточений з боку законодавства інструмент. Тобто під Раду потрібно створити відповідне законодавство, надати важелі контролю над Радою бізнесу, яких наразі немає.
А хто з Офісу президента зазвичай відповідає за Раду та зустрічається з підприємцями?
Спілкування йде з головою Офісу Андрієм Єрмаком. Іноді учасники спілкуються безпосередньо з президентом. Тобто у Ради точно є доступ, щоб донести свою думку.
