Facebook Pixel

Яким ми запам'ятаємо 2021-й: 10 топподій на ринку нерухомості

У 2021 році українці активно скупляли житло навіть попри цінову лихоманку, держава продала великі держпідприємства, комерційна нерухомість утрималася на плаву, адже відкривалися нові об'єкти.

The Page підбило підсумки року щодо топподій, які відбулися на ринку нерухомості.

1. Продаж заводу «Більшовик»

Подією номер один став гучний аукціон із продажу занедбаного заводу «Більшовик» (Перший київський машинобудівний завод). Хоча б тому, що протягом 16 років після реприватизації масштабного держпідприємства «Криворіжсталь» жодного крупного об'єкта не продавалося.

Щоправда, 35 гектарів заводу «Більшовик» купили менш ніж за 10 хвилин. Та й не за 3 млрд грн, як прогнозували експерти та учасники ринку, а за 1,429 млрд грн. Вартість лише на 2% перевищила стартову ціну.

Кошти від продажу вже перерахували до бюджету, хоча Антимонопольний комітет України лише 30 грудня дозволив здійснити купівлю «Більшовика».

Нові власники — консорціум інвесторів, з-поміж яких власник «А-Девелопмент» Олексій Баранов і компанія UPD, що пов'язана з групою UFuture Василя Хмельницького, — вже заявили, що будуватимуть на місці заводу новий ЖК із озером і парком. За оцінкою експертів, тут можна звести комплекс на 5 тис. квартир вартістю понад 20 млрд грн.

На місці заводу через 15 років буде новий ЖК. Фото: Фонд держмайна

На місці заводу через 15 років буде новий ЖК. Фото: Фонд держмайна

2. ДІАМ замість ДАБІ

Подією року стала ліквідація сумнозвісної ДАБІ та створення Держінспекції з архітектури й містобудування. Дозвільна система і справді наскрізь прогнила: за оцінками експертів ринку, щорічно потенційна сума збитку внаслідок корупції в ДАБІ становила близько 10 млрд грн. У вересні 2021-го завершилася ера корупційного гіганта ДАБІ та почалася нова цифрова ера.

З появою ДІАМ стало зрозуміло, якою може бути реформа містобудування. За три місяці роботи система опрацювала 14 тис. повідомлень про початок будівництва, 1,8 тис. заяв на отримання дозволу на виконання будробіт і 10 тис. декларацій і сертифікатів на введення в експлуатацію об’єктів.

Утім, за цей період навіть цифрова ДІАМ кілька разів промахнулася. У ЗМІ вже помічені скандали щодо забудовників, які отримали сертифікат про готовність до введення в експлуатацію об'єкта, якому до готовності ще дуже далеко.

3. Стрімке зростання темпів будівництва та цін на житло

Обсяги будівництва житла в Україні у січні — листопаді 2021 року порівняно з аналогічним періодом минулого року зросли на 17,9%. Зокрема, в листопаді будівництво житла збільшилося на 3,5%, що набагато нижче, ніж у жовтні, коли спостерігалося зростання на 29,1%.

За рік ціна квадратного метра в нових ЖК у Києві зросла в середньому на 20%, у деяких сегментах навіть до 30%. За підрахунками аналітиків компанії M4U, підвищення цін спостерігалося в усіх класах нерухомості, однак найшвидшими темпами дорожчає бізнес-клас, де ціна з початку року збільшилася на 22,1%. Квадрат у комфорт-класі зріс на 19,7%.

Урешті-решт після цінового запаморочення в жовтні ціни почали стабілізуватися: ринок і досі переживає різке падіння попиту на квартири в усіх сегментах.

За рік ціна квадрата зросла з 2770 до 3500 грн. Інфографіка: «ЛУН Місто»

За рік ціна квадрата зросла з 2770 до 3500 грн. Інфографіка: «ЛУН Місто»

4. Запуск державної програми «Доступна іпотека»

У березні стартувала програма «Доступна іпотека 7%» у 25 регіонах країни. За період до 30 грудня уповноважені банки підписали 1320 кредитних договорів на загальну суму 1,145 млрд грн.

Згідно з поданими громадянами заявками на отримання кредитів, серед регіонів лідирують Київська область (31,3%) та Київ (31,1%). Активні були також Львівська (6,4%), Харківська область (5,7%) та Волинь. Загалом надійшло 1865 заявок на участь у програмі на суму 1,614 млрд грн, з яких 23,3% становить первинний ринок і 76,7% — вторинний.

Втім, через специфічні обмеження іпотека наразі не стала масовим інструментом вкладень. Нині в нас рівень кредитування в 30 разів нижчий, ніж у сусідній Польщі.

5. Відкриття ТРЦ-гіганта Respublika Park

Козирі концепції ТРЦ — унікальний живий парк під дахом і аеродинамічна труба. Фото: пресслужба ТРЦ Respublika Park

Козирі концепції ТРЦ — унікальний живий парк під дахом і аеродинамічна труба. Фото: пресслужба ТРЦ Respublika Park

У складні часи пандемії та обмежень відкриття кожного ТРЦ — подія. У випадку з Respublika Park це стало подвійною перемогою, адже заморожений об'єкт 9 років простоював просто неба (проєкт мали здати в експлуатацію у 2014 році). Кілька років тому ТРЦ отримав нових інвесторів (інвестфонд «Каскад Інвест»), змінив концепцію та назву.

У найбільшому у Східній Європі ТРЦ загальною площею 300 тис. кв. м (орендна — 135 тис. кв. м) розміститься 500 орендарів. Тут облаштовано перший у країні розважальний парк у закритому приміщенні, digital-парк розваг, перша в країні 20-метрова аеродинамічна труба. Головна фішка гіганта — унікальний живий парк під дахом «Оаза» із рідкісними рослинами.

6. Відкриття першого магазину IKEA в Україні

До 2021 року шведський гігант із продажу меблів і декору IKEA кілька разів намагався зайти на український ринок, але щоразу спотикався об бюрократичні перепони. Після запуску у 2020-му онлайн-магазину за рік з'явився і перший фізичний магазин у ТРЦ Blockbuster Mall. Сьогодні в ньому представлено понад 5 тис. найменувань продукції, переважно меблі та кухонне начиння.

Як зазначила в інтерв'ю The Page виконавиця обов'язків заступника менеджера IKEA в Україні Ольга Ільчишина, найбільший попит в українських відвідувачів магазину в Києві має кухонне приладдя.

Результати компанії засвідчили перспективність ринку України: в українців велика потреба в креативних рішеннях для зберігання речей через обмеження житлового простору.

Наразі IKEA в Україні має один один магазин у ТРЦ «Блокбастер». Фото: IKEA

Наразі IKEA в Україні має один один магазин у ТРЦ «Блокбастер». Фото: IKEA

7. Півцарства за склади. Відкриття СК «Алмазний»

Важлива подія для сегмента складських приміщень стало відкриття восени нового адміністративно-логістичного комплексу класу «А» СК «Алмазний» на 13 тис. кв. м. Через великий дефіцит сучасних складських площ його площі були орендовані задовго до відкриття — за попереднім договором. Та найважливіше, що за багато років відкрився перший сучасний логістичний комплекс у межах столиці, а не на під'їздах до міста.

Складський комплекс «Алмазний» ще до введення в експлуатацію розібрали орендарі.  Фото: сайт СК «Алмазний»

Складський комплекс «Алмазний» ще до введення в експлуатацію розібрали орендарі. Фото: сайт СК «Алмазний»

8. Законодавчі зміни та нові податки

Один із найгучніших ухвалених законів цього політичного сезону — №5600 — зачепив і ринок нерухомості. У початковому варіанті законопроєкт пропонував обкласти податком на додану вартість операції з продажу новозбудованих квартир чи будинків, щоб усунути схему ухилення забудовників від сплати податків.

У остаточному варіанті залишилася норма податку на продаж нерухомого майна: податок на продаж третьої та наступної квартири протягом одного року становитиме 18% від чистого доходу, тобто від різниці між ціною продажу та ціною придбання об'єкта раніше.

Досі відкритим залишається питання щодо законопроєкту №5655 щодо засад містобудівної реформи, де архітектори вимагають повернути їм авторське право нагляду. Навіть Міжнародна спілка архітекторів (МСА) закликала Верховну Раду доопрацювати законопроєкт №5655 і врегулювати питання авторських прав архітекторів, інакше закон буде суперечити європейському законодавству.

9. Будівельна амністія

У 2021-му Кабмін запустив спрощену процедуру прийняття в експлуатацію індивідуальних будинків, садових, дачних будинків (площею до 300 кв.м), господарських будівель і споруд, а також будівель і споруд сільогосппризначення (СС1), збудованих без дозвільних документів у період 1992 — 2015 років.

Отже, українці отримали шанс зареєструвати збудовані без дозволів дачі та будинки.

10. Лихоманка на ринку заміської нерухомості

Протягом 2021 року у Київському регіоні на 50% зріс ринок заміського житла. Попит на різні формати такого житла (котеджі, таунхауси, малоповерхові ЖК) і земельні ділянки під приватну забудову (площею до 10 соток) збільшився, залежно від типу об'єкта, на 30 — 50%. Тому підвищилася і вартість квадратного метра — до 40%.

На цей сегмент, звісно, добряче впливає пандемія, яка змінила ставлення українців до умов проживання. Нині клієнтам мало просто затишного будинку за містом, їх цікавлять сучасні об’єкти з нестандартним дизайном і зручною інфраструктурою.

Чимало киян почали схилятися до варіанта переїзду за місто. За 2021 рік ринок житла в Києві зріс на 25%, концептуальні проєкти в столиці — в середньому на 35-40%, заміський формат житла — на 30%, а концептуальні проєкти за містом — на 50%.


«2021 рік став роком змін. Чого лише варта ліквідація ДАБІ, на роботу якої нарікали всі гравці ринку! Безпідставне затягування видавання дозвільних документів, корупція — ось неповний перелік скарг на роботу держоргану.

ДІАМ, яка розпочала свою роботу у вересні, викликає схвальні оцінки стейкхолдерів і дає можливість з оптимізмом стверджувати, що ми рухаємося шляхом подолання корупційної складової в будівельній галузі.

Зміни відбулись і в законодавчому полі. Одразу кілька значущих законопроєктів було ухвалено, ще частина — готується до ухвалення в другому читанні. Дуже важливо, що врешті знайдено компромісні рішення щодо законопроєкту №5655.

Вдалося досягнути компромісу і щодо закону №5600, початковий варіант тексту якого передбачав надмірне податкове обтяження на угоди, пов’язані з купівлею-продажем первинної нерухомості. Урешті парламентарі дослухалися до думки експертної спільноти та внесли зміни до другого читання.

Сподіваюсь, у 2022 році реформа містобудівної діяльності не збавлятиме ані якості, ані темпів. Галузь потребує цифровізації та дерегуляції, аби остаточно позбутися корупційного ярма, яке заважає і сумлінному бізнесу, і громадянам України».

Володимир Зубик

Володимир Зубик

президент Асоціації підприємств будівельників «Інтергал-Буд»

Facebook profile

«Локдаун перевернув наше уявлення про житлову нерухомість: люди задумалися про якість житла, близькість до природи, можливість розширити особистий простір сім'ї. Основними трендами в будівництві стали наявність інфраструктури, квартири з терасами, котеджне будівництво, заміська нерухомість. І ринок зміг досить швидко адаптуватися до нових умов.

Житлове будівництво стало лідером у темпах зростання будівельної галузі та майже на 20% перевищило торішній результат. Загалом в Україні ціни зросли в середньому на 20% на вторинному ринку житла та на 20-30% — на первинному.

У 2021 році зростання було зумовлене кількома чинниками:

1) підвищенням цін на будматеріали та робочу силу;

2) падінням ставок за кредитами та депозитами;

3) чинником невизначеності, пов'язаним із пандемією.

За таких умов люди активно інвестували в житлову нерухомість. Наприклад, попит на новобудови бізнес-класу за рік зріс на 27,8%, на об'єкти комфорт-класу — на 18%.

Щодо законодавчих змін очікуємо на завершення реформи архітектурно-будівельної системи. Великою перемогою року можна вважати ліквідацію ДАБІ, яка була державним монополістом і вважалася одним із найбільш корумпованих органів.

Створення нового інституту — Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ) — передбачає принципово нову модель містобудівного контролю.

Повна цифровізація, передання функцій контролю приватним особам та підвищена відповідальність всіх учасників будівельного процесу — три основні аспекти, закладені в новій реформі.

Цифровізація процесу отримання дозволів і контрольних функцій передбачає, що рішення ухвалюватиме система, а не чиновник, як раніше.

Це дасть змогу унеможливити вплив людського чинника та скасує корупційні ризики. Реформа забезпечить нові чесні правила гри на ринку. Галузь перейде в цифровий та прозорий формат роботи. Буде врегульовано відносини у сфері залучення коштів фізичних і юридичних осіб».

Лев Парцхаладзе

Лев Парцхаладзе

президент Конфедерації будівельників України


Подякувати 🎉