Влада усунула архітекторів, громади та місцеве самоврядування від розроблення законопроєкту про реформу містобудування (№5655), тому проєкт, який позиціонується як містобудівна реформа, може призвести до непоправних наслідків у системі містобудування. Про це заявила заступниця голови Архітектурної палати Національної спілки архітекторів України Анна Кирій в інтерв’ю 
.
Кирій зазначила, що в законопроєкті архітекторів перейменували в розробників проєктної документації й обмежили їхні авторські права. Вона підкреслила, що в тексті проєкту закону написано: «Істотною умовою договору про розроблення проєктної документації на будівництво об’єктів за бюджетні або прирівняні до них кошти є повна передача майнових прав інтелектуальної власності замовнику цієї проєктної документації».
Крім архітекторів, документ критикує низка інших експертів. Зокрема, Національне агентство з питань запобігання корупції вказало, що він містить корупційні ризики і його треба відправити на доопрацювання. Свої негативні висновки дали також Національна спілка архітекторів України, Архітектурна палата та Міністерство культури, яке також рекомендує відправити законопроєкт на доопрацювання. Головне науково-експертне управління ВР теж дало негативний висновок: там прямо сказано про те, що закон про архітектурну діяльність просто втрачає сенс, адже з нього прибрали всі важливі статті.
Що пропонує Архітектурна палата України?
Кирій відзначила, що депутати мають визнати проєкт небезпечним. Законопроєкт слід доопрацювати, залучивши всіх учасників проєкту: архітекторів, органи місцевого самоврядування, об’єднані територіальні громади, антикорупційні органи, страховиків. Вона заявила, що саме через те, що в проєкті не взято до уваги думку всіх стейкхолдерів, він може призвести до непоправних наслідків.
«Як це має бути? Є місто, яке розвивається. Обрані представники міської влади спочатку вивчають громадську думку, підсумовують інформацію про те, яким містяни хочуть бачити своє місто. На основі цієї думки має розроблятися містобудівна документація. Головний архітектор міста бере участь у процесі та ставить візу. Далі забудовник отримує містобудівні умови та обмеження, які підписує головний архітектор міста. І на основі цих документів, які відображають суспільній запит, архітектор та інші проєктувальники створюють проєкт, який має пройти експертизу та отримати погодження головного архітектора міста як представника громади. Коли всі в курсі того, що буде будуватися, — це і є прозорість. За погодженим проєктом, замовник із підрядником втілюють об’єкт у життя, де обов’язково авторський нагляд здійснює автор проєкту. Але на проєкті має бути віза головного архітектора міста як представника громади. Він має сказати: так, це саме те, про що ми з громадою домовилися, і цей об’єкт відповідає запитам міста», — пояснила Кирій.
Читайте також
