Минулої п'ятниці Офіс простих рішень і результатів представив свою програму реформування державного управління у сфері містобудування.
Ця тема є настільки популярною серед різних груп, що кожна намагається внести свою лепту, щоб зрештою виявитися переможцем у цих довгих перегонах реформування.
Хочу пройтися за ключовими пунктами, щоб зрозуміти, наскільки вони є потрібними, важливими та чи можуть бути реалізованими.
Містобудівна документація. Виключення ДПТ (детальне планування території — 
) – це щось новеньке й несподіване.
Я завжди був проти ДПТ і вважаю його абсолютно безглуздим документом, але таке різке їхнє виключення з правового поля без якихось речей, що регламентують стратегію розвитку, – це дуже сміливий крок, який точно призведе до хаосу.
Містобудівний контроль. Запропонований підхід нагадує європейську практику, тому виглядає красиво, але як це працюватиме?
Дуже тішать виключення систем управління ризиками під час будівництва об'єктів з класом наслідків СС1 та повна автоматизація процесу.
Але до моменту повідомлення про початок будівельних робіт здійснюється ще сила-силенна процедур, речей, пов'язаних з містобудами, узгодженнями та іншою бюрократією.
Тобто дійти до «повідомлення» – це ціла історія, яку, власне кажучи, й не спростили.
Громадський контроль. Цей слайд нагадує казкову історію: по-перше, те, що зі штрафу фізична особа отримує 20%, по-друге, процедура визнання будівництва самочинним.
Адже до електронного кабінету можна внести що завгодно, а головне — з огляду на наявну містобудівну документацію більшу частину будівництв формально можна визнати самовільними та оштрафувати.
Технічні умови. З одного боку, добре, що дозволили отримувати ТУ в процесі будівництва.
З іншого боку, якщо немає технічних умов, це означає, що забудовник не знає, отримає він ресурс чи ні, де запроєктувати вводи, як формувати внутрішні приміщення тощо.
Тому це дуже ризикований момент — починати будівництво без отримання ТУ або хоча б розуміння, звідки їх буде отримано.
ДБН, Єврокоди. Гадаю, нам варто спершу попрацювати з параметричним методом нормування, а потім затівати нову реформу з ДБН.
А Єврокоди вже і так дозволені, й деякі компанії давно проєктують згідно з ними.
Захист інвесторів. Принаймні хочеться вже ясності щодо термінології. Інвестор – це той, хто ризикує, але натомість отримує прибуток ... або не отримує.
У нас же в країні існує якась колізія: людину, яка купує першу, другу або навіть третю квартиру для себе, для сім'ї, для майбутніх дітей і онуків, називають інвестором.
Бо вона нібито допомагає будувати основному забудовнику. Але якщо людина купує квартиру для себе і водночас не готова втратити свій капітал, вона не є інвестором. Це покупець, клієнт, ще хтось, але не інвестор. Потрібно нарешті розмежувати ці поняття.
Законопроєкт ОПРР. Застосування BIM-технологій за бажанням замовника – це хороше рішення.
Бо вже зараз під виглядом обов'язкового застосування BIM деякі компанії вирішили заробити на цьому грошей. Це ж стосується й сертифікації виконробів.
Замість висновку. Усі ці пропозиції нагадують нарізки, насмикані з різних проєктів, які одночасно не дають цілісної картини й не показують, куди та навіщо ми рухаємося, яку мету ставимо перед собою.
І найголовніше: які бенефіти отримає кожне місто та його жителі. Реформа ж про містобудування.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
Читайте також
