Рік шарахання в архітектурно-будівельному контролі завершився паралічем будівельної галузі. Уряд із парламентарями та спільнотою готують новий етап комплексного реформування системи державного регулювання у сфері будівництва. У чому він полягає?
Що саме сталося
Обсяги введення в експлуатацію будівель у 2020 році в Україні впали вдвічі. За офіційною статистикою, прийнято лише 5,7 млн м2 житла та 2,4 млн м2 – нежитлових будівель (проти 11 і 4 млн м2 відповідно у 2019-му). Показники по житлу погіршились абсолютно в усіх регіонах країни. Найгірша ситуація склалася у Києві та Дніпропетровській області. Тут процеси введення в експлуатацію будівель практично зупинилися. Забудовники столиці та Дніпропетровщини змогли здати лише по 26-27% житла від рівня попереднього року.
І справа зовсім не у кособокій статистиці. Адже параліч ринку відзначають більшість його ключових гравців та фахівці галузі. «Ситуація на будівельному ринку катастрофічна», – каже президент Конфедерації будівельників України Лев Парцхаладзе. За його оцінками, у галузі заморожені 150 млрд грн, як наслідок 100 тис. сімей минулого року квартири не отримали. Згоден з сумними статистичними даними щодо введення в експлуатацію об’єктів будівництва і президент Будівельної палати України Петро Шилюк. Водночас він відмічає великі проблеми не тільки щодо здачі в експлуатацію будівель, а також і стосовно початку будівництва об’єктів.
«Фактично будівельна галузь зупинилась», – констатує фахівець.
Одним із головних чинників вимушеної «зупинки» стала недолуга реформа системи державного регулювання у сфері будівництва, яка була розпочата рік тому, та неспроможність новостворених органів навести лад у державному архітектурно-будівельному контролі в країні. Навіть держава визнала її недолугість. Не інакше треба розцінювати ліквідацію у грудні 2020 року Державної інспекції містобудування та Державної сервісної служби містобудування, яким не довелось попрацювали навіть одного року у галузі. Хоча створювалися вони помпезно – замість горезвісної Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ), яка протягом шести років безчинствувала в країні.
Саме для пошуку шляхів виведення будівельної галузі з кризи та визначення подальшого напрямку реформування архітектурно-будівельного контролю і зібралися нещодавно представники влади та ключових сфер цієї галузі за круглим столом у профільному комітеті Верховної Ради – комітеті з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
Що не так із державним контролем за ринком
Діюча система державного архітектурно-будівельного контролю не виконує сервісну функцію щодо надання дозволів на будівництво, введення в експлуатацію об’єктів будівництва тощо. Без втручання двох міністрів, народних депутатів і тимчасової слідчої комісії неможливо було отримати, приміром, дозвіл на будівництво навіть навісу для телят. І це типова ситуація для всіх регіонів України, яку треба системно виправляти.
І визначає тон дискусії навколо проблем у сфері будівництва та мету публічного заходу під егідою парламентського комітету.
В Україні спостерігаємо занепад державної політики з розвитку і регулювання будівельної галузі. Був втрачений ринковий нагляд. Роль архітекторів, технічного нагляду за будівництвом була знівельована. В більшості випадків все зводилося до виконання забаганок недобросовісних інвесторів.
Органи місцевого самоврядування теж втратили роль та значимість у процесах розвитку територій, зі свого боку констатує голова правління громадської спілки «Міжнародний клуб «Зеволл-Україна» Віталій Грусевич.
Ситуація ускладнюється тим, що архітектурно-будівельний контроль – це лише верхівка айсберга. Зараз вся сфера містобудування глибоко вражена корупцією, заявляє координатор урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції» Оксана Величко. Всі суб’єкти містобудування цілий рік мучилися. Це був не рік реформ у сфері будівництва, а рік хаосу. Ситуацію треба докорінно змінювати, закликає представниця антикорупційної ініціативи.
Найбільш актуальними завданнями зараз є спрощення дозвільних процедур, усунення корупції, забезпечення законних прав та інтересів інвесторів, прав на комфортне та безпечне життєве середовище для споживачів, на якісну інфраструктуру будівельних об’єктів, скеровує в конструктивне русло дискусію фахівців голова Комітету ВР Андрій Клочко.
Учасникам «комітетського» круглого столу були представлені два варіанти реформування системи державного регулювання у сфері будівництва. Один із них презентував міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов, а другий – голова підкомітету з питань будівництва та проєктування Комітету ВР Олег Дунда.
«Міністерський» варіант представлявся як концепція реформування системи архітектурно-будівельного контролю в Україні. Відповідний законопроєкт ще не зареєстрований у парламенті, хоча учасникам заходу він був наданий для обговорення (має у своєму розпорядженні цей документ на 119 сторінках і редакція 
). І представлялась ця концепція як спільний варіант від групи депутатів, Асоціації міст України, Офісу простих рішень і результатів, Конфедерації будівельників України та інших організацій і учасників будівельного ринку.
«Депутатський» варіант являє собою два взаємопов’язаних законопроєкти №5071 и №5072, подані народним депутатом Олегом Дундою. Перший документ – стосовно удосконалення містобудівної діяльності та реформування державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а другий – щодо підвищення відповідальності у сфері містобудівної діяльності.
Оскільки «депутатські» законопроєкти були зареєстровані у Верховній Раді ще у лютому 2021 року, і спільнота мала можливість з ними детально ознайомитися, обмежимося зараз детальним аналізом лише нової, «міністерської» версії реформування. Тим паче, що саме остання, за оцінками фахівців, має стати базовою для фінального тексту реформаторського законопроєкту, який згодом, напевно, потрапить на розгляд до сесійної зали парламенту.
«Міністерська» концепція
Концепція від Мінрегіону має на меті комплексне реформування сфери містобудування. Її реалізація дозволить запровадити в Україні нову, прогресивну концептуальну модель державного управління у вітчизняному містобудуванні, запевняє міністр Олексій Чернишов.
За його словами, сутність реформи, згідно з концепцією, полягає у впровадженні двох фундаментальних принципів. По-перше, пропонується суттєва лібералізація будівельної галузі і контролю над нею, яку пан Чернишов назвав ще розумною дерегуляцією. По-друге, запроваджується посилення відповідальності суб’єктів, а за деякі порушення навіть вводиться кримінальна відповідальність. І реалізація цих принципів базується на широкому використанні технологій диджіталізації.
«Міністерська» концепція передбачає:
- зменшення паперового документообігу;
- розвиток та розширення сфери застосування єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ);
- демонополізацію реєстрації права на виконання робіт через цю електронну систему, ЦНАПи або нотаріусів;
- розмежування повноважень щодо контролю між Державною інспекцією архітектури і містобудування (ДІАМ), органами місцевого самоврядування та юридичними особами (в залежності від статусу об’єктів та класу можливих наслідків СС1, СС2 чи СС3);
- створення підсистеми управління ризиками (для формування планів перевірок, їхніх видів та обсягів);
- покладання містобудівного нагляду на Мінрегіон тощо.
Щодо посилення відповідальності, то, наприклад, для проєктантів пропонується запровадити штрафи у розмірі до 4,5 млн грн, а для експертних суб’єктів – до 1,1 млн грн. Суми залежать від виду порушення та класу будівельних об’єктів (і обраховуються в прожиткових мінімумах). Передбачається навіть кримінальна відповідальність для виконавців робіт.
Робочою версією майбутнього «урядового» законопроєкту пропонується внесення змін до двох десятків нормативно-правових актів:
- законів про регулювання містобудівної діяльності, основи містобудування, місцеве самоврядування;
- законів про архітектурну діяльність, ліцензування, перелік документів дозвільного характеру, будівельні норми;
- законів про фінансово-кредитні механізми, нотаріат та про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;
- до Господарського та Цивільного процесуальних кодексів, Цивільного та Земельного кодексів, Кодексу адміністративного судочинства.
Ввести в дію майбутній закон пропонується через рік із дня його офіційного опублікування.
Концепція, яку презентував Мінрегіон, раніше вже була представлена на Національній раді реформ і її вже підтримали президент України, прем’єр-міністр, голова Верховної Ради і учасники Нацради, заявив експерт Офісу простих рішень і результатів Георгій Цхакая. І висловив сподівання, що дуже швидко нові зміни будуть гідно оцінені всіма учасниками будівельної галузі.
Коментуючи «урядову» концепцію, Олена Шуляк відзначила дві ключові її особливості – активне використання електронної системи та чітке визначення контрольної функції органів місцевого самоврядування. Перше, на думку народної обраниці, має зіграти величезну роль у боротьбі з корупцією, а друге забезпечить ефективний контроль за самочинним будівництвом на місцях.
До речі, за інформацією пані Шуляк, з 1 грудня до ЄДЕССБ уже занесено понад 130 тис. документів від 10 тис. учасників ринку. А от як стимулювати органи місцевого самоврядування, щоб вони якісно контролювали будівництво, треба ще відпрацювати, і відповідні норми занести до проєкту, додає Олена Шуляк.
Водночас до «міністерської» концепції (до речі, як і до «депутатської») є чимало зауважень. Зокрема, голова парламентського підкомітету Олег Дунда вважає, ця концепція «кособока».
«Великі забудовники можуть створити закриту адміністративну систему погодження і реалізації проєктів. Вони здатні зареєструвати багато уповноважених осіб, сертифікованих осіб, яких їм буде не жалко втратити. Бо вартість реєстрації таких осіб дуже замала. Там, де хабарі сягають мільйонів доларів, штраф у $15 тис. – це ні про що. Адже такими особами можна й пожертвувати».
Олег Дунда
Нардеп від «Слуги Народу»
Голову підкомітету з питань технічного регулювання і ціноутворення у будівництві, виробництва будівельних матеріалів та енергоефективності у будівельній галузі Комітету ВР Івана Юнакова бентежить те, що у концепції Мінрегіону не передбачена відповідальність створеної нещодавно ДІАМ. Крім того, на думку фахівця, необхідно передбачити повну відповідальність юридичних осіб, замовників будівництва.
Варто ввести також додаткову градацію фінансової відповідальності за різні види порушень. Планові та позапланові перевірки проєктувальників доцільно вилучити з концепції, передбачивши таку можливість тільки в особливих, скандальних випадках. І не треба вимагати внесення всієї проєктної документації щодо приватних об’єктів в електронну систему, достатньо обмежитись, наприклад, генеральним планом і пояснювальною запискою, вважає народний депутат.
Голова комітету з будівельного права Національної асоціації адвокатів України Олег Поваляєв, зі свого боку, звертає увагу на необхідність більш чітко розподілити функції контролю та нагляду між органами державної влади та органами місцевого самоврядування.
В економічно розвинених країнах контрольні та наглядові функції історично є монополією держави. І зі зростанням культури будівництва в таких країнах посилюється тенденція щодо залучення до державної системи нагляду та контролю фахівців приватного сектора, проте делегуються їм лише окремі наглядові та контролюючі функції, пояснює пан Поваляєв.
Низькою значимістю архітектора у містобудуванні згідно «урядової» концепції переймається заступниця голови Архітектурної палати Національної спілки архітекторів України Анна Кирій. Вона невдоволена тим, що авторські права на проєкти архітектори повинні передавати замовникам, натомість відповідальність розробники концепції залишають за архітекторами.
Не унормовані в документі також, на думку пані Кирій, питання страхування. «Не будуть страхові компанії платити мільйонні штрафи за архітекторів», – стверджує представник останніх.
Загалом же концепція Мінрегіону може стати гарною основою для того, щоб у підсумку зруйнувати все те негативне в галузі, що заважало бізнесу і громадам успішно розвиватися, підсумовує обговорення основних положень фаворитного проєкту заступниця голови комітету ВР Олена Шуляк.
На загальну думку учасників круглого столу, найбільш виваженим вбачається шлях об’єднання найкращих напрацювань «урядової» концепції та «депутатських» законопроєктів №5071 і №5072 у новий, комплексний, спільний проєкт закону. Лунають навіть думки, що не варто особливо поспішати, аби лише черговий етап реформування у будівельній галузі став якісним і дієвим.
Коли розпочнеться новий етап реформи
За результатами публічного заходу під егідою парламентського комітету мають бути напрацьовані рекомендації круглого столу законодавцям, сказав його модератор, голова Комітету ВР Андрій Клочко. Не назвав він лише терміни завершення такої роботи. І допоки рекомендацій ще нема.
Крім того, на базі профільного парламентського комітету планується створення робочої групи для напрацювання тексту нового законопроєкту щодо реформування системи державного управління у сфері будівництва, з урахуванням пропозицій учасників круглого столу.
Про це розповіла заступниця цього ж комітету парламенту Олена Шуляк. Адже, на її думку, проєкт, який презентував міністр Олексій Чернишов, «потребує ще технічного доопрацювання та доповнень стосовно прописування певних процедур і процесів».
Водночас учасники круглого столу відзначають деяку невизначеність щодо можливих подальших їхніх дій та долі проєктів, які колективно обговорювались на парламентській платформі.
«На жаль, по завершенню засідання не було прийняте жодне рішення, керівництво комітету чітко не окреслило подальші дії, тому не зрозуміло, який результат нашої роботи: чи буде напрацьовано один законопроєкт, який врахує всі позитивні моменти двох законопроєктів з врахуванням зауважень і пропозицій професійної спільноти, чи знову рішення прийматимуться кулуарно, без урахування думок експертів та органів місцевого самоврядування. Наголошую, тільки відкритий діалог дає надію, що буде знайдено компроміс, який дозволить будівельній галузі працювати у прозорих та зрозумілих умовах, а державі – забезпечити належний контроль та гарантувати кінцевому споживачу надійний та якісний продукт».
Олег Поваляєв
голова комітету з будівельного права Національної асоціації адвокатів України
Щодо подальшої долі проєктів реформування архітектурно-будівельної сфери попросило висловитися також голову Офісу простих рішень та результатів (був одним із провідних розробників презентованої міністром Олексієм Чернишовим версії «урядового» законопроєкту) Семена Кривоноса.
Він стверджує, що всі учасники процесу налаштовані рішуче і всі прагнуть, щоб реформа таки відбулася. До того ж, зі слів фахівця, «в переважній більшості положення презентованого наприкінці березня міністром регіонального розвитку тексту майбутнього законопроєкту вже готові».
Тому пан Кривонос не сумнівається, що цей документ, з урахуванням пропозицій і зауважень учасників круглого столу, буде швидко та ефективно доопрацьований.
«Найближчим часом новий законопроєкт буде зареєстрований у Верховній Раді, і не пізніше літа поточного року відповідний закон буде ухвалено», – вважає топменеджер Офісу.
«Досить неоднозначно виглядає запропонований Мінрегіоном підхід до здійснення контролю у будівництві. За цією моделлю функції контролю покладено на приватних юридичних осіб, послуги яких оплачуватимуться замовниками будівництва. Конфлікт інтересів є очевидним!
Більш вдалою виглядає модель законопроєкту №5071, згідно з якою контроль за процесом будівництва з боку замовника щоденно забезпечує інженер технічного нагляду, а уповноважені посадові особи місцевого самоврядування, за письмовою заявою замовника, здійснюють поетапний контроль на трьох стадіях: фундамент, будівля, підключення до інженерних мереж.
У такому разі якісно проведений контроль посадовими особами органу місцевого самоврядування разом із інженером технічного нагляду робить введення в експлуатацію завершених об'єктів досить формальним і безпроблемним».
Мінрегіон пропонує покласти функції контролю на приватних юросіб, що створює конфлікт інтересів.
Система контролю та нагляду у будівництві є інструментом забезпечення безпеки кінцевих продуктів будівельної діяльності – будівель та споруд, підкреслює експерт.
Про це, на жаль, ніхто з учасників круглого столу не наголошував, зазначив Поваляєв. За його словами, йшлося про те, як захистити бізнес від місцевої та державної влади, а професійних архітекторів — «від покарання за їхні порушення», а також про те, як надати більше повноважень органам місцевої влади.
Але жодного слова не було про те, як захистити людину від неякісних будівництв та недобропорядних забудовників.
"Концепція реформування системи архітектурно-будівельного контролю в Україні, яку нещодавно публічно представив міністр розвитку громад та територій, була підтримана Національною радою реформ.
Концепція передбачає зменшення можливостей для корупції у галузі, спрощення цілої низки процедур.
Зараз треба докласти максимальних зусиль заради пошуку спільної позиції всіх учасників розробки документа і представників будівельної галузі, та якнайшвидше завершити реформування системи державного архітектурно-будівельного контролю".
Певен, що кошмарний етап розвитку цієї системи дуже скоро закінчиться. Тим самим буде покладено край корупції та поборам у сфері будівництва в Україні.
Кошмар у розвитку системи архітектурно-будівельного контролю дуже скоро закінчиться, запевняє влада.
Читайте також
