Крім коронавірусу, цей рік був знаковим з точки зору якісних перетворень, серйозних викликів і загроз, схожих на міцний удар для будівельного сектора.
Рік пройшов під прапором «дивом протрималися» для одних, а для інших став можливістю зміцнити свої позиції, підтвердити гіпотези та продемонструвати цінність продукту.
Головними викликами 2020 року для ринку житлової нерухомості, звичайно ж, стане відсутність адекватної системи органів контролю та правил гри на ринку, через яку всі забудовники стають заручниками хаосу, що панує навколо.
Київ так і не отримав адекватного майстер-плану. ДАБІ, судячи з результатів роботи за рік, не позбулася корупційної гідри.
Тим часом так звані активісти, які відстоюють насамперед інтереси окремих бізнес-структур і політичних сил або працюють просто на догоду своєму гаманцю, продовжили штормити без розбору девелоперів, перебравши як би на себе частину обов'язків якраз бездіяльних органів контролю.
Хто їм таке право давав, звичайно, залишається загадкою, але це вже зовсім інша історія.
За моїми спостереженнями, мінімум 5 системних київських гравців стикалися цього року з нападками псевдоактивістів, ще кілька компаній підтвердили подібні прецеденти не під запис.
Як наслідок: зламана або зіпсована техніка, майно, шлейф негативу навколо ділянки та додаткові інвестиції, щоб нарешті почати або продовжити роботи.
І все це — в умовах незахищеності бізнесу від економічного тероризму. Якщо в 2021 році не порушити питання, може бути серйозна загроза розвитку ринку.
Так само, як і питання з дозвільною документацією. Через параліч ДАБІ кількість об'єктів за півтора-два роки може скоротитися на третину та більше, тоді як попит на житло стабільно високий.
До того ж покупець у більшості своїй розраховує на покупку на початкових етапах у ліквідних ЖК, щоб заощадити або заробити на зростанні квадрата.
Навряд чи він зрадіє, дізнавшись, що вибирати доводиться, по-перше, з того, що залишилося на ринку, тому що нового не пропонують, по-друге, у міру готовності комплексів ціни значно вище очікуваних.
Я вже мовчу про те, що питання з добудовою проблемних об'єктів так і не закрите. Не зрозумілий ані механізм, ані можливості фінансування, ані процедура виконання зобов'язань і гарантій для ошуканих інвесторів.
Хочеться вірити, що місто розгляне можливості залучити бізнес і реалізувати державно-приватне партнерство з системним гравцем. Важливо, щоб у цій компанії не було своїх висяків, а також достатня експертиза та фінансова стійкість.
Є ще низка нагальних питань, серед них — реновація застарілого житла та інженерних комунікацій, реновація промзон, створення соціальних об'єктів і містобудівна політика Києва.
Все це — не просто предмет демагогії, а виклики, які ми забираємо з собою в 2021 рік.
Якщо їх весь час перекладати з року в рік, незабаром, боюся, ринок нерухомості та місцева влада Києва заживо опиняться похованими під купою проблем і зобов'язань, багато з яких не терплять зволікань.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
