Facebook Pixel
Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×

Будівельні норми: як перевести українське містобудування на новий рівень

Назар Бенч
Власник ІБК «Фенікс Груп»

Сьогодні в Україні досить невелика кількість об'єктів нерухомості відповідає актуальним європейським і світовим тенденціям у будівництві.

Частково це зумовлено зарегульованими Державними будівельними нормами (ДБН), які перешкоджають введенню прогресивних технологій.

Перегляд ДБН — важливе питання, актуальність якого також визначається законом про вдосконалення нормування у будівництві та процесом гармонізації відповідних нормативних документів з правом Європейського Союзу.

Нещодавно в Міністерстві розвитку громад і територій (Мінрегіоні) заявили про те, що продовжать роботу в цьому напрямку, оскільки застарілі норми проєктування та будівництва заважають залученню інвестицій у галузь.

Що маємо сьогодні

Будівельні норми — це нормативно-правові акти, які містять обов'язкові вимоги до проєктування та зведення об'єктів. Вони посідають особливе місце в будівельному законодавстві, адже мають на меті створення безпечних і комфортних умов перебування у будівлі.

Сьогодні в Україні налічується до 200 ДБН. За відсутності відповідних будівельних норм використовують БНіП (будівельні норми і правила). Проте багато БНіП та СН (санітарні норми) є застарілими.

Їх було розроблено ще в Радянському Союзі, й вони вже не охоплюють будівельні матеріали та технології, які вдосконалюються мало не щодня. Крім того, норми будівництва прописані у держстандартах (ДСТУ).

Державні будівельні норми в Україні базуються на розпорядчому методі, тобто відсутності будь-яких альтернатив у процесі зведення об'єкта.

За таких умов будівельні норми стають інструкцією, в якій крок за кроком описується процес будівництва, визначаються конкретні матеріали та рішення в разі зведення того чи іншого об'єкта нерухомості.

Зазвичай функціональні вимоги, а саме з якою метою потрібне те чи інше положення, в документі не сформульовані. Це призводило до появи однотипних об'єктів, зокрема соціальної інфраструктури.

Курс Мінрегіону

З метою покращення ситуації та зменшення зарегульованості галузі минулого року президент України підписав закон про вдосконалення нормування у будівництві.

Для реалізації норм і стандартів у будівництві було введено параметричний та цільовий методи, яким надають перевагу у більшості країн світу.

Так, параметричний метод є прогресивнішим за розпорядчий. Він орієнтований на досягнення конкретних цілей (перший рівень) і функціональних вимог (другий рівень) відповідно до суспільного запиту.

Вимоги до технічних характеристик об'єкта йдуть на третьому рівні. Цей метод передбачає вибір альтернативних рішень (наприклад, для застосування нових технологій) під час реалізації кожного окремого проєкту.

Цільовий метод є перехідним і містить елементи як розпорядчого, так і параметричного методу. Його особливістю є визначення мети та оцінка технічних характеристик об’єкта.

Проте лібералізація будівельних нормативів не має погіршити якість забудови. Зокрема, для дотримання ключових параметрів об'єктів (наприклад, технології будівництва, застосування матеріалів) забудовники керуватимуться переважно розпорядчим методом.

Загалом за останні декілька років Мінрегіон розробив велику кількість поправок та оновлень до будівельних норм, частину з яких уже введено в дію.

Однак лише переведення більшості ДБН на нову систему позитивно змінить будівельне законодавство. У профільному відомстві вже пообіцяли оновити всі 100% будівельних норм до 2024 року.

Єврокодекси як альтернативні стандарти

У кожній країні-учасниці Євросоюзу діє власне національне будівельне законодавство. До нього входять: спеціальні закони, що містять будівельні норми, національні стандарти та стандарти, які гармонізовано з європейськими (Єврокодекси), тощо.

Єврокодекси — це нормативні акти, що містять європейські типові будівельні стандарти, які регламентують проєктування об'єктів відповідно до основних вимог і стандартів проєктування (зокрема, методи розрахунку та забезпечення міцності й вогнестійкості опорних конструкцій).

На їхній основі кожна держава-член Європейського Союзу розробляє Національні додатки, де визначаються так звані «національні параметри», які враховують специфіку країни, її кліматичні й географічні особливості.

Україна сьогодні здійснює гармонізацію власного будівельного законодавства відповідно до стандартів Єврокодексів.

Країна, що імплементувала Єврокодекс, продовжує керуватися власними національними нормами та правилами, зокрема, які стосуються проєктних рішень щодо вентиляції, кондиціювання, електро- та водопостачання тощо.

Це ще раз підтверджує актуальність перегляду будівельних норм України. Адже офіційний дозвіл проєктувати й будувати за Єврокодексами у нас діє ще з 2011 року.

Інакше кажучи, сьогодні Єврокодекси виступають як альтернативний стандарт в Україні. Однак варто зазначити, що процес розробки та імплементації стандартів в ЄС тривав упродовж кількох десятиліть.

Робота над удосконаленням документів триває і зараз. А це означає, що з кожним нововведенням в Єврокодексах Україні потрібно буде повторно їх гармонізувати.

Отже, для того, щоб вивести українське містобудування на новий рівень, орієнтиром мають стати Єврокодекси.

Їхні норми виступають для інвестора своєрідною гарантією того, що під час проєктування нормативних положень буде дотримано, а об'єкт — реалізовано відповідно до передбачених європейських стандартів.

Державні норми, що будуть належним чином адаптовані до європейських, дадуть можливість впроваджувати новітні технології та підходи. Це забезпечить відповідність будівель і споруд сучасним світовим тенденціям.

Приєднуйтесь до нас в соцмережах!
Подякувати 🎉
The Page Logo
У вас є цікава колонка для The Page?
Пишіть нам: [email protected]

Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора

Коментарі
Всі новини