Facebook Pixel

«Будинки тріщатимуть і падатимуть». Заступниця голови Архітектурної палати Анна Кирій про хаос містобудівної реформи та «малі» амбіції столиці

Анна Кирій, засновниця архітектурного бюро, заступниця голови Архітектурної палати НСАУ. Фото з особистого архиву

Анна Кирій, засновниця архітектурного бюро, заступниця голови Архітектурної палати НСАУ. Фото з особистого архиву

Основний законопроєкт № 5655, у якому акумульовано всю містобудівну реформу, Верховна Рада обіцяє проголосувати вже в листопаді. Проте цей проєкт викликав шалений спротив архітектурної спільноти.

Чому архітектори вважають новостворену Державну інспекцію архітектури та містобудування (ДІАМ) недостатньо прозорою та звинувачують депутатів у знищенні авторського права — про це The Page відверто розповіла засновниця архітектурного бюро, заступниця голови Архітектурної палати Національної спілки архітекторів України Анна Кирій.

У такому вигляді реформа дасть нашим містам лише бетонні гетто

Уже пів року архітектори виступають за перегляд законопроєкту № 5655, який позиціюється як містобудівна реформа. Хто писав цей проєкт і як так вийшло, що до його створення не було долучено архітекторів?

- Закон про містобудівну реформу справді писали без нашої участі. У березні цього року Архітектурну палату просто поставили перед фактом. Ми отримали лист, у якому було прямо написано, що документ готували Конфедерація будівельників України, представники будівельного ринку та Офіс простих рішень і результатів.

Telegram Logo
Quote29 березня ми вперше побачили цей документ. Люди з Офісу простих рішень написали такі «прості рішення», від яких у нас волосся стало дибки. Бо в містобудівній реформі роль архітектора знівельовано взагалі.

Забудовники йшли до цього довго. Ще у 2011 році було ухвалено закон про регулювання містобудівної діяльності, який скасував усі погодження: містобудівні ради, пожежників, санстанції, головних архітекторів міст тощо.

Відтоді забудовнику вже не потрібні будь-які погодження проєктної документації – він будує на власний розсуд, у кращому разі дотримуючись проєкту, якщо захоче. А з ухваленням закону № 5655 ситуація лише погіршиться.

Міністерство просуває цей закон із наголосом на його прозорості, цифровізації, диджиталізації, реформі ДАБІ.

- Цифровізація — це чудово. Ми підтримуємо прозорість. Але прозорість без контролю – це хаос. Як сказав мій колега архітектор Кирило Чуйко, «якщо цифровізувати хаос – вийде цифровізований хаос».

Наші народні депутати міркують так: у нас є корупція в ДАБІ – давайте скасуємо ДАБі, і всі проблеми самі собою розв'яжуться, якщо дозволи стане легше реєструвати через електронні системи.

QuoteТа якщо приходить несумлінний забудовник, він просто реєструє свою незаконну будівлю в електронній системі, де його ніхто не перевіряє.

Хочете сказати, що ДІАМ не справляється?

- Це лише електронна система, де можна швидко отримати дозвіл на будівництво та здати в експлуатацію завершений об’єкт. Але це зовсім не про якість і безпеку об’єктів.

Наразі ми бачимо, що й сама система працює з перебоями. Вона дала зелене світло стільком скандальним проєктам, що починаєш сумніватися в її прозорості.

Один із кричущих – скандал із будинком на вул. Мирна, де замість котеджу, який за містобудівними умовами та документацією мав обмеження в чотири поверхи, приймають в експлуатацію 12-поверховий будинок. І «прозора» електронна система це пропускає.

Немає кому перевіряти, адже всі погодження скасували, а підписав цю проєктну документацію взагалі не архітектор, а інженер-проєктувальник.

Ще один скандал стався нещодавно в Харкові, де забудовник отримав дозвіл на реконструкцію кількох квартир, а в підсумку з’явився багатосекційний багатоповерховий житловий будинок класу СС-3 (високий клас наслідків), і це теж було прийнято в експлуатацію за допомогою електронної системи та підписано інженером-проєктувальником.

Сама собою прозорість не працює, коли немає жодних запобіжників і жодного контролю ані з боку автора-архітектора, ані з боку міста.

Фото: особистий архів

Фото: особистий архів

Анна Кирій, засновниця архітектурного бюро, заступниця голови Архітектурної палати НСАУ


А чим ще не влаштовує архітекторів № 5655?

- Нас обурила повна неповага до професії архітектора, якою пронизаний документ. Йдеться насамперед про насильницьке втручання в авторські права архітектора.

Там прямим текстом написано: «Істотною умовою договору про розроблення проєктної документації на будівництво об’єктів за бюджетні або прирівняні до них кошти є повна передача майнових прав інтелектуальної власності замовнику цієї проєктної документації».

Депутати нас заспокоюють: за вами залишаються немайнові авторські права, та й закон про авторське право вас захищає. Але все навпаки. Немайнове право пов’язане з вимогою визнання свого авторства на об’єкті. Але навіщо мені право визнавати своє авторство, якщо забудовник спотворив мій об’єкт до невпізнаваності.

Майнові права – виняткові права на використання твору. На практиці це означає, що архітектор не тільки створює образ будівлі, а і працює з безпекою, простором, міською «тканиною».

Він несе величезну відповідальність: моральну – за образ будівлі, кримінальну – за безпеку, адміністративну – за відповідність нормам, і за помилки архітектор має сплачувати величезні штрафи. Система штрафів працює з 2011 року, але це якось позначилося на незаконній забудові?

Єдиний інструмент, через який архітектор може впливати на реалізацію свого об’єкта, — це його авторське право. Якщо майнові права інтелектуальної власності належать замовнику, архітектора можна замінити на іншого, більш «покладливого», який усе підпише та внесе всі необхідні забудовнику зміни.

QuoteМені особисто пропонували хабарі на бюджетних об’єктах за відмову від авторських прав. Так і казали: візьми 200 тисяч, а ми все самі допроєктуємо.

Втручання в авторські права — поширена практика й з-поміж комерційних замовників: вони прагнуть забрати майнові права інтелектуальної власності ще на етапі підписання договору.

Найсмішніше, що архітектор віддає їх безоплатно, бо про ціну із замовником уже домовилися, а ці позиції юристи вписують у договір «в нагрузку».

Річ у тім, що зараз закон не зобов’язує вважати авторським кожен договір на розроблення проєктної документації або обов’язково визначати в ньому власника майнових прав, а законопроєкт 5655 зобов’язує робити це всіх.

Тобто забирати авторські права безоплатно?

- Питання про цивілізовану оплату авторських прав не стоїть взагалі. У кого права – той і ухвалюватиме всі рішення за цим проєктом і вноситиме будь-які зміни до проєкту.

QuoteЧомусь нікому не спадає на думку купити картину Пікассо, сказати, що в нього є права, і домалювати, наприклад, роги. А от забудовники вважають, що можуть вносити до проєкту будь-які зміни на свій розсуд, й активно просувають ці положення.

У законопроєкті архітекторів перейменували на розробників проєктної документації. Ухвалювати рішення щодо реалізації проєкту й вести авторський нагляд буде розробник проєктної документації, якому власник делегує майнові права. І цей власник прав може змінити розробника в будь-який момент – і під час проєктування, і під час авторського нагляду.

Але як нагляд може називатися авторським, якщо його здійснює не автор? Усе це ілюструє те, як наші законотворці «цінують» професію архітектора.

Звісно, зусилля архітектурної спільноти зараз спрямовано на боротьбу за відновлення наших прав, але архітектори – не єдині, хто дискримінований цим законопроєктом.

QuoteРоль громад прирівняно до нуля. У проєкті № 5655 немає місця ані людям, які живуть у містах, ані їхній думці про те, яким вони хочуть бачити своє місто. Роль органів місцевого самоврядування також зведено до мінімуму. Вони зможуть хіба що моніторити наслідки самочинної забудови та скаржитися до центрального органу нагляду.

А як реагують інші стейкхолдери реформи? НАЗК, як відомо, поставило під сумнів статус Містобудівної палати, яку хоче створити влада.

- Власне, НАЗК розгромило проєкт № 5655, вказавши, що він містить корупційні ризики і його треба відправити на доопрацювання. У відповідь на це «Слуги народу» заявили, що законопроєкт пройшов антикорупційну експертизу. Тобто все гаразд — працюємо далі.

Свої негативні висновки дали Національна спілка архітекторів України, Архітектурна палата, НАЗК. Мінкульт написав висновок, що не підтримує законопроєкт, із рекомендацією відправити його на доопрацювання.

Головне науково-експертне управління ВР теж дало розгромний висновок щодо проєкту. Там прямо йдеться про те, що закон про архітектурну діяльність просто втрачає сенс, адже з нього прибрали всі важливі статті.

Але замість того, щоб повернути ці важливі компоненти та фактично змінити систему, депутати вирішують просто переписати преамбулу до закону.

Спрощення – це не панацея від усього

Чого очікувати в разі ухвалення № 5655 у його нинішньому вигляді? Які ризики?

- Найважливіше – у ситуації, коли головною ідеєю будь-якого проєкту стає лише зиск, а відповідального за безпеку усунуто, маємо розуміти, що із часом нові будівлі падатимуть на голову.

Школи, садочки, усі об’єкти, розроблені за бюджетні кошти, тріщатимуть і падатимуть. І це не перебільшення.

Забудовнику важливо побудувати якнайшвидше, якнайвище і втиснути в конкретну ділянку якомога більше квадратних метрів. Результати бачимо на вулицях наших міст, а буде ще гірше.

Звісно, замість хорошого сучасного простору ми отримаємо жахливу хаотичну забудову та бетонні гетто.

Тому самі містяни передусім мають бути зацікавлені в тому, щоб повернути в систему необхідні запобіжники — тих, хто контролює забудовника: органи містобудування та архітектури, головних архітекторів міст, архітекторів-проєктувальників, які несуть відповідальність за якість, естетику та міцність будівель.

Сьогодні ми бачимо, як від хаотичної забудови страждає Київ. З проєктом 5655 вона стане ще активнішою й непередбачуванішою.

Офіс простих рішень заявив, що подібну містобудівну реформу ухвалили в Грузії, але ми бачимо, як у Грузії вже падають будинки.

Спрощення – це не панацея від усього. Рішення в нашій реформі не можуть бути простими, особливо в такій складній системі, як містобудування.

Без контролю забудовник може робити що завгодно. Наприклад, на місці запланованих 4 поверхів може з’явитися 25. Він завжди знайде розробника, який за гроші підпише що завгодно.

Містобудівний контроль, який був раніше, за проєктом 5655 зараз віддають у приватні руки. Забудовники зможуть створити для цього приватні компанії, платити їм гроші — і ті їх контролюватимуть. Це прямий конфлікт інтересів, але авторів реформи це не хвилює.

Що пропонує Архітектурна палата України?

- Депутати мають визнати, що проєкт є небезпечним. Вони не врахували думку всіх стейкхолдерів, викинули із системи дуже важливі ланки, і це може призвести до непоправних наслідків. Законопроєкт варто доопрацювати, долучивши всіх учасників проєкту: архітекторів, органи місцевого самоврядування, об’єднані територіальні громади, антикорупційні органи, страхувальників.

фото: особистий архів

фото: особистий архів

Анна Кирій, засновниця архітектурного бюро, заступниця голови Архітектурної палати НСАУ

Як це має бути? Є місто, яке розвивається. Обрані представники міської влади спочатку вивчають громадську думку, підсумовують інформацію про те, яким містяни хочуть бачити своє місто. На базі цієї думки має розроблятися містобудівна документація.

Головний архітектор міста бере участь у процесі і ставить візу. Далі забудовник отримує містобудівні умови та обмеження, які підписує головний архітектор міста.

І на підставі цих документів, які відображають суспільний запит, архітектор та інші проєктувальники створюють проєкт, який має пройти експертизу й отримати погодження головного архітектора міста як представника громади. Коли всі в курсі того, що будуватиметься, – це і є прозорість.

За погодженим проєктом замовник із підрядником втілюють об’єкт у життя, де авторський нагляд обов’язково здійснює автор проєкту. Але на проєкті має бути віза головного архітектора міста як представника громади.

Він має сказати: це саме те, про що ми з громадою домовилися, цей об’єкт відповідає запитам міста. Це мало б бути в реформі містобудування.

Натомість ані мер, ані архітектор міста не мають жодного впливу на те, що в ньому будується. А громада питає саме з них. На виході ми отримуємо будівництво без архітекторів і надії побачити хороший сучасний і безпечний простір наших міст.

Як змусити місто ухвалити генплан за участю містян?

- У Києві відбулися певні зрушення. Архітектори, об’єднавшись, виходили на «Марш за Київ», де однією з вимог висувалося питання щодо ухвалення генплану за участю громади. Адже містяни хочуть брати участь у створенні цього документу. Людей ніхто не питає, яким вони хочуть бачити розвиток міста, які в них потреби. І це прикро.

QuoteКиїв має великий потенціал до змін. Єдине, чого йому бракує, – власної амбіції для створення сучасного модерного простору та активності в цьому напрямку.

У цій ситуації генплан, який написаний за лаштунками, з договірняками, варто забути та створити новий — із залученням громади. Було б правильно обрати на міжнародному архітектурному конкурсі автора або команду авторів цього генплану.

QuoteУ нас дуже багато промзон, які розташовані вздовж Дніпра. Є місця, які мали б стати родзинкою Києва. Вони стоять занедбані, доступ для людей до них обмежений.

Як відбувається забудова таких об’єктів? Хтось, скажімо, купує стару будівлю заводу, іде до міськради, щоб оформити ділянку. Оформляє. Якщо він змінює цільове призначення об’єкту, то мусить змінити й містобудівну документацію, а там принаймні передбачені обов’язкові громадські слухання.

А якщо ні – просто будуватиме те, що він хоче. Так, звісно, у кращому разі він отримає містобудівні обмеження щодо щільності й висотності. Але жодного архітектурного контролю тут уже немає.

Класно було б геть по-іншому з «промками» працювати. Подивитися генплан, визначити, які території мають потенціал змінити місто на краще. Беремо ці унікальні земельні ділянки, які ще нікому не віддано, й оголошуємо на них міжнародний архітектурний конкурс.

Наприклад, та сама Теличка — промзона, яка може стати родзинкою міста з чудовими набережними. Давайте проведемо тут архітектурний конкурс, знайдемо інвестора, який усе це реалізує.

QuoteУсі найкращі будівлі у світі з’явилися за результатами конкурсу. Від Ейфелевої вежі до реконструкції Рейхстагу.

Давайте зробимо так, щоб наше місто було прекрасним. У кожному місті Європи можна знайти об’єкти, які будувалися архітекторами зі світовими іменами.

QuoteНорман Фостер, Заха Хадід, Річард Роджерс, Річард Меєр — уже не тільки Європа, навіть країни Азії вважають за честь їх запросити. Чому б нам цього не зробити?

Тоді й у нас з’являться світові шедеври. Не суцільна забудова, а сучасний простір, який буде цікавий і нам, і гостям міста. Безіменна архітектура вбиває міста, а світові імена архітекторів вписують міста у велику культурну карту світу.

Якими будуть наші міста – вирішувати нам, бо це ми обираємо тих, хто пише закони. Тож давайте з них і спитаємо. Інструменти демократії в Україні, на щастя, ще працюють.

Коментарі

Всі новини