Facebook Pixel
Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×

2021-й. Вдалий рік для іпотеки

Як спрацювала державна програма «Доступна іпотека» під 7% у 2021 році — висновки експертки. фото: pixabay

Як спрацювала державна програма «Доступна іпотека» під 7% у 2021 році — висновки експертки. фото: pixabay

У березні 2021 року в Україні стартувала державна програма «Доступна іпотека 7%». Які її результати?

Станом на 13 грудня за програмою було видано 1208 кредитів на суму понад 1,05 млрд грн.

Кредити видавали наступні 11 банків: Кредобанк, Ощадбанк, Приватбанк, Укргазбанк, банк «Глобус», банк «Альянс», «Правекс-Банк», «ОТП Банк», банк «Львів», Таскомбанк, Мегабанк. Понад 60% обсягу кредитів було видано в Києві та Київській області.

Приєднуйтесь до нас в соцмережах!

Середня сума кредиту становила 869 тис. грн. Понад 75% кредитних договорів припало на вторинний ринок. Відповідно до розподілу кількості заявок, портрет типового позичальника – учасника програми виглядає так. Це одружений чоловік до 35 років, найманий працівник з доходом понад 35 тис. грн на місяць.

Мільярд гривень за «Доступною іпотекою» — це багато чи мало? На старті програми оголошувалося, що до кінця року нею зможуть скористатися близько 5000 сімей, а плановий портфель іпотечних кредитів становив 5 млрд грн.

Підписуйтесь на нас в Google News!

Портрет позичальника, параметри кредитів за програмою відповідають іпотеці на ринкових умовах. Це означає, що завдяки компенсації державою відсотків, житло у кредит купували передусім ті, хто міг би це зробити і без програми, але не хотів.

Широко висвітлювана у пресі програма стала гарною рекламою для іпотеки загалом. Через неї на ринок повернулися кілька банків, які залишили його після кризи 2008 року.

За перші десять місяців 2021 року, за даними НБУ, обсяг виданих іпотечних кредитів зріс у 2,5 раза проти аналогічного періоду 2020 року і перевищив 7 млрд грн.

Обсяги кредитування лише на одну сьому завдячують державній програмі. Це добре і з точки зору витрат коштів платників податків, і з точки зору розвитку іпотеки як ринкового механізму.

Те, що фактичні обсяги менше планових, означає, що банки не кредитують кого заманеться, а ретельно оцінюють позичальників, як і має бути в іпотечному кредитуванні. Водночас цьогорічні результати програми вказують на кілька ризиків.

По-перше, значну концентрацію кредитування в державних банках. Якщо уряд підганятиме програму і банки будуть менш консервативними, видані кредити можуть стати недієвими. А, отже, державним банкам вкотре може знадобитися докапіталізація.

Щоб іпотека стала масовим продуктом і її пропонували більшість банків, а не лише 11, серед яких більшість обсягів припадає на державні, потрібно зменшувати юридичні ризики для кредиторів. Зокрема вирішити питання з реєстрацією дітей у кредитному житлі, щоб воно перестало бути перешкодою для звернення стягнення у разі неплатежів.

По-друге, кредитування сконцентровано в Києві та області. Тим часом на вітчизняному ринку нерухомості склалася дивна ситуація. Останніми роками він став ще менш прозорим ніж був. Через реформу дозвільної системи (Державної архітектурно-будівельної інспекції) виникли затримки з введенням новобудов в експлуатацію, зникла статистика нової пропозиції.

І на тлі загальної високої інфляції та зростання цін на будівельні матеріали у Києві відбулося аномальне зростання цін на первинну нерухомість.

За таких темпів зростання цін погіршилася доступність столичного житла для громадян, що зацікавлені в ньому для проживання (доступність визначається тим, скільки середніх річних зарплат потрібно для придбання стандартизованого житла).

Тож добре, що у фокусі програми поки що вторинний ринок. Розбудова статистики ринку нерухомості – ще одна передумова розвитку іпотечного кредитування.

Темою доступних житлових кредитів переймався ледь не кожен уряд. Оголошувалися програми то компенсації відсотків для молоді, то пільгових кредитів під 3%. Найчастіше вони не мали впливу на ринок і залучали мало учасників. Такого фокусу, як при президентові Володимирові Зеленському, доступність житла та іпотеки не мали ніколи.

Президент навіть привітав першого позичальника в межах програми, клієнта «ОТП Банку», про видачу кредиту якому було оголошено на форумі «Україна-30 Інфраструктура».

Цього разу врахували невдалий досвід попередніх програм — не стали надто звужувати коло потенційних учасників, запропонували їм зрозумілий механізм компенсації ставок. Отже, програма не стала мертвонародженою і сприяла активізації іпотеки.

Цікаво, що першу «доступну іпотеку» під 7% ще у 2017 році запропонував державний Укргазбанк у партнерстві з одним із найбільших забудовників Києва в економсегменті компанією «Київміськбуд».

Це був період, коли у столиці суттєво зросли обсяги житлового будівництва, попит стагнував на тлі економічної та фінансової нестабільності, а іпотечне кредитування ледь жевріло після криз 2008 та 2014 — 2015 років.

Щоб стимулювати попит, забудовники разом із банками почали запроваджувати партнерські програми з привабливішими ставками за кредитами у своїх новобудовах.

В авангарді цього руху був Укргазбанк, який у 2017 році почав співпрацювати з понад 30 забудовниками. Тодішній керівник банку, нині голова НБУ Кирило Шевченко явно свій у колах забудовників після такого досвіду партнерств.

Можливо тому, виступаючи на тому самому форумі «Україна-30 Інфраструктура», очільник НБУ наголошував на важливості саме первинного ринку житла для ВВП і заявляв, що доступність житла є «абсолютним пріоритетом для Національного банку».

Така показна зацікавленість є додатковим ризиком програми, адже регулятор має опікуватися фінансовою стабільністю загалом, а не розвитком одного з багатьох банківських продуктів.

Коментарі

Всі новини