Facebook Pixel

Як російські вторгнення у 2014 і 2022 роках вплинули на економіку України — порівняння The Page

Українська економіка зустріла два масштабних вторгнення росіян у двох різних станах. Війна не так сильно вплинула на її падіння у 2014-му, як у 2022 році, хоча 10 років тому Україна мала впоратися іще з одним викликом – шкодою від недбалої економічної політики режиму Януковича. Тоді «сім'я» спустошила резерви та ввела країну в економічну кризу.

The Page аналізує, як російські навали 2014 і 2022 років вплинули на економіку.

1

Як ми порівнювали вплив війни на економіку

Щоб порівняти вплив війни на економіку України, спершу потрібно подивитись на макроекономічні показники країни у різні періоди. Для цього автори брали дані Державної служби статистики, Національного банку України та Міністерства фінансів. Для оцінки галузевих показників – дані об’єднання підприємств «Укрметалургпром», ДП «Адміністрація морських портів України». Окрім відкритих даних до порівнянь також додалися уточнюючі оцінки економіста Олексія Блінова, який також допоміг The Page зібрати й перевірити інформацію.

Агресія росії у 2014 році розтягнула економічне падіння на два роки, протягом яких рф здійснювала вторгнення поступово: спочатку в Криму, потім на Донбасі. Найактивніші бойові дії на лінії фронту також тривали два роки. У тому числі захоплення російськими військовими та підконтрольними росії терористичними угрупуваннями «Донецької народної республіки» міста Дебальцеве взимку 2015 року.

Лише у 2015 році були підписані перші угоди з врегулювання конфлікту, так звані Мінські угоди. Але падіння ВВП тривало два роки поспіль — у 2014 і 2015 роках. Через це автори вирішили розглядати періоди парами: 2014 з 2015 роком і відповідно 2022-2023 роки. Це також дозволить побачити, як швидко припинилося падіння економіки у різних періодах.

2

У 2014-му більше нашкодив Янукович, у 2022-му – вторгнення

Коли росія анексувала Крим та почала гарячу фазу війни на Донбасі у 2014 році, Україна зіткнулася з економічною кризою, яку «підготував» режим колишнього президента Віктора Януковича.

З 2010 до 2014 року відбувалося накопичення зовнішніх дисбалансів в економіці – негативних процесів, які здатні самі собою спровокувати економічну кризу. Дефіцит поточного рахунку платіжного балансу зріс із 2,2% ВВП у 2010 році до 9% у 2013 році – ми набагато більше споживали з-за кордону, ніж економіка експортувала товарів та послуг.

Водночас обмінний курс штучно фіксувався на позначці 7,99 грн за долар – уряд Януковича забезпечував його адміністративними заходами, завищенням гривневих процентних ставок та спалюванням золотовалютних резервів. Це заклало вибухівку під макрофінансову стабільність.

Це найголовніша відмінність від 2022 року, коли Україна зустріла російське вторгнення із достатньою кількістю резервів, відповідальною банківською системою, більшою довірою до банків та готовністю економічного блоку миттєво реагувати на воєнний стан.

Кумулятив — накопичена зміна за багаторічний період. У якості базового періоду взято рік, що передував військовому вторгненню – 2015 рік до 2013 року та 2023 рік до 2021 року. Автор інфографіки: Олександр Шатов

Кумулятив — накопичена зміна за багаторічний період. У якості базового періоду взято рік, що передував військовому вторгненню – 2015 рік до 2013 року та 2023 рік до 2021 року. Автор інфографіки: Олександр Шатов

3

Як відрізнялося падіння економіки у 2014 і 2022 роках

Загальний обсяг вироблених товарів та послуг в країні – валовий внутрішній продукт – падав не так сильно у 2014 році, як у 2022-му, коли падіння стало рекордним.

У 2014-2015 роках ВВП впав на 15,8%, а лише у 2022 році – на майже 30%. Проте траєкторія відновлення під час різних етапів російського вторгнення також відрізняється: у 2014-му ВВП падав два роки поспіль, натомість після року повномасштабної війни, за даними НБУ, показав відновлення у 5,7%.

Кумулятив — накопичена зміна за багаторічний період. У якості базового періоду взято рік, що передував військовому вторгненню – 2015 рік до 2013 року та 2023 рік до 2021 року. Автор інфографіки: Олександр Шатов

Кумулятив — накопичена зміна за багаторічний період. У якості базового періоду взято рік, що передував військовому вторгненню – 2015 рік до 2013 року та 2023 рік до 2021 року. Автор інфографіки: Олександр Шатов

На перший погляд, падіння ВВП у 2014 було не таким катастрофічним. Проте статистика може викривлювати реальність. Держстат не враховує Крим і частину тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях з 2014 року. Причому регіональний ВВП АР Крим і Севастополя (до війни разом 3,7% ВВП України) заднім числом також прибрали з бази порівняння 2013 року, що вплинуло на статистичні порівняння. З іншого боку, торгівля вугіллям, металом та іншими товарами з окупованих територій відбувалася надалі, і доходи від неї поповнювали ВВП.

Проте українці більше відчули погіршення добробуту у 2014 році через різке збільшення інфляції та девальвацію гривні. Після повномасштабного вторгнення ці явища також були, але в менших масштабах завдяки безпрецедентній міжнародній підтримці та рішучим заходам щодо підтримки макрофінансової стабільності.

Девальвація у 2014-2015 роках сягнула майже 67% (тобто гривня втратила одразу дві третини вартості), інфляція за 2 роки – майже 80%.

Ситуація кардинально відрізняється у 2022-2023 роках. За рекордного падіння ВВП гривня не настільки сильно знецінилася щодо долара, а показники інфляції були помітно меншими.

Кумулятив — накопичена зміна за багаторічний період. У якості базового періоду взято рік, що передував військовому вторгненню – 2015 рік до 2013 року та 2023 рік до 2021 року. Автор інфографіки: Олександр Шатов

Кумулятив — накопичена зміна за багаторічний період. У якості базового періоду взято рік, що передував військовому вторгненню – 2015 рік до 2013 року та 2023 рік до 2021 року. Автор інфографіки: Олександр Шатов

4

Фінансовий сектор і золотовалютні резерви у 2014 і 2022 роках

Банки зустріли обидва вторгнення росії в різних станах – вони також формують кардинально різні тренди у відновленні України після нападів ворога.

Банківська система зразка 2014 року була більшою та непрозорою, із застарілими підходами до оцінки якості активів, що робило сектор непідготовленим до криз. Багато банків тоді видавали кредити «своїм добрим знайомим», а НБУ часів Януковича дивився на це крізь пальці. Кількість банків до 2022 року зменшилася більш ніж удвічі, а Національний банк повністю змінив методи їхньої оцінки.

Кумулятив — накопичена зміна за багаторічний період. У якості базового періоду взято рік, що передував військовому вторгненню – 2015 рік до 2013 року та 2023 рік до 2021 року. Автор інфографіки: Олександр Шатов

Кумулятив — накопичена зміна за багаторічний період. У якості базового періоду взято рік, що передував військовому вторгненню – 2015 рік до 2013 року та 2023 рік до 2021 року. Автор інфографіки: Олександр Шатов

Якщо подивитися на динаміку депозитів – можна зробити висновок, що це подіяло. У 2014 році люди забирали кошти з депозитів у банках і втрачали їх там, де вклади в збанкрутілих банках перевищували гарантовану державою суму. У 2022 році навпаки – повірили їм і поклали більше коштів на депозити. Держава у 2022 році поширила гарантії на всі депозити фізичних осіб без обмеження. Але ці гарантії практично так і не довелося застосовувати, окрім деяких невеликих кейсів.

Показник (джерело)/Рік Кількість банків (Національний банк)
2014 163
2015 117
Кумулятив 2 роки, % -63
2022 67
2023 63
Кумулятив 2 роки, % -8
Показник (джерело)/Рік Депозити, % зміни з поправкою на курс (Національний банк)
2014 -22
2015 -10,5
Кумулятив 2 роки, % -30,2
2022 12,5
2023 27,2
Кумулятив 2 роки, % 43,1

Якщо порівняти 2014 і 2022 роки, в Україні кардинально відрізняється ситуація з «фінансовою подушкою» – золотовалютними резервами Національного банку. Це спричинено й іншою особливістю – переходами на різні типи курсів в різні періоди.

Національний банк часів Сергія Арбузова, який був пов’язаний із так званою сім’єю Януковича, тримав режим штучно фіксованого курсу на рівні майже 8 грн за долар з 2010 до початку 2013 року. Фіксований курс та зупинка економічних реформ мали свою ціну – припинення рефінансування від МВФ та спалення золотовалютних резервів НБУ.

Така міна сповільненої дії, підсилена драматичними подіями 2014 року, гучно вибухнула: після Євромайдану та початку збройної агресії росії: гривня подешевшала на 66,7% за два роки. На піку девальвації, на початку 2015 року, золотовалютні резерви були меншими за 6 млрд доларів, а чисті (без урахування заборгованості перед МВФ) – взагалі від’ємними. З погляду валютної ліквідності країна була банкрутом.

Кумулятив — накопичена зміна за багаторічний період. У якості базового періоду взято рік, що передував військовому вторгненню – 2015 рік до 2013 року та 2023 рік до 2021 року. Автор інфографіки: Олександр Шатов

Кумулятив — накопичена зміна за багаторічний період. У якості базового періоду взято рік, що передував військовому вторгненню – 2015 рік до 2013 року та 2023 рік до 2021 року. Автор інфографіки: Олександр Шатов

Ситуація з резервами у 2022-му кардинально відрізнялася. Попри девальваційний тиск на гривню, НБУ навпаки наростив резерви за два роки на 30,9%. Це допомогло вгамувати валютний ринок протягом повномасштабної війни та з часом перейти на режим керованого гнучкого курсу у 2023 році. Під час повномасштабної війни нинішній НБУ уникає тієї помилки, якої припустився НБУ мирного часу 2012-2013 років: фіксації обмінного курсу за будь-яку ціну.

Але резерви Нацбанку не побили б рекорди, якби не міжнародна фінансова допомога. У 2014-2015 роках вона була обмежена переважно програмами Міжнародного валютного фонду та інших міжнародних фінансових інституцій. Україна також була вимушена здійснити реструктуризацію зовнішнього комерційного боргу (той самий борг великою мірою дожив і до повторної реструктуризації, перемовини про параметри якої тривають і сьогодні).

У 2022 році Україні допомагали не лише ці інституції, а й окремі країни, вливаючи кошти в бюджет напряму та закривши всі соціальні видатки на пенсії, зарплати бюджетникам та освітянам. Увесь довоєнний бюджет України одномоментно почав витрачатися на війну – із цим викликом ми не справилися досі. Дефіцит бюджету збільшився з показника 3,5% від ВВП до 27% від ВВП, сягнувши в абсолютних числах більше трильйона гривень.

Показник(джерело)/Рік Міжнародна фінансова допомога, $ млрд (Міністерство фінансів)
2014 8,8
2015 9,8
Кумулятив 2 роки, %
2022 31,10
2023 42,5
Кумулятив 2 роки, %
Показник(джерело)/Рік Сальдо державного бюджету (без грантів у доходах), % ВВП (Мінфін та НБУ)
2014 -4,5
2015 -1,6
Кумулятив 2 роки, % 2,7
2022 -25,3
2023 -27,1
Кумулятив 2 роки, % -23,6

5

Металургія та аграрна промисловість у 2014 і 2022 роках

Металургія значно постраждала від обох ворожих вторгнень. Першим етапом у 2014 році були часткова втрата російського ринку, розрив виробничих ланцюгів та обмеження на роботу залізниці. Тоді Україна, яка до цього традиційно входила у топ-10 найбільших виробників у світі, втратила 30% виробництва. У 2022 році було втрачено два великі металургійні комбінати у Маріуполі, що призвело до втрати ще 70% виплавки. За 10 років виробництво галузі драматично скоротилося уп’ятеро.

Агросектор у 2014-2015 роках зазнав порівняно слабкого впливу, адже окуповані тоді території відігравали порівняно невисоке значення для виробництва продовольчих товарів. Врожай 2015 року був лише на 5% меншим за врожай 2013 року.

Проте у 2022 році менший врожай зернових та олійних спричинений втратою територій, а отже – меншою кількістю посівних площ. Незважаючи на обмеження для експорту, українські фермери на підконтрольних територіях і надалі продовжували збирати та саджати врожай, іноді ризикуючи власним життям. Але все одно останній врожай зерна на 30% відстає від рекордних показників 2021 року.

Показник (джерело)/Рік Виплавка сталі (середньоденна), тис т (Укрметалургпром)
2014 74,5
2015 62,9
Кумулятив 2 роки, % -29,8
2022 17,4
2023 17,1
Кумулятив 2 роки, % -70,7
Показник (джерело)/Рік Врожай зернових, млн т (Держстат, 2023 - оцінка НБУ)
2014 63,9
2015 60,1
Кумулятив 2 роки, % -4,8
2022 53,86
2023 60,1
Кумулятив 2 роки, % -30,1
Показник (джерело)/Рік Врожай олійних, млн т (Держстат)
2014 16,2
2015 16,85
Кумулятив 2 роки, % 4,0
2022 18,1
2023 21
Кумулятив 2 роки, % -7,9
Показник (джерело)/Рік Обробка вантажів у морських портах, млн т (Адміністрація морських портів України)
2014 144,8
2015 144,6
Кумулятив 2 роки, % -2,4
2022 59
2023 62
Кумулятив 2 роки, % -59,5

Загалом, війна призвела до радикальних структурних змін в економіці. Наприклад, якщо у 2013 році на гірничо-металургійний комплекс (залізна руди, метали та вироби з них) припадало 28% українського експорту, то тепер лише 13%. Водночас агропромисловий комплекс (АПК), незважаючи на всі негаразди, наростив за цей час свою частку в експорті з 22% до майже половини. Традиційний індустріальний сектор значно поступився позиціями агропромисловому та новій економіці (частка ІТ в експорті за цей же період збільшилася з 1% до майже 12%).

Кумулятив — накопичена зміна за багаторічний період. У якості базового періоду взято рік, що передував військовому вторгненню – 2015 рік до 2013 року та 2023 рік до 2021 року. «В.п.» – відсоткові пункти. Автор інфографіки: Олександр Шатов

Кумулятив — накопичена зміна за багаторічний період. У якості базового періоду взято рік, що передував військовому вторгненню – 2015 рік до 2013 року та 2023 рік до 2021 року. «В.п.» – відсоткові пункти. Автор інфографіки: Олександр Шатов

6

Потужності бізнесів та люди у 2014 і 2022 роках

Споживання стало драйвером економічного зростання після вторгнення у 2022 році. Проте потужності економіки скоротилися – це можна побачити по споживанню електроенергії та продажах. Зупинка підприємств та скорочення кількості споживачів відображаються у падінні енерговиробництва на 35% після вторгнення 2022 року.

Показник (джерело)/Рік Роздрібні продажі, реальна зміна товарообігу, % (Державна служба статистики)
2014 -8,6
2015 -20,7
Кумулятив 2 роки, % -27,5
2022 -21,4
2023 11,6
Кумулятив 2 роки, % -12,3
Показник (джерело)/Рік Продаж нових легкових авто, штук (Укравтопром)
2014 97020
2015 46546
Кумулятив 2 роки, % -76,9
2022 37891
2023 60862
Кумулятив 2 роки, % -41,1

Зміну кількості населення у 2014 і 2022 роках неможливо порівняти через низку недоліків статистики, які за останні десять років так і не були виправлені. Державна служба статистики також не проводила перепис населення до повномасштабного вторгнення. Причина – не було фінансування, пояснив в інтерв’ю The Page голова Держстату Ігор Вернер.

Найпомітніша відмінність між агресією росії у 2014 і 2022 роках – напад на всю територію України два роки тому спричинив виїзд від 4 до 8 млн українців за кордон, де вони могли скористатися програмами тимчасового захисту в Європейському Союзі та спеціальними програмами в інших країнах, наприклад, United4Ukraine в США, CUAET в Канаді, програмою UK Homes for Ukraine у Великій Британії тощо.

Зі статистикою міграції настільки серйозні проблеми, що навіть провідна експертка у цій сфері – директорка Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова – говорить на публічних дискусіях, що жодним даним не можна до кінця довіряти.

Оцінки різняться через проблеми збору статистики, тому ці показники не можуть показувати реальну ситуацію. Статистика чисельності населення Держстату досі «враховує» окуповані території Донбасу у 2014-2015 роках, хоча доля багатьох людей там невідома. Статистика населення за 2022-2023 роки відсутня в принципі, і на неї не можна орієнтуватися.

7

Як змінилася торгівля зі світом і росією

Повномасштабне російське вторгнення у 2022 році поставило остаточну крапку в торгівлі з росією. «Неповномасштабне» та повзуче вторгнення росії у 2014-му набагато довше переконувало бізнеси нарешті порвати зв’язки з ринком агресора. Натомість війна посилила торгівлю з країнами Євросоюзу, у тому числі завдяки досягнутим домовленостям про зону вільної торгівлі.

Частка ЄС у товарообігу України становила 23% у 2013-му – цей показник навіть не особливо відрізнявся від 20% товарообігу з ЄС від початку ведення статистики у 1996 році. У 2014-му він стрибнув до 30% і збільшувався майже з кожним роком. До повномасштабного вторгнення він сягнув 38%, після нього – збільшився до половини товарообігу 2023 року.

Автор: Олександр Шатов

Автор: Олександр Шатов

Минулого року торгівля з ЄС становила вже 56% українського товарообігу – експорту та імпорту разом, пораховано The Page на базі даних Вероніки Мовчан, директорки з наукової роботи Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, ексклюзивно зібраних для видання на базі даних Держстату, Світового банку та Державної митної служби.

Відповідно, торгівля з росією зменшилась. 1996 року її частка в товарообігу становила 45%, поступово зменшуючись до 27% перед Євромайданом, і до 21% в рік початку Антитерористичної операції. До повномасштабного вторгнення лише 2% товарообігу України припадало на росію, а після вторгнення цей показник скоротився до нуля.

8

На скільки збільшилася частка різних країн в товарообігу України з 2014 до 2023 рік

  • Китай: 7% у 2014, 13% у 2023;
  • Туреччина: 4% у 2013, 7% у 2023;
  • Індія: 2% у 2014 і у 2023;
  • США: 2% у 2014, 3% у 2023;
  • Решта країн Азії: 13% у 2013, 10% у 2023;
  • Решта світу: 19% у 2013, 8% у 2023.

Повномасштабне вторгнення росії в Україну у 2022-му змінило її економіку швидше і радикальніше, ніж у 2014-му. Проте це тільки початок нового етапу. Яким він буде далі, вирішуватиме українська влада та бізнес – стійкі правила гри від влади дозволять українському бізнесу завершити трансформацію української економіки навіть з врахуванням постійної агресивної поведінки росії під боком.