Протягом останнього року Україна отримає допомогу з Європи від двох основних партнерів – Міжнародного валютного фонду та Європейського Союзу. До цього списку також додаються Сполучені Штати Америки, проте саме ЄС та МВФ висувають Україні умови отримання коштів – реформи з чіткими дедлайнами.
Україна впроваджує реформи, але регулярно зриває терміни втілення потрібних кроків для отримання грошей. Ще жодну програму МВФ Україна не виконала до кінця. Це впливає на довіру партнерів: якщо ми погано виконуємо зобов’язання, нас не сприймають серйозно у професійних ділових відносинах.
Консорціум українських аналітичних центрів RRR4U, до якого входять Інститут економічних досліджень, DiXi Group, Центр економічної стратегії й Інститут аналітики та адвокації, здійснив моніторинг, як Україна виконує зобов’язання щодо програм МВФ та ЄС. 
публікує основні тези зі звіту станом на листопад 2023 року.
За якими програмами європейські партнери дають Україні гроші
- Рада директорів МВФ погодилася надати Україні програму розширеного фінансування (Extended Fund Facility, EFF) на чотири роки. Домовленостей досягнуто у березні 2023 року. Таке рішення для МВФ було історичним, тому що установа ніколи не давала кредити країні під час війни та без надійного макропрогнозу.
- За чотири роки дії програми Україна може отримати $15,6 млрд позик, які треба буде погасити до 2037 року. Кредити МВФ також дають сигнал іншим кредиторам і донорам: з Україною можна мати ділові відносини.
- Європейський Союз у грудні 2022 року ухвалив програму макрофінансової допомоги (ПМД) і надасть Україні €18 млрд протягом 2023 року. Ці позики Україна зможе повертати до 2053 року, а виплати за ними почнуться лише через 10 років. Сам ЄС буде виплачувати ще й відсотки.
- Транші за ПМД надходять щомісяця по €1,5 млрд (тільки в січні сума була €3 млрд). Але ПДМ не єдина – ЄС також надає кошти через інші програми. Допомогу також надають окремо інші країни-члени ЄС.
У 2024-му має запрацювати Ukraine Facility, за яким Україна має отримати €50 млрд протягом чотирьох років. €39 млрд – бюджетна підтримка, €8 млрд – інвестиційні гарантії, решта – міжнародна технічна допомога та субсидія за відсотками. Єврокомісія уже ухвалила інструмент, проте потрібно ще голосування країн-членів ЄС.
Як Україна виконує зобов’язання перед МВФ та ЄС
Україна ненадійно виконує деякі дедлайни, показуючи себе нестаранним учнем. У листопаді 2023 року країна не виконала вчасно чотири умови МВФ. На другому етапі перегляду програми МВФ та Україна досягнули домовленості.
Проте зрив дедлайнів може стати причиною того, що МВФ не погодить наступну виплату. Це створить загрозу для критично важливих джерел наповнення бюджету, а надалі – для золотовалютних резервів та соціальних виплат.
Більшість вимог Україна виконує вчасно.
Графіка консорціуму українських аналітичних центрів RRR4U, до якого входять Інститут економічних досліджень, DiXi Group, Центр економічної стратегії й Інститут аналітики та адвокації.
Реформи потрібні насамперед Україні. Тому МВФ створює перелік структурних маяків, а ЄС – зобов’язань. Проте туди не включено нічого, що Україна сама не погоджується виконувати – міжнародні партнери не дають нам вибір без вибору. Домовленості діють за принципом «гроші в обмін на реформи».
За дев’ять місяців 2023 року Україна виконала 16 із 23 структурних маяків за програмою МВФ. Найбільше зобов’язань стосується фіскально-бюджетної політики, решта — політики Національного банку, корпоративного врядування, протидії корупції та енергетики.
Серед досі невиконаних кроків фіскальної політики для МВФ Україні потрібно повернути фокус програми доступних кредитів «5-7-9%» для малого та середнього бізнесу, створити план перших дій для реформування митниці та податкової.
До кінця грудня 2023 року Україна має переглянути поточні процедури управління державними інвестиціями, затвердити Національну стратегію доходів та прийняти законодавство для підвищення незалежності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
З 20 умов за ПДС ЄС Україна виконала 8. Завдання для ЄС до кінця року – реалізувати план заходів з дерегуляції. Потрібно зменшити державне регулювання у видачі ліцензій і дозволів, удосконалити портал e-construction (Портал державної електронної системи у сфері будівництва), спростити розміщення тимчасових споруд для підприємницької діяльності, усунути застарілі положення та видавати ліцензії онлайн.
Потрібно зберегти статус ДП «Медичні закупівлі України» як єдиного національного закупівельника і посилити процес відбору незалежних членів наглядових рад та керівного складу для найбільших державних підприємств.
Також потрібно вдосконалити відбір суддів, криміналізувати контрабанду, посилити протидію відмиванню коштів та розкриття бенефіціарних власників. Для енергетики – зміцнити правову та адміністративну базу для забезпечення використання високих стандартів енергоефективності.
