У 2023 році Україна далі виживає у воєнних умовах, створюючи прецедент економіки за повномасштабної війни у період після Другої світової. Ми прожили рік без емісії гривні, вперше в нашій історії приватизували морський порт та знизили інфляцію до довоєнних цілей Національного банку.
виділив перелік важливих економічних подій року.
Відмова Національного банку від емісії гривні
У 2022 році Національний банк «надрукував» 400 млрд грн. Потрібно було фінансувати державний бюджет, коли видатки під час війни різко зросли, а міжнародна фінансова допомога надходила не одразу. Проте довготривала емісія гривні змушує інфляцію зростати, тому НБУ з Міністерством фінансів відмовилися від «друку грошей» у 2023 році.
Рік потому цей крок допоміг Україні розраховувати на свої сили без сподівань на швидкі гроші для державного бюджету. Нацбанк поки не бачить підстав для відновлення емісії у 2024 році, за словами голови НБУ Андрія Пишного.
«Емісія непродуктивна, бо не спрямовується на кредитування, а залишається в банківській системі. Якщо буде нова емісія, в економіці буде більше грошей і їм не буде куди перетікати, у нас знову буде пришвидшуватись інфляція», – пояснила Юлія Шаповал, науковий співробітник Інституту економіки і прогнозування Національної академії наук України.
Голова Національного банку Андрій Пишний, фото Національного банку.
Погодження програми з МВФ
У березні 2023 року Рада директорів МВФ погодилася надати Україні програму розширеного фінансування (Extended Fund Facility, EFF) на чотири роки. Загальний її обсяг – $15,6 млрд під 7%, які треба буде погасити до 2037 року. Перегляд програми – кожного кварталу. Україна вже пройшла два перегляди програми МВФ, отримавши під час них $700 і $900 млн.
Хоча цей кредит порівняно з іншими позиками обійшовся Україні дорожче, рішення фонду безпрецедентне. «МВФ змінив свої процедури, щоб надати кредит воюючій країні без надійного макропрогнозу», – повідомляв консорціум RRR4U у листопадовому моніторингу виконання Україною умов міжнародних програм фінансування МВФ та ЄС. Співпраця з МВФ – маяк для інших донорів та інвесторів, що країну можна розглядати як ділового партнера, тому Україна на це погодилася.
МВФ насправді не хотів давати кредит, проте донори переконали директора-розпорядника Крісталіну Георгієву у тому, що Україні потрібно надати фінансування, розповіли джерела у Міністерстві фінансів на умовах анонімності.
Дані та графік: Олександр Паращій, директор з фінансової аналітики Concorde Capital.
Впровадження режиму «керованої гнучкості»
Національний банк закінчив еру фіксованого курсу у 36,6 грн за американський долар, яку запровадив 25 лютого 2022 року. Щоб впоратися з панікою відразу після російського вторгнення, НБУ закрив можливості для відтоку капіталу та зафіксував курс, щоб гривня не пішла в піке та не знецінилася.
Поступово Україна відновила економічну активність та купівлю-продаж валюти, і Міжнародний валютний фонд поставив перед НБУ вимогу почати перехід до гнучкого обмінного курсу (згідно з програмою розширеного фінансування МВФ).
У червні НБУ затвердив Стратегію пом’якшення валютних обмежень, де передбачив перехід до довоєнних інструментів регулятора — гнучкішого обмінного курсу та інфляційного таргетування. Останнє – довоєнний режим контролю інфляції, щоб вона досягала рівня 5% і не коливалася в екстремальних межах.
«Керована гнучкість» – це перехідний етап між фіксованим і повністю гнучким курсом, коли НБУ утримує курс гривні у коридорі.
«Загалом для економіки набагато кращим є гнучкий обмінний курс. Виконання стратегії залежить від того, чи будуть макроекономічні умови сприятливими для поступового зняття обмежень та переходу до гнучкого курсу та таргетування інфляції», – повідомляв консорціум RRR4U у листопадовому моніторингу виконання Україною умов міжнародних програм фінансування МВФ та ЄС.
Запуск страхування воєнних ризиків
Економічний блок уряду разом з Національним банком готував страхування воєнних ризиків понад рік з початку російського повномасштабного вторгнення. Після лютого 2022 року ризик знищення майна від російських ракет став високим, проте механізмів компенсації майна у разі обстрілу не було. З осені 2023 року міжнародні фінансові організації почали надавати цю послугу бізнесу, адже міжнародні донори створили пул, з якого страховики могли брати кошти на компенсацію.
Міжнародне агентство з гарантування інвестицій Всесвітнього банку (MIGA) надало перші інвестиційні гарантії для приватних інвесторів. Страхування покриває воєнні ризики впродовж 10 років. Серед укладених угод — страхування на суму до $9,1 млн для проєкту M10 Industrial Park у Львові. Цей об'єкт будує Dragon Capital. «Територія М10 Lviv Industrial Park охоплює площу 23,5 га та складається із 6 ділянок, спланованих під складські та виробничі приміщення загальною площею 140 тис. кв. м», – йдеться в офіційному пресрелізі компанії.
Фото: Dragon Capital Property Management, Facebook.
Надалі механізм має запрацювати через українські страхові компанії, які також мають почати страхувати активи бізнесу від воєнних та політичних ризиків. До останніх також входить ризик експропріації майна державними органами, ризик невиведення капіталу з країни чи державних переворотів.
Повернення «військового ПДФО» із місцевих бюджетів до державного
З 28 лютого 2022 року військові, які знаходяться на фронті, отримують заробітну плату по 100 тис. грн на місяць – таке рішення ухвалив уряд. Тому місцеві бюджети тих громад, на території яких розміщено військові частини, почали отримувати більші обсяги податку на доходи фізосіб (ПДФО).
Чим більше військових з частини у громаді воювало на фронті, тим більше місцеві бюджети отримували ПДФО. Це спричинило непропорційно великі доходи в деяких громадах, вони почали більше заробляти, проте на що витрачали ці кошти? Згідно з розрахунками ЦЕС, витрати місцевих громад на благоустрій у порівнянні з 2021 роком зросли на 45%, а на дороги — на 80%.
Окремі видатки місцевих бюджетів за програмною класифікацією, млрд грн. Таблиця: Центр економічної стратегії
«При цьому місцева влада, скеровуючи свої доходи на такі обʼєкти, діяла у правовому полі, оскільки податки не мають встановленого цільового призначення», – пояснила Марина Стадник, радниця Центру досліджень фіскальної політики. Громади також не могли напряму фінансувати безпеку та оборону: ці видатки можна здійснювати лише з державного бюджету згідно зі ст. 87 Бюджетного кодексу.
Однак Міністерство фінансів стурбувало те, що кошти витрачалися неефективно, тому захотіло повернути ПДФО в бюджет змінами до Бюджетного кодексу. Асоціація міст України виступала проти, однак не досягла свого: президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт №10037, який передає ПДФО з місцевих бюджетів до державного.
Блокада українських кордонів
Протягом листопада та грудня польські перевізники, об'єднані в «Комітет захисту перевізників і роботодавців транспорту», заблокували проїзд через Дорогуськ, Гребенне і Корчову та оголосили про акцію протесту на переході Медика. До них також приєдналися Союз автомобільних перевізників Словаччини (UNAS) та Угорська спілка перевізників (MKFE). Станом на кінець грудня рух розблокований через Словаччину, проте польські перевізники відновили страйк.
Поляки вимагають знову ввести дозвільну систему для українських перевізників, яку припинили з вересня 2023 року через введення «транспортного безвізу». Згідно з ним, українці можуть перевозити вантажі без спеціальних дозволів у 35 країн Європейського Союзу та Норвегію.
Протести далекобійників не санкціоновані Варшавою, але уряд Польщі не зробив нічого для їхнього припинення та зменшення збитків Україні. «По митних зборах за листопад третини можемо недорахуватися», – саме так оцінив збитки від страйків голова податкового комітету Данило Гетманцев. Страйки також перешкоджають вчасній доставці військової допомоги Україні.
Польський водій вантажних авто стоїть на місці протесту на пункті пропуску Дорогуськ. Фото: Getty Images
Націоналізація Sense Bank
Російський Sense Bank (колишній «Альфа-Банк») хотіли націоналізувати майже одразу після початку повномасштабного вторгнення. Проте установа не мала проблем з ліквідністю, що не давало підстав Національному банку визнати його неплатоспроможним.
2 травня 2023 року Верховна Рада не ухвалила в другому читанні законопроєкт №9107-1 щодо націоналізації Сенс Банку. 29 травня 2023 року парламент проголосував у другому читанні за законопроєкт щодо вдосконалення процедури виведення з ринку банку в умовах воєнного стану. Це дозволило НБУ націоналізувати банки підсанкційних власників, а на засновників банку Михайла Фрідмана та Пьотра Авена були накладені санкції ЄС.
Через націоналізацію частка державних банків на ринку досягла 53,2% за чистими активами, йдеться в Огляді банківського сектору від НБУ за серпень 2023 року. Її необхідно зменшити, тому що це створює неконкурентні умови. Про намір придбати Sense Bank заявляла польська компанія Grupa Polsat Plus, проте поки невідомо, хто буде покупцем установи і чи продасть його держава під час війни.
Чистка банків, які займалися міскодінгом
Гральний бізнес приніс державному бюджету 2,2 млрд грн в листопаді 2023 року, а загалом з початку року – 9,6 млрд грн, за словами голови податкового комітету парламенту Данила Гетманцева. У 2022 році держава отримала з грального бізнесу 730 млн грн податків, проте за оцінками Гетманцева, ця сума могла скласти 25-30 млрд грн, притому обсяг операцій грального бізнесу у 2022 році Нацбанк оцінював у 180 млрд грн.
Щоб побороти «тінь» у секторі, НБУ з органами правопорядку почали викривати схеми «міскодингу». Банки вказували платежі з ігорного бізнесу за неправильними кодами MCC (Merchant Category Code), тому реальні обсяги транзакцій приховувалися. НБУ покарав найактивніших, вивівши з ринку банки «Айбокс» і «Конкорд» та скасував реєстрацію міжнародної платіжної системи LEO.
Фото: IBOX Bank. Співвласниця Айбокс Банку Альона Шевцова, якій вірогідно вручила підозру Служба безпеки. СБУ підозрює Шевцову у незаконній легалізації грошей від тіньового грального бізнесу.
Перша в історії приватизація морського порту
Уперше в української історії держава приватизувала морський порт «Усть-Дунайськ», який відновив роботу першим після повномасштабного вторгнення росії. На аукціоні з продажу порту перемогла вінницька компанія «Еліксир Україна», яка займається реалізацією мінеральних добрив. Вартість порту на торгах між вісьмома учасниками зросла втричі, з 60 млн до 201 млн грн.
Чому це важливо? Якщо Україна оновить торговельний флот та портову інфраструктуру на морях і уздовж річок, за оцінками Світового банку, це може привабити понад $8 млрд інвестицій навіть без того, щоб спеціально оголошувати це «об’єктами відновлення».
Запуск альтернативного зернового коридору
У Чорному морі 8 серпня 2023 року почав працювати зерновий коридор без участі росії.
Станом на 19 грудня коридором скористалися 302 судна – вони експортували продукцію українських аграріїв та інші вантажі до 24 країн світу, повідомляє Міністерство відновлення. За оцінкою міністра інфраструктури Олександра Кубракова, загальний обсяг експорту коридором сягнув 10 млн тонн вантажів.
Ізмаїл, Україна. Люди відпочивають на пляжі Дунаю, в той час як корабель використовує річку як альтернативний зерновий коридор після виходу росії з «зернової ініціативи». Фото: Getty Images
Це стало ефектним прикладом, як взаємно пов’язані робота Збройних сил України та економіка. Безпеку коридору забезпечили зокрема й операції військових: висадка спецпризначенців на мисі Тарханкут у ніч проти 24 серпня, а також звільнення «вишок Бойка» (бурові платформи у Чорному морі) у вересні.
Читайте також
