Фінансовий сектор працює стабільно і потроху активніше кредитує. Водночас українська економіка повністю залежить від міжнародної фінансової допомоги, а бізнесу складно експортувати через проблеми з логістикою та нелегко виплачувати кредити, якщо активи знищені війною.
Національний банк випустив звіт з фінансової стабільності, який готує раз на пів року. Це комплексний документ, щоб «заміряти температуру по палаті» та зрозуміти основні ризики для економіки України. 
публікує основні тези зі звіту.
Банківський сектор показує успіхи
Банки у 2023 році були прибуткові та операційно ефективні. Їхні доходи від кредитів скоротилися, натомість на 12% зросли доходи від ОВДП та депозитних сертифікатів.
При цьому чисті доходи банків з комісій – на 12% нижче, ніж за десять місяців 2021 року. Це сталося через тривалий час обслуговування клієнтів зі зменшенням тарифів за еквайринг та інтерчейндж. Цей захід банки зробили з початку повномасштабного вторгнення, аби підтримати клієнтів.
Коефіцієнт LCR, який вимірює рівень здатності банку погасити зобов’язання (ліквідність), в рази перевищує вимоги. Клієнти та бізнес несуть кошти в банки, незалежно від власника.
Джерело: НБУ
Як банки видавали кредити у 2023 році
Малий та середній бізнес становить вже понад 56% чистого гривневого портфеля кредитів бізнесу. Все завдяки державним програмам, і для банків це добре, тому що знижує ризики. «Середньозважені ставки за гривневими кредитами корпораціям з початку року знизилися на 1.3 в. п. – до 18.9% річних», – пишуть автори звіту.
Середні темпи приросту роздрібних кредитів з весни 2023 року становили близько 2,6% щомісяця. Проте обсяг кредитів все ще на чверть нижчий, ніж до повномасштабного вторгнення. Автокредитування поки не відновлюється – його стримують високі ставки і довгий строк кредиту.
«Майже всі нові іпотечні кредити надаються за державними програмами і переважно держбанками. За останнє півріччя чистий гривневий портфель іпотечних кредитів зріс на 41%, що вище, ніж довоєнні темпи», – йдеться у звіті НБУ.
Що відбувається з непрацюючими кредитами бізнесів
Частка непрацюючих корпоративних кредитів становить близько 44%, або 359 млрд грн станом на початок жовтня 2023 року. Банки визнали близько 25% кредитів бізнесу дефолтними з початку повномасштабного вторгнення, а серед боржників – 19% дефолтні.
Більшість кредитів стали непрацюючими ще у 2022 році, проте за 9 місяців 2023 року лише 5% боржників стали дефолтними – це співмірно з періодами макроекономічної стабільності, за оцінкою регулятора. Найбільший ризик дефолтів був у тих бізнесів, які втратили свої активи через обстріли або окупацію, за словами заступника голови НБУ Катерини Рожкової.
Як завершується оцінка стійкості банків
Станом на 22 грудня, коли Нацбанк презентував звіт з фінстабільності, НБУ завершив оцінку якості активів двадцяти найбільших банків, що мають 94% портфеля корпоративних кредитів. Оцінку стійкості проводили лише за базовим сценарієм, який ґрунтувався на макроекономічному прогнозі НБУ, з низкою консервативних припущень.
На думку регулятора, банки належно оцінюють ризики. Оцінку стійкості пройшли 20 банків, що сукупно мають понад 90% чистих активів сектору. За результатами оцінки, п’ять банків мають рівень капіталу, нижчий за норму нормативу достатності капіталу (Н3). Три з них мають ризики повністю втратити капітал на горизонті трьох років.
НБУ ймовірно повернеться до стрес-тестування у 2025 році. Воно включатиме як базовий, так і несприятливий макроекономічні сценарії. Поки НБУ вирішив, що сектор готовий до впровадження нових вимог до капіталу та буферів капіталу.
Як змінилися пріоритети на ринку нерухомості
Українці хочуть більше купувати готове житло на вторинному ринку (особливо в безпечніших регіонах), ніж недобудоване на первинному. Проте темпи купівлі житла не стоять і близько до довоєнних показників. «Купівельна активність залишається майже вдвічі нижчою, ніж у середньому протягом трьох років до «великої» війни», – йдеться у звіті.
Забудовники не починають нові проєкти в останні півтора року, натомість завершують роботи, розпочаті ще до початку повномасштабної війни, та добудовують нові секції у наявних житлових комплексах.
«Із початку 2023 року темпи зростання цін на житло на первинному ринку сповільнювалися, а у другому півріччі вартість житла майже не змінювалася», – пише регулятор. Натомість на вторинному ринку ціни ростуть, особливо в безпечніших регіонах. Проте угоди переважно укладалися за квартирами, заявлені ціни яких нижчі за середні.
Іпотечне кредитування в основному формується програмою «єОселя». «У жовтні – листопаді 2023 року частка купленого за позикові кошти житла сягнула найвищих за багато років 5,8%. Загалом в портфелі «єОселі» вже понад 5,5 тис. кредитів обсягом понад 8 млрд грн», – відзначає НБУ. Лідер за іпотекою – Київська область.
Зі звіту з фінансової стабільності Нацбанку
Що відбувається зі страховим ринком
«З липня 2020 року до жовтня 2023 року кількість ризикових страховиків скоротилася майже вдвічі: зі 195 до 99. Понад половина страховиків покинула ринок ще до повномасштабного вторгнення росії», – йдеться у звіті.
Нацбанк хоче впровадити жорсткіші вимоги до якості активів та платоспроможності. У кращій позиції перебувають установи з роздрібними та універсальними бізнес-моделями внаслідок зростання автострахування. Корпоративне страхування, страхування життя та перестрахування нарощують активність повільно.
Як себе почуває бізнес у 2023 році
За рік зросли реальні зарплати на підприємствах та доходи підприємців, що підживлюватиметься запланованим на наступний рік підвищенням мінімальної зарплати та індексацією соціальних виплат. Компанії далі очікують зростання винагороди за працю. Проте міграція та мобілізація стримує ринок праці.
«Обсяги виробництва в більшості галузей все ще суттєво є нижчими довоєнних значень, хоч і зростають», – йдеться у звіті. Найкраще почуваються галузі, які працюють на внутрішній ринок та підживлюються внутрішнім попитом: оптова та роздрібна торгівлі, легка та харчова промисловості.
Потужності металургії залишаються недозавантаженими, аграрії страждають через проблеми з логістикою. Інша проблема агросектору – ціни на їхню продукцію нижчі за світові.
Світова економіка: що важливо розуміти Україні
Україна повністю залежна від міжнародної фінансової допомоги, яка має надходити за графіком. Зараз є ризик порушення цього графіка. €50 млрд до 2027 року блокується Угорщиною, пакет із $60 млрд допомоги від США на 2024 рік поки не погоджений. Водночас Міністерство фінансів передбачило на наступний рік близько $40 млрд зовнішньої фінансової підтримки.
Жодна з країн не напрацювала механізму передачі заморожених російських коштів на користь України. Але принаймні у жовтні країни G7 домовилися спрямувати Україні прибутки від заморожених державних активів рф.
Нацбанк також бачить небезпеку в тому, що російська економіка відновлюється та обходить санкції, і це дозволяє їй далі воювати. «МВФ очікує, що реальний ВВП росії зросте на 2,2% цьогоріч та на 1,1% наступного року. Хоча експорт підсанкційної нафти до Європи різко скоротився, чималі її обсяги постачаються на азійський ринок», – пише НБУ.
Вантажне судно пропливає повз міський пляж в Ізмаїлі, фото Getty Images
На український експорт агропродукції також будуть впливати нижчі світові ціни на сировинні товари – зернових на глобальному ринку стало надто багато. Проте українському бізнесу складно ще й через обмежені експортні шляхи – альтернативний зерновий коридор прострілюється росіянами, хоч і працює. Неприємні обмеження на експорт окремої аграрної продукції до країн-сусідів та блокування руху вантажівок з України протестувальниками в Польщі та Словаччині.
Як розвивається українська економіка
«Ризики перетворення війни на позиційну боротьбу на виснаження зростають. Попри запеклі бої, цьогоріч лінія зіткнення майже не рухалася», – констатують у Національному банку.
Воєнний ризик впливає на економіку найбільше. Україна шукає гарантії безпеки: намагається укласти відповідну угоду з Італією, ЄС також передбачив для нас військову підтримку.
Водночас пожвавлюється приватне споживання, бо доходи зросли. «У 2024 році НБУ очікує зростання ВВП на рівні 3,6%», – йдеться у звіті. Проте через безпекові ризики Україна буде далі відчувати дефіцит працівників і повільне нарощення виробничих потужностей.
В листопаді споживча інфляція сповільнилася до 5,1%, але за прогнозом, вона прискориться до 10% наступного року.
Імпорт переважає над експортом: дефіцит поточного рахунку за січень-вересень 2023 року становив $5,4 млрд. Для порівняння – за цей же період 2022 року рахунок мав профіцит на $7,9 млрд.
У 2024 році дефіцит торгівлі товарами зберігатиметься. Після переходу на режим керованого гнучкого курсу НБУ попит на валюту і надалі значно перевищуватиме її пропозицію, проте регулятор компенсує дефіцит інтервенціями.
Читайте також
