Кредитування у гривні в Україні стабільно зростає останні п'ять місяців. Кредити у жовтні зросли на 0,4% — до 715,3 млрд грн, або на 3,2 млрд грн. При цьому кредити бізнесу скоротилися на 1,1 млрд грн, а кредити населенню зросли на 3,7 млрд грн. Зростання останніх відбувається за рахунок роздрібних продуктів банків (карткових, споживчих кредитів) та іпотечних кредитів за державною програмою «єОселя», повідомив НБУ.
Однак війна продовжує пригнічувати апетит банків до ризику та погіршує фінансовий стан позичальників. Тому поточні обсяги кредитування все ще на 0,3% (1,8 млрд грн) менші, ніж на початок 2023 року, і менші на 7,6% (58,5 млрд грн) від історичного максимуму у травні 2022-го. Про нинішній стан банківського кредитування та його перспективи експерти говорили під час конференції, організованої Центром економічної стратегії (ЦЕС). 
переказує найцікавіше з почутого.
Динаміка гривневих кредитів
Стан банківського кредитування у 2023 році
Станом на вересень 2023 року більшу частину кредитів бізнесу видали у сфері оптової та роздрібної торгівлі (39%), сільського господарства (16%) та обробного виробництва (15%). У середньому 70% цих кредитів видають у національній валюті, йдеться у звіті за результатами дослідження ЦЕС.
У структурі корпоративних кредитів зміни за останні три роки незначні. Більше половини їх отримано на поточні потреби (строком менше року), а третину – на середньострокові потреби.
Структура корпоративних кредитів за секторами у вересні 2023 року, %
Більшість кредитування бізнесу проходить у рамках держпрограми «Доступні кредити 5-7-9%» – третина корпоративних гривневих кредитів. Основними одержувачами є підприємства сільського господарства (50%), оптової торгівлі (25%) та промисловості (14%). Значну частину кредитів видають у Києві та області (17%).
Середньозважені ставки кредитування для корпорацій та індивідуальних підприємців залишалися нижчими від ставки рефінансування НБУ. Одним із ключових пояснень цього є наявність пільгових кредитів за програмою «5-7-9%«. Ставки кредитування для домогосподарств залишаються високими, минулого року вони повернулися до довоєнного рівня (близько 30% на рік).
Станом на 1 жовтня 2023 року в банківському секторі було 422,5 млрд грн непрацюючих кредитів, що на 9,6 млрд грн менше, ніж у січні 2023 року. Частка непрацюючих кредитів за цей період знизилася на 0,2 процентних пункта — до 37,9%.
Перспективи кредитування бізнесу
Для повноцінного відновлення кредитного портфеля банкам необхідно компенсувати новим кредитуванням одразу два наслідки війни: значні втрати від дефолтів боржників та пригнічений попит на кредити, вважає директорка Департаменту фінансової стабільності НБУ Первін Дадашова.
Структура корпоративних кредитів за строками у вересні 2023 року, %
Вона наголосила, що обсяги гривневого бізнес-кредитування збільшуються натепер не лише у рамках державних програм. Експертка назвала такі ознаки позитивного тренду:
- велика відкритість банків до нового кредитування;
- поступове зниження ставок за бізнес-кредитами у відповідь на зниження ключової ставки НБУ;
- «війна знищила попит на валютне кредитування бізнесу»;
- активізація позичальників із малого та середнього бізнесу. На їхню частку нині припадає більше половини корпоративних кредитів, у тому числі 15% – еа МСП, які не належать до бізнес-груп;
- задовільна якість кредитного портфеля та низька, близька до довоєнної ціна ризику, тобто відношення обсягу втрат від кредитного ризику до портфеля.
«Банки готові нарощувати кредитування за межами державних програм попри існуючі ризики. Основна умова — прозорість клієнта, зрозумілість його бізнесу», — вважає Дадашова.
Перспективи програми пільгового кредитування «5-7-9%»
Уряд України та міжнародні фінансові організації непокоїть зростання обсягів програми «5-7-9%», зазначив Андрій Гапон, директор Фонду розвитку підприємництва. Ця програма замислювалася як інвестиційна, але значно розрослася. Спочатку за умов коронакризи було розширено напрями кредитування: оборотний капітал, рефінансування. З'явилися кредити під 0%. Друге розширення відбулося з початком війни. В результаті значно зросло навантаження на держбюджет.
Динаміка комерційних та пільгових кредитів
«Пільгова держпрограма не може бути такою великою і головним продуктом для банків», — вважає Гапон. Тому програма починає поступово звужуватися. Уряд вже підвищив ставки за кредитами на поповнення оборотного капіталу, що дозволило банківським кредитам конкурувати із програмою.
Із програми виключили великі підприємства. Кредити «під нуль» вже не видають, але їх раніше видали багато, тож у першій половині 2023 року на фінансування таких кредитів витратили 95% бюджету програми.
У 2024 році закінчиться обслуговування трирічних антикризових кредитів, це звільнить 3,5 млрд грн. У держбюджеті-2024 на фінансування програми виділили 20 млрд грн. «Ця сума дуже непокоїть МВФ», — сказав Гапон.
У 2024 році посилюватимуться вимоги щодо дотримання екологічних та соціальних стандартів при пільговому кредитуванні, відповідну постанову Кабміну планують змінити. «З 46 банків-учасників програми поки що лише вісім задовольняють критеріям такого кредитування», – зазначив директор фонду.
Буде скорочено нове кредитування агропідприємств під посівну. «Але аграрії мають можливість стати переробниками. Цей напрямок стає одним із пріоритетів програми, ліміт кредитів на переробку – 150 млн грн», – сказав Гапон.
«Інвестиційне кредитування має бути дешевшим за оборотне!» – резюмував голова Фонду розвитку підприємництва.
