Щоб отримати незалежний погляд на те, що відбувається з українською економікою через півтора року повномасштабної війни, 
поговорив з Оксаною Кузяків, виконавчою директоркою Інституту економічних досліджень.
Ми опублікували інтерв’ю у двох текстових частинах та у відеоверсії на Youtube. У цьому матеріалі підсумовуємо основні тези.
Адаптація бізнесу до війни
На початку вторгнення бізнес не мав визначеності щодо короткострокової перспективи, проте мав оптимізм щодо наступних двох років. Після осені 2022 року ситуація стала протилежною. Зросла визначеність у тому, що буде в короткостроковій перспективі трьох місяців. Але понад 60% опитаних не знають, що буде через два роки.
Це добре для галузей із короткостроковим бізнес-циклом, наприклад, випікання хліба. Саме тому галузі з коротким циклом, як-от харчова, легка промисловість та торгівля, почали реальне відновлення. Гірше тим, у кого довгий виробничий цикл – це певний ризик, інвестиція в майбутнє, яке нам повністю незрозуміло.
Ділова активність після вторгнення падала у першій половині 2023 року і почала своє відновлення у березні. Це тривало до середини літа. Натепер показник різниці ділової активності рік до року – 2023 до 2022 – високий, але він перестав зростати. Темпи відновлення не пришвидшуються.
Проте все, що можна було зробити в умовах, в яких опинилася Україна, бізнес зробив. Далі це впирається у фактори, де потрібні інші люди. Державна політика щодо бізнесу у 2022 році була дуже сприятливою, для бізнесу було зроблено максимально багато. Двовідсоткова податкова ставка для більшості підприємств, крім великих. Перенесення можливості звітуватися, переформатування програми «5-7-9%». Змінилося також ставлення до держави: менше бізнесу бачать її ворогом.
У нас скоротився внутрішній попит, який витягував ріст ВВП на кілька відсотків після двотисячних років. Зараз ймовірно виїхало 8 млн населення, які споживали товари та послуги активно – жінки працездатного віку та діти.
Якщо війна затягнеться
Якщо ситуація з безпекою поза фронтовими містами буде залишатися такою, як зараз, і міжнародна допомога залишиться, економіка також суттєво не погіршиться. Будуть розвиватися галузі, пов'язані з військово-промисловим комплексом. Люди щось споживають у торгівлі.
Проте люди виснажуються. Бізнес спрямований на зростання, інновації – вони не можуть виникати тоді, коли немає попиту на них. Якщо війна триватиме довго, необхідно також робити ротації тих людей, які воюють. Це означає, що ви втратите свого працівника, і потрібно шукати нового та його навчати.
Щоб ми зробили стрибок вгору і побачили чудо, як в Азії, необхідно завершити війну перемогою і далі мати чіткий план, що робити з поверненими територіями, як вони будуть розвиватися. Потім люди будуть повертатися – почнеться відновлення і стрибок ділової активності.
Без міжнародної фінансової допомоги України не буде, оскільки вона зараз повністю покриває пенсії, зарплати бюджетникам та інші соціально важливі видатки. Проте Євросоюз не буде повністю її припиняти, тому що це погіршить рівень життя українців, збільшить потік шукачів притулку, біженців з України.
Санкції проти росії
Санкції не спрацювали, бо західні партнери вводили їх поступово, а потрібно було ввести одномоментно. Поступовість допомогла росії пристосуватись. Вона зав’язана у глобальних ланцюгах торгівлі, торгує з Китаєм, Індією та країнами колишнього СРСР.
Це дозволяє тримати її економіку на плану та обходити санкції. Виснаження цієї країни колись і відбудеться, але ціна цього виснаження дуже велика, тому що виснажуються обидві сторони.
Куди бити? По-перше, «Росатом». Він продовжує працювати, він продовжує будувати в Угорщині, на нього не накладено санкції. Ті ж самі діаманти. Але що для росії боляче, так це добрива. На них накладено санкції, проте там є зацікавлені групи – їхній бізнес. І вони намагаються якось розв'язати питання.
Проблеми митниці
Митниця тривалий час очолюється виконуючим обов’язки. Приставка «тимчасово виконуючий обов'язки» до титулу керівника органу означає, що в такому органі не можуть відбуватися кардинальні зміни або реформи.
Інший фактор – так звана «несамостійність» митниці. Коли ми зустрічалися із бізнесом, підприємці нам казали: «Митниця керується не з вулиці Дегтярівської, вона керується десь там, деінде». Дегтярівська – адреса офісу Державної митної служби у Києві.
В опитуваннях ІЕДу бізнес скаржиться на митницю через проблеми з класифікацією товарів чи визначення митної вартості, збільшений час очікування на кордонах.
Чому ЄС позитивно оцінив митницю
Найбільше досягнення митниці – впровадження системи NCTS, або електронної транзитної системи New Computerized Transit System. Вона створює умови єдиного транзиту в рамках Конвенції про процедуру спільного транзиту.
ЄС у своєму аналітичному звіті щодо наближення України до вимог майбутніх перемовин про асоціацію із Європейським Союзом визначив прогрес в митній сфері як «дуже хороший». Одним із приводів для цього було саме впровадження NSTS. Це було у лютому 2023 року – водночас за місяць до цього в січні все керівництво митниці звільнили за те, що контрабанда йшла з усіх кутків.
Після перемовин про вступ до Євросоюзу української митниці на західних кордонах практично не буде. Після перемоги нам потрібно думати про облаштування північного та східного кордону. За ці 5-7 років ми маємо змінити всі процедури для інтеграції з NCTS, і бізнес має змінитися у своїй поведінці.
Як побороти контрабанду
Криміналізація контрабанди може не спрацювати, навіть якщо це вимога європейців. Частина експертів висловлювали скепсис, тому що кількість справ, які доходили до суду за цими статтями, свого часу була дуже незначна. Це витрачання державних коштів і часу бізнесу дарма без реформи судової системи.
Ключовим моментом залишається потреба реформувати митну службу всередині. Зробити так, щоб вона абсолютно чітко, просто працювала так, як вона має працювати. І вона керувалася до одного центру. Зменшити вплив сторонніх гравців на все.
Читайте також
PUMA переосмислює гру: старт наймасштабнішої та найгучнішої кампанії року — "GO WILD"
