Український банківський сектор залишається прикладом підготовки до війни, криз та відключень світла. Банкам життєво необхідно мати антикризові сценарії, інакше рух фінансів в країні застигне. Іншому бізнесу також не завадить цей досвід.
Минулого року до відключень готувалися швидше і без тестувань. Цього року у банків більше часу, щоб протестувати різні сценарії та запасатись потрібними ресурсами. Щоб бути готовими, установам потрібно мати обладнання для роботи відділень, забезпечити безперебійний зв’язок, підготувати співробітників та подбати про зберігання даних.
Національний банк встановив вимогу, що у банку має бути 35% від усіх відділень, які готові до роботи в блекаути. В опитаних 
фінустановах кількість відділень, які можуть працювати в блекаути, коливається від 40% до 100%. запитав у ринку, як готуються до можливих блекаутів цього року та які уроки винесли з минулорічного досвіду.
Робота банків під час блекаутів: план мінімум
Мінімальний набір для банку, щоб він зміг працювати в блекаути: резервні джерела живлення та необхідні запаси палива для них, енергонезалежні резервні канали зв'язку, хмарні сховища, центри обробки даних для зберігання інформації та завчасно навчений персонал, розповідає голова правління «Банку Кредит Дніпро» Сергій Панов.
Мінімальні запаси палива для генераторів у банках різняться: «Кредобанк» запасається на сім діб і більше, «Райффайзен» – на три дні. Генератори мають вмикатися автоматично, щойно вимикатиметься електроенергія. Банк «Південний» та «Райффайзен Банк» готують додатковий фонд для обладнання, якщо воно зламається.
Обладнання може бути вдосталь, але не менш важливо навчити персонал взаємодіяти з ним. Інша мінімальна вимога для роботи – мати процедуру проведення платежів у разі довготривалого відключення світла, додає пресслужба «Укрексімбанку».
Якщо план-мінімум готовий і в банку є більше ресурсів, можна розширити набір виживання до продуктів, обігрівачів, медикаментів. «Кредобанк» навіть тестує маршрути доїзду працівників до роботи за відсутності зв’язку та громадського транспорту, розповів заступник голови правління АТ «Кредобанк» Олег Нога. «Якщо потрібно забезпечити доїзд працівників, банк має збільшений ліміт пального для службових автомобілів», – каже він.
У випадку блекауту клієнти навряд чи помітять проблеми з Power Banking
Опитані банки запевняють, що клієнти не відчують проблем у роботі мережі Power Banking. «Ми не встановлюємо жодних додаткових лімітів на зняття готівки в періоди проблем з електропостачанням. Навіть під час повного блекауту ми не припиняли та не припинятимемо надавати послуги кредитування фізичним особам та бізнес-клієнтам», – каже член правління «ПриватБанку» з питань роздрібного бізнесу Дмитро Мусієнко.
Хоча банки минулого року готувалися до блекаутів із меншим запасом часу, це не завадило їм працювати безперебійно, розповідають опитані установи. Проблеми в роботі не помічали клієнти, хоча факапи траплялись.
Генератор у центрі обробки даних головного офісу «Кредобанку», який забезпечував усі важливі інформаційні системи, одного разу не витримав щоденних 4-8-годинних навантажень і вийшов з ладу під час чергового відключення.
«Ця аварія могла мати істотний вплив на роботу банку, проте спрацювало заздалегідь налаштоване автоматичне сповіщення про збій у роботі. Вдалося максимально швидко переключити усі важливі інформаційні системи на резервні сервери, а потім орендувати потужний генератор», – розповів Олег Нога із «Кредобанку».
Іще один лайфхак – роздрукувати плани дій працівників у випадку найгірших сценаріїв відключень електроенергії. Вони мають бути під рукою. Можна діяти ще масштабніше – мати повністю підготовлене відділення на заході країни, як це зробив «Банк Кредит Дніпро». Найближчим часом він запрацює і діятиме як спеціальний резервний офіс.
«Він буде спроможний перейняти на себе виконання критичних банківських процесів у разі надзвичайних подій», – розповідає голова правління «Банку Кредит Дніпро» Сергій Панов.
«Райффайзен Банк» теж релокував ключових працівників у західні регіони або взагалі за кордон. «Ми визначили групу працівників, які підтримують надкритичні процеси банку, тобто процеси, які не можуть бути зупинені навіть на хвилини, та організували почергове відрядження таких працівників», – пояснює Євген Балютов, директор з інформаційної безпеки та ВСМ «Райффайзен Банку».
Що робитимуть банки, якщо зникне зв’язок
Навіть якщо банківське відділення працює зі світлом і генераторами, без зв’язку банк не зможе продовжувати роботу, а клієнти – проводити платежі та інші операції. Одного надійного джерела недостатньо: краще більше і різні види зв’язку.
Майже всі опитані банки, крім «Ощадбанку», мають Starlink. ІТ-системи повинні мати свої потужні джерела безперебійного живлення, та мінімум два провайдери, які мають незалежні канали зв’язку, додають в «Укрексімбанку» та «Кредобанку».
Робота відділення Приватбанку під час відключення світла. Фото: пресслужба Приватбанку для the Page.
Надшвидкому зв’язку у відключення заважає брак капітальних інвестицій в телекомунікації. «Ключові вузли зв’язку, які не відмовлять у відключення, треба побудувати мало не з нуля», – каже Євген Балютов із «Райффайзен Банку».
Інші дві проблеми – швидке зношування техніки та робота POS-терміналів віддалено, пояснюють в «Райффайзен Банку».
«Багато терміналів використовували тільки один канал зв’язку (переважно мобільний інтернет, іноді ethernet), що впливало на тривалу недоступність терміналів. Банк і клієнти — торговельні підприємства забезпечували термінали альтернативним живленням і підключали два канали – мобільний та наземний», – розповідає Балютов.
Які резервні сервери використовують банки для підтримки клієнтів
Банк зберігає дані про свою роботу та операції клієнтів, але для безпеки потрібно також їх копіювати: якщо втратяться інформація на основному сервері, врятує резервний. В блекаути також потрібно забезпечити цю функцію.
Банк «Кредит Дніпро» використовує для цього хмарні сховища і резервні банківські сервери в захищених наземних центрах обробки даних (ЦОД). Критичні інформаційні системи банку, які зберігають дані та можуть дистанційно розгорнути програмні комплекси, знаходяться у хмарі. Інші підсистеми розміщено на ЦОДах. Системи постійно тестують, щоб їх можна було розгорнути з хмарних сховищ і при цьому залишити дані цілісними, розповів Сергій Панов.
ЦОДів потрібно принаймні два, додає Євген Балютов. Вони мають бути за межами України або всередині країни на достатній відстані один від одного.
«ПриватБанк» також зберігає всі свої дані у хмарному середовищі. «Це дозволяє гарантувати безперебійну роботу онлайн-банкінгу та додатків Приват24, Приват24 для бізнесу, сайту, процесингу, всіх своїх комплексів в режимі 24/7, попри відключення у різних регіонах країни», – пояснює Дмитро Мусієнко з «ПриватБанку». Старлінки та резервні джерела електроживлення забезпечили банку безперебійну роботу контакт-центрів цілодобової клієнтської підтримки.
Як банки дбають про свій персонал під час відключень світла
«Важливо добре ставитися до людей, вселяти впевненість, віру і захист, що вони є головними у банку, в країні та від них залежить наше майбутнє», – розповідає директорка з ризиків банку «Південний» Вікторія Скоч. Для банку важливо піклуватися про своїх співробітників, але також впевнитися, що його партнери надійні. Колеги, які забезпечують інкасацію та роботу платіжних систем, мають також працювати попри блекаути.
Під час відключень світла банки, як і багато інших компаній, ставали для співробітників прихистком. Відділення «Південного» працювали сім днів на тиждень, там можна було зарядити пристрої і випити гарячі напої, додає Вікторія Скоч. У головних офісах в Києві та Дніпрі «Банк Кредит Дніпро» організував дитячі кімнати для дітей співробітників, які могли навчатися, маючи світло та інтернет.
Голова правління Банку Кредит Дніпро Сергій Панов в одній із дитячих кімнат банку. Фото: пресслужба Банку Кредит Дніпро
І не лише для співробітників та їхніх сімей. Звичайні перехожі приходили в «Банк Кредит Дніпро», щоб погрітися, випити чаю та зарядити свої девайси. «Вони знаходили нашу адресу на мапі Power Banking на сайті НБУ – банки були одними з небагатьох світлих місць у відключених від електроенергії районах», – згадує Сергій Панов.
Power Banking також рятує клієнтів на деокупованих територіях, як показує досвід «Ощадбанку». «Частина відділень Power Banking відкриті на деокупованих територіях. Завдяки цьому ми стабільно надаємо банківські послуги громадянам у регіонах, які постраждали від російської агресії та в яких спостерігаються періодичні перебої з електроенергією», – розповіли в банку.
Протоколи дій працюють, запевняють у банках, хоча всім хочеться, щоб війна не була причиною для цих заходів.
Читайте також
