Після того як росіяни розбомбили нафтобази та найбільший НПЗ у Кременчуці, Україна спромоглася розв'язати проблему забезпечення ринку пальним. За це довелося заплатити двократним зростанням цін і цілковитою зміною логістики.
Нафтобази, які могли забезпечити тривале зберігання пального, припинили своє існування. Проте з’явився альтернативний «резервуар» зберігання — безпосередньо споживачі, більшість з яких запаслися бензином чи дизелем.
Точний обсяг пального, що зберігається в каністрах і діжках українців, невідомий. За оцінками експертів, це десятки тисяч тонн (для порівняння: місячне споживання бензину в Україні становить 150 — 160 тис. тонн). Якщо припустити, що йдеться про триденний запас, то це 10 — 15 тис. тонн на 500 — 750 млн грн. І все це може зіпсуватися або втратити якість найближчими тижнями.
Річ у тім, що каністра — це ємність для нетривалого зберігання особливо агресивних речовин на кшталт нафтопродуктів. А сьогодні склалася ситуація, коли пальне може зберігатися в гаражах і на балконах понад пів року.
Ще один важливий чинник — якість. Якщо дизпаливо закуповували до холодів, це, ймовірно, літній сорт, який за мінусової температури може загуснути та вивести з ладу двигун автомобіля чи генератор. А щодо бензинів, то майже чверть із них містять понад норму спирту, тому взагалі малопридатні для зимового використання й мають зберігатися не більш як місяць.
за підтримки «Консалтингової групи А-95» і експерта паливного ринку Артема Куюна підготувало чек-лист зберігання пального та перелік найпоширеніших причин його псування.
Зберігання палива в каністрах
Насамперед варто звернути увагу на тару для зберігання пального. Найпоширенішими є металеві та пластикові каністри. Як не дивно, металева каністра для тривалих запасів бензину малопридатна. Особливо в умовах коливань температури: через різницю тиску в ємності та ззовні каністра рано чи пізно почне підсмоктувати повітря, бо ущільнювач на кришці поступово руйнується активною речовиною. У бензині з’явиться прошарок води, видалити який кустарними методами неможливо.
Спеціальна пластикова ємність для пального тримається краще: вона здатна трохи роздуватися або, навпаки, стягуватися на морозі, компенсуючи різницю тиску.
Потрібно уважно вивчати маркування: в ідеалі це має бути абревіатура HDPE — поліетилен високої щільності, що не накопичує статичний заряд.
Зберігання бензинів
Найбільше проблем може спричинити зберігання бензинів із великим вмістом етанолу (безводного спирту). Великим вважається вміст понад 30%. Строк зберігання такого бензину приблизно 1 місяць. Опісля він розшарується на етанол, низькооктановий бензин і воду, двигун може відмовитися працювати на цій суміші, і пальне доведеться зливати.
Утім, розшарування речовини та поява так званої підтоварної води (води на дні резервуара) можливі навіть у заводських бензинів (вміст етанолу до 5%) у разі перевищення строків зберігання. Але використання великого об’єму спиртів для підвищення октанового числа призводить до зменшення строку придатності та збільшення кількості води.
Особливо це стосується продукції міні-НПЗ, хоча інколи навіть там є продукція непоганої якості. Тому ми умовно поставили строк зберігання такого бензину до шести місяців, хоча краще його скоротити й не наражатися на експерименти. У заводських бензинів із домішками оксигенатів на основі нафтопродуктів такого не буде ніколи, і строк зберігання тут становить рівно один рік. Навіть прострочений бензин такої якості втрачає октанове число дуже повільно, і головною проблемою буде лише підвищене споживання під час руху.
Недоліки домашнього зберігання бензину | The Page
Зберігання дизелю
Зберігати дизель значно легше (строк — 1 рік) через те, що в цієї середньої фракції набагато менше летючих речовин, а спирт до такого пального взагалі ніколи не додають (немає сенсу).
Не має великого значення й тара для зберігання: ті самі каністри з харчового пластику переносять контакт із дизпаливом досить легко й не призводять до падіння якості пального.
Основна проблема тут — парафіни. Оскільки залежно від пори року продають літній чи морозостійкий (або навіть арктичний) дизель, то проблема є зрозумілою. Літнє дизпаливо не містить спеціальних присадок, що не дають змогу парафінам перейти в тверду форму й забити паливну систему. За невеликого морозу воно може стати як желе або з’явиться осад. Найімовірніше, таке пальне доведеться викинути, бо затверділи парафіни перевести в рідку форму неможливо.
Це стає великою проблемою, адже дизель українці здебільшого скуповували наприкінці весни та влітку, коли продавали саме літні форми пального.
Недоліки домашнього зберігання бензину | The Page
Висновки та поради
Загалом поради для домашнього зберігання пального досить прості. У випадку з бензином частіше проводити ротації особистих резервів пального. Найкраще робити це раз на місяць, адже це убезпечить автовласника від ризиків із тим самим етанольним бензином. Якщо це гарантовано високоякісний бензин, строк можна збільшити до пів року.
Якщо йдеться про дизель, треба стежити, щоб запас на холодну пору року формувався із зимових сортів. Численні присадки протидії згущення дизеля не панацея. Найкраще їх додавати за наявності спеціального обладнання й за відповідною процедурою. Невдале додавання може спричинити появу осаду та розшарування пального, тому краще не ризикувати паливною системою.
Читайте також
Онлайн-голосування за кращих роботодавців: компанії розкривають невідомі деталі про умови праці
