Нещодавно Національний банк України повідомив про впровадження нових вимог до банків щодо фінансового моніторингу. Відповідні зміни окреслені у постанові Нацбанку від 5 вересня 2023 року №110, яка набула чинності з 7 вересня. 
з’ясовує у експертів, до чого готуватися власникам банківських карток.
Навіщо в Україні посилили вимоги до фінансового моніторингу з 7 вересня 2023 року
Олександра Томашевська, податкова консультантка Київського центру підтримки і розвитку бізнесу, пов’язує додаткові вимоги щодо посилення заходів фінансового моніторингу із загальним збільшенням оборотів за рахунками громадян.
А Інна Завадська, керівник служби комплаєнсу фінансової компанії Activitis, вважає, що цей крок має на меті зробити заходи з фінансового моніторингу, що застосовуються банками, не формальними та декларативними, а результативними.
«Національний банк вимагає від суб’єктів первинного фінансового моніторингу [банків та ін.] розуміння своїх клієнтів та застосування адекватних заходів. На жаль, в більшості випадків так не відбувається. Тому з’являються більш чіткі вимоги щодо обов’язкових критеріїв та індикаторів», — пояснює логіку регулятора Завадська.
Олександр Лещенко, адвокат, керуючий партнер АО «Лещенко, Дорошенко і партнери», нагадує, що фінансовий моніторинг є сукупністю заходів, що вживаються уповноваженими суб’єктами у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та розповсюдженню зброї масового знищення. Тобто для звичайних громадян фінмоніторинг має бути непомітним, навіть якщо його суб’єкти (наприклад, банки) й здійснюють аналіз операцій. Але розберемо запропоновані зміни більш детально.
Нацбанк вимагає від банків більш ретельно ставитися до фінансового моніторингу. Фото: Depositphotos
Що таке максимальна сума фінансових операцій, заявлена клієнтом
Зокрема, НБУ повідомляє про встановлення обов'язку для банків щодо реагування на випадки перевищення максимальної суми фінансових операцій, яка заявлена клієнтом. Крім того, перевищення цього рівня більше ніж удвічі на місяць буде віднесено до підозрілих операцій.
Олександр Лещенко уточнює, що внесені зміни стосуються правил належної перевірки клієнтів: якщо раніше банк запитував про орієнтовний обсяг фінансових операцій, які планує проводити клієнт, то тепер у тих самих випадках має з’ясувати чітку межу максимальної суми операцій за місяць.
Інна Завадська додає, що цю суму клієнт визначає самостійно. Звісно, цифри мають братися не зі стелі. Бо банк зобов’язаний пересвідчитись, що клієнт фінансово спроможний здійснити операції у заявленому обсязі. А у разі перевищення — протягом 10 робочих днів проаналізувати ситуацію та з’ясувати причини.
Крім перевищення обсягу операцій, підозрілою також вважається нетипова активність за рахунками клієнта. Відповідно до роз’яснень Олександри Томашевської, нетиповою активністю є операції за приватними рахунками, які є характерними для бізнесу.
Інформацію про максимальну суму операцій клієнт надає банку під час відкриття банківського рахунку. Фото: Depositphotos
Які звичайні фінансові операції громадян не привертають увагу фінмоніторингу
Регулятор уточнює, що вищенаведені вимоги не поширюється на звичайні фінансові операції громадян, на суми та в обсязі, що мають раціональне обґрунтування.
Варто додати, що великі витрати за картковим рахунком зовсім не обов’язково мають викликати підозру.
Уточнимо, в Україні мінімальна гранична сума операції, яка підлягає фінмоніторингу, встановлена на рівні 400 тис. грн.
Олександр Лещенко запевняє, що у разі здійснення громадянами звичайних та притаманних для них фінансових операцій (отримання зарплати, покупки товарів, відвідування закладів, оплати комунальних послуг, отримання незначних сум від інших фізичних осіб тощо) в межах заявленої в анкеті суми вказані зміни у сфері фінмоніторингу не будуть відчутними та не призведуть до будь-яких обмежень.
Розкішний спосіб життя не приверне увагу фінмоніторингу, якщо доходи офіційні й з них сплачені всі податки. Фото: Depositphotos
Що буде, якщо операції привернуть увагу фінансового моніторингу
Фінансові операції, які перевищують заявлену суму або виглядають нетиповими, за словами Олександра Лещенка, не будуть заблоковані або призупинені автоматично. Однак банкам доведеться реагувати та з’ясовувати здатність клієнта здійснювати такі операції і причини перевищень заявленої стелі.
Відповідно, на думку Інни Завадської, наслідками нових вимог НБУ будуть додаткові питання від банків насамперед до тих клієнтів, які від початку своєї співпраці з банком суттєво просунулись у своїх доходах та витратах.
Юридичним особам співрозмовниця радить переглянути інформацію, яка востаннє подавалась до банку, оновити її, адаптувати до фактичного стану речей та направити в банк, не чекаючи запиту або зупинки фінансових операцій.
Неприємним наслідком фінмоніторингу може стати блокування рахунку. Фото: Depositphotos
За словами Томашевської, при встановленні підозрілої активності за рахунками громадян банки застосовують наступний стандартний алгоритм дій:
- запитують про природу транзакцій за рахунком — просять уточнити джерело походження коштів, показати податкові декларації чи відомості про зарплату, а іноді пояснити видаткові операції, наприклад, зняття значних сум готівки;
- якщо належне пояснення не надходить, банк блокує кошти на всіх рахунках фізособи і присвоює їй статус клієнта з високим ступенем ризику;
- якщо клієнту не вдається пояснити свої фінансові операції більш ґрунтовно, його рахунок закривається з переказом коштів у інший банк. Інформація про типологію операцій за рахунками клієнта скеровується до органів Держфінмоніторингу.
Читайте також
