Фермер на Харківщині посилив сільськогосподарський трактор бронею від підбитої ворожої техніки, закупив обладнання для дистанційного керування та власними силами розмінував свої землі. «Прийшла пора засівати, а сапери ДСНС дуже зайняті», — коментував він журналістам. Цей відеоролик про кмітливого українця навесні ширився не лише українськими, але й закордонними ЗМІ.
Проблема замінованих земель дуже болюча для аграрного сектору. Далеко не кожне господарство може собі дозволити зібрати протимінну машину з трактора та уламків ворожого танка, а про купівлю нової годі й говорити. До того ж фахівці не у захваті від аматорських ініціатив, бо вважають, що у такому разі дуже великий ризик виявити не всі міни та снаряди.
При цьому аграрні землі не є пріоритетом для саперів ДСНС: після деокупації вони насамперед розміновують цивільну інфраструктуру та житлові квартали.
розповідає, як уряд планує пришвидшити розв’язання цієї проблеми та знизити вартість розмінування і що роблять агровиробники, щоб якнайшвидше повернути забруднені мінами землі до обробітку.
Скільки часу потрібно на розмінування України
За різними даними, на очищення земель України від вибухонебезпечних предметів підуть десятки років, за деякими прогнозами, до 100 років. Але для аграрної країни це занадто довго. Щоб пришвидшити процес, необхідно збільшити кількість саперів, спростити процедури сертифікації операторів, закупити імпортні машини для розмінування та зібрати власні. Під час Demine Ukraine Forum урядовці наголосили на меті розмінувати 80% земель за 10 років.
Щоб очистити один гектар, 10 саперів мають працювати 50 днів, повідомляє Міністерство економіки. Водночас машина лише за один день здатна розмінувати до 12 тис. кв. м землі. Тобто у 600 разів більшу площу, ніж команда фахівців, яка працює вручну.
Скільки коштує розмінування аграрних земель
У проєкті бюджету на 2024 рік запланували 2 млрд грн на відшкодування послуг з розмінування українським аграріям. Натепер механізм компенсацій перебуває у розробці. Але міністерка економіки Юлія Свириденко повідомила, що відповідні тендери будуть розміщувати на платформі Prozorro. На її думку, збільшення кількості місцевих та іноземних операторів в Україні сприятиме змагальності серед них та формуванню конкурентного ринку послуг з демайнінгу.
«Перший пілотний аукціон уже пройшов у Житомирській області. Ділянка землі три гектари була розмінована. І якщо ми візьмемо початкову вартість і вартість, яку надав переможець, вона була на 100 тис. грн дешевша: початкова — 600 тис., по факту за 500 тис. грн було виграно цей тендер», — розповіла Свириденко.
Міністерка економіки передбачає, що на 2 млрд грн, що заплановані як компенсація розмінувань, протягом наступного року вдасться очистити від вибухонебезпечних предметів близько 200 тис. га.
Яка площа замінованих аграрних земель в Україні. Інфографіка Олександра Шатова
Як аграрні компанії розміновують свої землі — кейс «Нібулону»
Компанія «Нібулон» вже вклала кошти у формування та навчання команди фахівців. Крім цього, вона отримала статус оператора з розмінування та перший сертифікат на нетехнічне обстеження.
Ця процедура передує процесу вилучення або знищення небезпечних предметів. Фахівці збирають свідчення, виокремлюють потенційно небезпечну ділянку, вносять дані про неї до єдиного реєстру. Після цього настає черга для роботи власне розмінувальників небезпечних ділянок, тоді як ділянки, що визнали безпечними, відразу повертаються до обробітку.
Нині команда саперів «Нібулону» зосереджена на розмінуванні земель, які орендує у пайовиків або держави, оскільки зацікавлена у найшвидшому їх поверненні до обробітку. Наступний етап — отримання сертифіката на технічне розмінування та власне робота зі спеціальними машинами, що дозволяють повертати до обробітку наразі забруднені мінами земельні ділянки.
«Якщо порівнювати механізоване розмінування з розмінуванням вручну, то робота вручну є значно дорожчою. Про конкретні, не теоретичні ціни та швидкість ми зможемо говорити, коли почнемо роботу та матимемо певну статистику. Теоретично, з досвіду інших компаній, можемо говорити, що за розмінування вручну йдеться про квадратні метри на людину за день: до 20 кв. м на день, перекопуючи кожен сантиметр землі в буквальному сенсі слова. Якщо ж ми говоримо про продуктивність машин для розмінування, це гектар або кілька гектарів», — прокоментував Різак.
Швидкість роботи машин також залежить від низки чинників: типу ґрунту, погодних умов, навантаженості, забрудненості землі. Михайло Різак також зауважив, що після кожної машини буде проходити процедура розмінування вручну, але це відбуватиметься легше, ніж на забур’яненій ділянці. І, що не менш важливо, це значно безпечніше. Експерт наголошує, що розмінування — це комплекс заходів, і єдиної формули процесу немає.
Коли «Нібулон» почне технічне розмінування земель
«Зараз Німецький державний банк DEG Impulse gGmbH у межах своєї програми допомоги develoPPP Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини BMZ видав нам грант на розмінування, ми сподіваємося купити за них чотири машини для розмінування, а поточні витрати на їхню роботу забезпечувати самостійно. Перша з машин приїде до нас вже найближчими днями, сподіваюся, 2 жовтня», — поділився Різак.
Машина для розмінування, яку згодом запустить у роботу «Нібулон». Фото надано компанією
Щоб почати працювати з новою технікою, команда саперів «Нібулону» уже проходить навчання та має отримати відповідний сертифікат на технічне розмінування. Незабаром компанія як оператор зможе надавати як послуги з нетехнічного обстеження, так і послуги з технічного розмінування на комерційній основі всім охочим, а також братиме участь у державних тендерах на Prozzoro.
Різак підкреслив, що на державних тендерах важливо розділяти процеси розмінування. Наприклад, перевезення вибухонебезпечних матеріалів і їхній підрив на місці можуть здійснювати кілька компаній, а отже, ринок буде звужений і матиме схильність до монополізації.
Гуманітарне розмінування потребує значних інвестицій. За розрахунками «Нібулону», вартість технічного розмінування коливається від $3 до $5 за квадратний метр. А це дорожче, ніж ціна землі в Україні, а тим більше, ніж ціна оренди таких земель.
«З іншого боку, якщо не засіяти цю землю, що була у тимчасовій окупації, то недоотриманий врожай буде дорівнювати імпорту всієї Північної Африки. Це така кількість збіжжя, яку навіть у світовому масштабі не так просто замінити», — зауважив Різак.
Читайте також
