Знищення Кременчуцького нафтопереробного заводу створює серйозні ризики для енергетичної безпеки України. Про це заявила народна депутатка, членкиня парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна.
Під час засідання профільного комітету було терміново підтримано поправку, яка передбачає відтермінування до 1 січня 2026 року штрафних санкцій за недотримання норми щодо обов’язкового вмісту 5% біоетанолу в автомобільних бензинах. Ця норма набула чинності у травні 2024 року, однак після знищення єдиного в Україні діючого НПЗ її виконання стало неможливим.
Як наголосила Южаніна, завод забезпечував до 33% бензину та до 10% дизельного пального на внутрішньому ринку. Втрати цих потужностей, за словами учасників засідання, планується компенсувати імпортом пального з морських хабів, зокрема з території Греції та Туреччини. Однак таке пальне не відповідатиме встановленим екологічним нормам і не міститиме обов’язкової частки біоетанолу.
Депутатка також порушила питання можливого надходження на український ринок нафтопродуктів, виготовлених з російської сировини. Під час обговорення вона звернулася до голови правління НАК «Нафтогаз України» Сергія Корецького з відповідним запитом, однак, за її словами, отримала «неоднозначну відповідь».
Побоювання посилює офіційна інформація Головного управління розвідки Міноборони України, згідно з якою держава-агресор використовує плавучі перевантажувальні хаби у Середземному морі — поблизу узбережжя Греції та Кіпру — для експорту підсанкційної нафти.
«У поточній ситуації існує реальний ризик потрапляння на український ринок пального, походженням з російської нафти. Це ставить під загрозу як енергетичну безпеку держави, так і виконання міжнародних санкційних зобов’язань», — наголосила Южаніна.
Читайте також
