Під час аварійних відключень електроенергії в Україні суттєво зріс попит на коворкінги, що змогли відновитися після падіння у першій половині минулого року. Більшість коворкінгів одразу замовили генератори та системи Starlink, проте згодом не всі назвали це рішення вдалим. 
розповідає, як коворкінги забезпечили стабільним світлом та інтернетом свої офіси, як змістилися акценти у спільноті загалом та у різних мережах гнучких офісів.
Чому Starlink не став панацеєю для коворкінгів
Майже всі власники коворкінгів дійшли висновку, що Starlink — гарне рішення для приватного будинку або квартири. Проте він не вирішує проблему безперебійного живлення у місцях, де працюють багато людей.
«Один Starlink комфортно підтримує роботу 30-35 девайсів. За збільшенні кількості починаються перебої. Щоб забезпечити інтернетом локацію на 600 людей під час блекауту, потрібно багато систем Starlink. Це великі гроші. Крім того, якщо поставити їх всі на даху, від них почне фонити, як від Чорнобилю», — каже засновник та СЕО української мережі офісних просторів Creative States Ілля Кенігштейн.
«Коли почалися блекаути, кількість дзвінків у нас збільшилася з 20 до 200 на день. І всі ставили одні й ті самі питання: чи є генератор, чи є Starlink? Багато хто вважав, що це має рятувати. Проте виявилося, що у Starlink немає потреби: якщо вимикається лінія одного провайдера, вмикається інша», — прокоментувала тім-лід львівських коворкінгів Nat.coworking та Futura Hub Анастасія Гаврилова.
Вона додала, що деякі резиденти локацій коштом своєї компанії встановили ці системи, тому що таке рішення ухвалили їхні керівники з-за кордону.
Нові коворкінги одразу шукають райони без відключень
У Creative States також вирішують це питання, підключаючись до двох провайдерів. На локації «Арсенал» інтернет забезпечує провайдер «Волз», що має систему пасивних оптичних мереж PON з прямим підключенням. Іншого провайдера (від КВЦ «Парковий», що також має PON) додали у грудні.
Проте на локації Creative States у Дніпрі стоять системи Starlink про всяк випадок, бо поки що не вдалося знайти у місті провайдерів з прямим підключенням оптоволоконної мережі.
«Інтернет там поки що є завжди завдяки більш диференційованій, ніж у Києві, системі електромереж у місті», — уточнив Кенігштейн.
Олександр Чедрик, співвласник коворкінгу Kamelot hub, що відкрився в Ужгороді у січні, розповів, що від самого початку шукав приміщення у районі, де немає відключень світла.
«З початку січня тут лише раз вимикали світло, і то через технічні роботи. Ми не очікуємо відключень, але якщо будуть, то одразу візьмемо генератор», — сказав він.
Питання безперебійного інтернету у Kamelot hub також закрили за допомогою двох провайдерів.
Бомбосховище у коворкінгах: формальність чи вимога
Наявність бомбосховища також стала вагомим чинником для деяких клієнтів гнучких офісів. Співзасновниця Асоціації коворкінгів України Вікторія Журбас повідомила, що не в першу чергу, але для багатьох важливо, що коворкінги зазвичай розташовані біля бомбосховищ або мають власні укриття: не треба переривати роботу на тривалий час під час для переходу.
Вона наголосила, що натепер у більшості мереж резиденти примусово переходять у сховище під час тривоги. У Creative States також підтвердили, що останнім часом вимоги щодо безпеки стали обов’язковими. Якщо влітку клієнти могли підписати згоду про власну відповідальність не йти до укриття, то тепер такого вибору немає — усі йдуть.
Кенігштейн каже, що найскладніше було вмовити людей піти до укриття у Дніпрі. У цьому місті живуть сміливі люди, тому там локація запустилася першою в їхній мережі після початку вторгнення — ще 10 квітня. Але виконувати вимоги безпеки тут не люблять. Тому Creative States зробили більш привабливим і комфортним своє бомбосховище, що вплинуло на його популярність.
Що змінилося у роботі коворкінгів в Україні за 2022 рік
Найбільш популярними послугами за останній рік у коворкінгах стали робоче місце на день та погодинне бронювання переговорних кімнат. «Оскільки не всі хочуть купувати абонемент на місяць, але, коли немає світла і треба швидко десь допрацювати, це рятує», — повідомив Ігор Джебян, співзасновник компанії andcards, що випускає ПЗ для коворкінгів.
Анастасія Гаврилова каже, що натепер немає великого попиту на додаткові послуги, бо йдеться про виживання. «Я дуже люблю надавати додаткові сервіси. Наприклад, до повномасштабного вторгнення у нас були масажні кабінети, кімнати для сну, тенісні турніри. Це все залишилося, проте зараз неважливе», — наголошує експертка.
Кенігштейн впевнений, що місія його мережі — повертати людям нормальність, що була до вторгнення. Тому, наприклад, у них окремі генератори встановлені для забезпечення водопостачання. «Люди до нас приїздять зокрема тому, що тут є гаряча вода і можна помити голову. І це дуже важливо», — сказав СЕО.
Вікторія Журбас наголошує, що протягом минулого року представники коворкінгів стали більш відкритими один до одного, почали охочіше ділитися інформацією. Вона вважає, що така зміна сталася завдяки стабільному попиту, що зменшив конкуренцію.
Читайте також
Українські IT-компанії на шведському ринку: вигоди для Швеції та нові горизонти для України
