Після перемоги на президентських виборах в Аргентині Хав'єра Мілея, який обіцяв знищити вплив держави на життя громадян, багато людей відкрили для себе поняття лібертаріанства.
поговорив із Володимиром Дубровським, експертом CASE Україна, колишнім членом Громради Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики, який сповідує лібертаріанські ідеї, про те, що таке лібертаріанство та в яких галузях України були б корисними реформи такого гатунку.
Що таке лібертаріанство: головні принципи
Що передбачає лібертаріанство?
Лібертаріанство походить від слова «ліберте», тобто це ідеологічний напрямок, який на перше місце ставить свободу людини понад усі інші речі. Це слово також вживається тому, що в США лібералами називають, як не дивно, тих, хто виступає за велике державне втручання в економіку (так звані ліволіберали, наприклад, Демократична партія США. – ).
Лібертаріанці – це люди, які послідовно відстоюють свободу, тобто і в побутових питаннях, скажімо, виховання дітей, і в економічних.
«Людина невільна, допоки уряд не обмежений», – колишній президент США Рональд Рейган. Цей прицнип підтримують й лібертаріанцію. Для більшості з них державна влада має бути максимально обмежена
Усі інші принципи лібертаріанства випливають з абсолютної свободи людини:
- максимальне обмеження чи знищення (анархо-капіталізм) держави залежно від радикальності лібертаріанства;
- вільні ринкові відносини. Єдина форма контролю – дотримання контракту;
- принцип неагресії, але самооборона проти агресивних дій інших;
- захист приватної власності як продовження індивідуальної свободи;
- свобода вживання будь-яких речовин – це відповідальність кожного окремо.
Чому лібертаріанці так протистоять державі як формуванню?
У нас багато хто вважає державу за означенням добромисною. Але насправді це Левіафан (держава), якого треба заковувати та ретельно за ним стежити. Держава має займатися насамперед питаннями безпеки. Оскільки держава взагалі походить з насильства, то вона займається питанням обмеження насильства.
Ринок – це один із різновидів спонтанних порядків. Інший різновид – це, наприклад, наш Майдан, де люди без примусу, без держави – навпаки, проти держави, об'єднувалися, робили разом гарні речі. Я особисто вважаю, що всюди, де можуть працювати спонтанні порядки, вони мають працювати.
Левіафан у філософії Томаса Гоббса є символічним зображенням всемогутньої суверенної держави, що втілює абсолютну владу в обмін на свободу для запобігання хаосу війни всіх проти всіх. Лібертаріанці йдуть проти цього Левіафана
Оця друга частина критерію для України дуже актуальна, тому що наша держава, на відміну від, наприклад, шведської чи тієї ж американської, дуже недосконала.
Чому швидкий вступ до ЄС може бути економічною помилкою – повне інтерв'ю (відео)
Тобто у нашому випадку легше дати більше повноважень людям, ніж державі?
У нас люди, які дотичні до держави, люблять приклади з країн, в яких держава зовсім іншого гатунку. Відповідно, застосування тих механізмів і тих практик, які є там, до нашої держави просто розкриває їм дуже великі владні повноваження, які вони можуть використовувати для особистого збагачення, або для покровительства якимось своїм людям.
Чому неможливо знищити державу і не утворити нову
Які головні заперечення та проблеми існують щодо чистого й радикального анархо-капіталізму?
Держава походить від насильства. Але люди також мають схильність до насильства, тому тут виникає тільки питання, як обмежити це насильство, як обмежити зло від нього.
Анархо-капіталісти (які за повне знищення держави) кажуть, що кожний може сам відстоювати свої права. Єдине, що треба заборонити – агресивне насильство. Як його заборонити, якщо є люди, які схильні до нього? Тобто мають бути якісь структури, які їх обмежують у цьому. Але що завадить цим структурам працювати самим на себе?
Одним із таких радикальних анархо-капіталістів є новий президент Аргентини Хав'єр Мілей, за його словами. Із останнього він скасував близько половини міністерств Аргентини
Тому що якщо хтось каже, що якась охоронна фірма може бути в цьому випадку гарантією безпеки, то я добре знаю, звідки походить більша частина охоронних фірм в Україні – з рекету.
Чому радикальні лібертаріанці не приймають державу?
Ультралібертаріанці кажуть, що цей чабан (держава) своїми собаками з'їдає більше овець, ніж вовки. Це так, поки він є. Але якби його не було, то вовки з'їли б набагато більше. Тому тут доведений факт, що коли утворилася така централізована держава, то кількість людей, які загинули насильницькою смертю, впала.
Держава вирішує три важливі проблеми
Проблема безбілетника: існують блага, до яких всі мають доступ і обмежити його нереально: наприклад, чисте повітря або вулиці в місті. Відповідно, хтось має це благо надавати, його захищати, фінансувати.
Транзакційні видатки. Багато економістів їх ігнорують, а це не варто робити, бо вони далеко не нульові. Аби двом людям укласти договір, їм потрібно подолати багато проблем:
- взаємодовіра;
- гарантії виконання договору;
- пошук один одного.
І частина взаємовигідних договорів не укладається саме через транзакційні витрати. Вони ж заважають людям об’єднатися заради спільного інтересу.
Дилема в’язнів. У ширшому сенсі це трагедія спільного ресурсу. От, наприклад, ставок, в якому багато рибалок виловлюють рибу. У кожного є інтерес виловити якомога більше. Але якщо кожен виловить стільки, скільки він зможе, то риба там зникне і всі залишаться без неї.
На фото економіст і експерт CASE Україна, Володимир Дубровський
Але ці проблеми можуть бути вирішені й поза державними інститутами?
Так, усі ці проблеми мають вирішення і поза державою. Транзакційні видатки дуже сильно зменшуються з появою нових технологій – сайти для порівняння ціни, скажімо.
Якщо говорити про дилему в'язнів, то регулюванням ресурсів можуть займатися недержавні структури, третейські суди.
Які принципи лібертаріанства допомогли б Україні в економічному розвитку
Які принципи лібертаріанської теорії і практики були б корисними для України?
Воєнний і мирний часи – різні, тому я буду говорити все ж таки про мирний час, тому що воєнний – це, на жаль, найгірший час для будь-якої свободи і лібертаріанства, зокрема.
Економічний розмір держави має бути скорочений. Він зазвичай був більше 40% і навіть доходив до 50% і більше за часів Януковича – надто багато грошей іде на державне споживання, яке в наших умовах доволі неефективне.
Для переважної більшості людей в Україні набагато актуальнішим є економічний розвиток. Тому треба скорочувати наш розмір держави, треба оптимізувати державні видатки.
Як щодо майже універсальної формули дерегуляції держави та зменшення кількості податків?
Україна, звичайно, країна дуже зарегульована. Треба було б спочатку радикально все дерегулювати, створити дуже прості, зрозумілі правила, яких всі будуть дотримуватися. Я найбільше займався цим у податковій сфері. Тут зразок – це спрощена система оподаткування, яка єдина працює як належить.
Анархо-капіталісти вважають, що будь-які податки від держави – це грабіж, саме через думку про державу як стаціонарного бандиту, який силою захопив владу та нелігітимно встановив податки. Фото: Pexels
Тіньової економіки при цьому було б менше, і дотримання законів було б набагато більше. Можна було б зменшити ставки податків за рахунок того, що просто їх дійсно почали б сплачувати всі.
Наскільки виправданою, з вашої точки зору, є доктрина вільного ринку?
У абсолютній більшості питань ринок працює краще, ніж будь-який державний регулятор.
Проте можуть бути виключення для підприємств – монопсоністів на ринку праці, як-от у «моно-містах». Втім, це вже питання зловживання ринковою владою та під питанням, чи може саме наша держава ефективно і неупереджено регулювати проблеми, пов’язані із ринковою владою.
Тобто якщо ми говоримо про вільний ринок, то це і не обмежувати право людей будь-якої статі та віку у будь-якій роботі. Це стосується і проституції, наприклад. Якщо людина хоче надавати такі послуги і є на це попит, то я не бачу в цьому нічого поганого. Тут ключове слово «вільно».
Україні варто приватизувати всю державну власність
Як ви вважаєте, чи маємо ми, за прикладом тих же США, фактично приватизувати все державне майно?
Я вважаю, що не має бути такого поняття, як державне комерційне підприємство. Тобто якщо підприємство працює на ринку, отримує прибуток, то чому його власником має бути держава?
У свою чергу радикальне лібертаріанство вважає, що приватними можуть бути не тільки всі підприємства, а й класичні державні служби на зразок пожежників, швидкої чи поліції
У такій ситуації ідеально було б, якби ці монополії були у спільній власності споживачів. Такий собі кооператив. Але це по-більшості просто технічно неможливо. І там, де це технічно неможливо, цю роль виконує держава.
Другий випадок – це, наприклад, монетний двір. Якщо у нас є монополія на державні гроші, тоді монетний двір працює тільки на державу, причому тільки на цю державу. Він, знову-таки, може бути приватним і працювати на різні держави, але все одно це будуть держави.
Немає жодного сенсу, аби підприємства були у державній власності, якщо вони можуть самі заробляти на конкурентному ринку.
