Facebook Pixel

Реформи у 2023 році з точки зору ТОП-10 пріоритетів бізнесу: більше відступів, ніж перемог

Володимир Дубровський
старший економіст CASE Україна

Фахівці Економічної експертної платформи нещодавно завершили черговий щорічний аналіз виконання меморандуму, підписаного напередодні парламентських виборів 2019 року між Українською радою бізнесу (УРБ), до складу якої входять 110 бізнес-асоціацій, Економічної експертною платформою та політичними партіями, що на це свого часу погодилися. Дві з них («Голос» та «Слуга народу») пізніше пройшли до Верховної Ради. Меморандум було складено навколо ТОП-10 пріоритетів українського бізнесу, розроблених Національною бізнес-коаліцією та УРБ за сприяння неурядової організації «Центр міжнародного приватного підприємництва CIPE». Ці пріоритети, разом з відсотком виконання, наведено у таблиці.

Як видно з таблиці, певний прогрес є, хоча і нерівномірний: уперше від початку моніторингу за декількома пунктами маємо відкат у реформах. Це, насамперед, стосується п. 4 «Збереження поточної спрощеної системи оподаткування», а також п. 2 «Заміна податку на прибуток податком на виведений капітал для всіх компаній». Довелося переглянути підходи до оцінки судової реформи, оскільки стовідсоткове виконання пункту меморандуму щодо ініціювання судової реформи виявилося недостатнім, та винести окремо оцінку ходу цієї реформи.

Загалом, основним трендом звітного періоду (2022-2023 роки) стало повернення до звичайних законодавчих умов ведення бізнесу.

Трохи позитиву

З позитивних моментів слід зазначити відкриття реєстру повернення ПДВ та інших реєстрів. Тимчасове закриття реєстру відшкодування ПДВ призвело до спроб відновлення затримок з відшкодуванням та відповідних хабарів за своєчасне відшкодування. У відповідь на численні звернення експертів та бізнесу реєстр було відкрито.

Розпочався процес лібералізації валютної політики. Зокрема, можна вітати повернення до контрольованого гнучкого офіційного курсу гривні з 3 жовтня 2023 року, хоча на момент написання звіту він ще відрізнявся від готівкового. За сприятливих обставин повернення до єдиного курсу можна очікувати за кілька місяців, але до повністю ринкового гнучкого обмінного курсу НБУ не планує повертатися до закінчення активних бойових дій.

…але більше негативу, хоча не все однозначно

Водночас основні негативи для бізнесу пов’язані з Законом України №3219-IX від 30.06.2023 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (з/п № 8401), який було ухвалено на вимогу Меморандуму з МВФ. Цей закон був покликаний збільшити надходження до бюджету та зменшити зловживання у податковій сфері за рахунок повернення звичайних норм оподаткування.

Проте, так само, як і раніше, у питанні повернення повноцінної сплати митних платежів (включно з ПДВ) це було б доцільно робити разом з удосконаленням звичайних норм у бік більшої сприятливості для бізнесу. Адже передчасне, до закінчення дії військового стану, скасування заходів, вжитих «на період воєнного стану», є порушенням обіцянок держави і підриває довіру у відносинах держави та бізнесу, яка почала було формуватися на початку повномасштабного вторгнення.

Цей фактор не було взято до уваги, натомість до Меморандуму з МВФ було включено обіцянку не вживати жодних заходів, які можуть вести до зменшення бюджетних надходжень — замість таргетування бюджетного дефіциту, що було б виправдано з макроекономічної точки зору. Отже, щиро дякуючи МВФ за нестандартне рішення надати допомогу воюючій країні, треба водночас зазначити, що умови надання цієї допомоги не були достатньо продумані і можуть нанести певну шкоду економіці України.

Найменше заперечень викликає приведення до звичайної ставки ПДВ на автомобільне пальне. Понижена ставка була запроваджена свого часу для подолання кризи на ринку пального, спричиненої форсованою зміною напрямків імпорту та руйнуванням сховищ нафтопродуктів. Проте кризу було подолано вже влітку 2022 р.

Звичайно, збільшення оподаткування (повернення спочатку акцизного податку, а потім і повної ставки ПДВ) відновило привабливість схем з його уникнення і могло спричинити певне збільшення частки тіньового ринку пального, яка зменшилася у 2022-му. Проте є сподівання, що своєчасні дії з детінізації цього ринку, вжиті за рекомендаціями ТСК з питань економічної безпеки, можуть пом’якшити цей ефект або навіть звести його нанівець. На цей час, за розрахунками тіньової частки на ринку пального за 1 та 2 квартал 2023 року, спостерігається зменшення частки тіньового обігу.

З фіскальної точки зору найбільш важливим було скасування можливості розширеного використання 3 гр. ЄП, та ще й за ставкою 2%. Ця норма була суперечливою від самого початку, оскільки спрощена система оподаткування створена для мікробізнесу, якому немає необхідності у бухгалтерському обліку. Застосування ЄП більшими підприємствами не є виправданим і фактично означає податкову пільгу, яку, до того ж, можна легко використовувати для «оптимізації» податків, а також відмивання грошей. Тому ліквідація цього режиму була виправданою, хоча означала збільшення податкового тиску — а отже, мала би супроводжуватися заходами із зменшення такого тиску, наприклад, за рахунок зменшення навантаження на заробітну плату для усіх, або звільнення від ЄСВ для працевлаштування ВПО та у зонах, наближених до бойових дій, або компенсована реформою корпоративного податку з переходом на ПнВК.

І однозначний негатив

Закон також відновлює податкові перевірки бізнесу, але з низкою обмежень, які на момент написання даного звіту були предметом обговорення з МВФ. Погоджуючись з необхідністю часткового відновлення перевірок найбільш ризикованих категорій платників податків (зокрема тих, що здійснюють діяльність у сфері виготовлення та торгівлі підакцизними товарами, грального бізнесу, фінансової сфери тощо), автори звіту зазначають, що відновлення податкових перевірок у повному обсязі є недоцільним та контрпродуктивним.

По-перше, досвід 2022 року показав, що відсутність перевірок майже ніяк не позначилася на сплаті податків. Це вказує на те, що абсолютна більшість таких перевірок є зайвими з фіскальної точки зору, отже тільки призводять до непродуктивних втрат як з боку бізнесу, так і з боку держави; а також створюють корупційні ризики. Ймовірно, корупційні можливості, які створюють перевірки, є одним з головних факторів, який призводить до надмірної їх кількості.

По-друге, відновлення перевірок є порушенням обіцянок держави, тож руйнує довіру між державою та бізнесом, як зазначено вище — причому, без жодного доведеного або прогнозованого фіскального ефекту.

По-третє, на порядку денному стоїть повне перезавантаження ДПС (див. далі), яке було б доцільно зробити саме під час воєнного стану, оскільки, з одного боку, роль податкових надходжень зменшена за рахунок допомоги партнерів, а, з другого — податкова дисципліна абсолютної більшості платників є високою, як свідчать результати 2022 року. Проте збільшення обсягів роботи податківців за рахунок поновлення перевірок, а також різкого розширення кола суб’єктів перевірки касової дисципліни через тотальну фіскалізацію 2 та 3 гр. платників ЄП (див. далі) значно ускладнюють, якщо не унеможливлюють перезавантаження.

Шкідливою, і водночас фіскально сумнівною частиною закону стало відновлення штрафів за неправильне застосування РРО для мікробізнесу. Тимчасове скасування таких штрафів було протягом перших півтора років єдиним пом’якшуючим фактором згубного рішення про тотальну фіскалізацію 2 та 3 гр. ЄП, що набуло чинності з початку 2022 року. Нагадаємо, що це рішення не супроводжувалося жодними розрахунками з боку уряду та депутатів, які його просували, натомість розрахунки незалежних експертів однозначно вказували на його економічну шкідливість.

Отже і відновлення штрафів не мало економічного обґрунтування. Його варто було б поєднати з коригуванням закону у бік скорочення фіскалізації виключно до тих категорій платників ЄП, які мають великий ризик перевищення встановлених законодавством лімітів. Проте ця пропозиція не отримала підтримки народних депутатів Податкового комітету ВРУ. На даний момент ще зарано оцінювати наслідки, але вони, скоріше за все, будуть негативними, і дадуться взнаки вже до кінця поточного року. Саме це, у поєднанні з закладеними до оновленого Меморандуму з МВФ обіцянками щодо подальших утисків спрощеної системи оподаткування, стало причиною негативної динаміки оцінок за цим пунктом.

Негативи були і поза ТОП-10

Іншою штучною проблемою, якою змушений був опікуватися бізнес протягом останнього року, стало масове блокування податкових накладних системою СМКОР, спричинене безвідповідальною ініціативою Мінфіну з перегляду критеріїв ризикованості. Через надмірно жорстко визначені критерії у сполученні з системними недоліками СМКОР (такими як відсутність презумпції невинуватості платника податків та адміністрування, зосереджене в руках нереформованої ДПС) це призвело до того, що близько 40% усіх платників довелося зіштовхнутися з проблемами блокування, в абсолютній більшості випадків – безпідставного. Ситуація поступово поліпшується завдяки деяким коригуванням критеріїв, проте це відбувається надто повільно.

Ніхто не поніс відповідальності за зайві втрати суспільного добробуту, не кажучи вже про підрив стосунків держави та бізнесу. Також наразі не зроблено системних висновків щодо причин, які призвели до такої ситуації, хоча вони лежать на поверхні: це конфлікт інтересів у Мінфіну в питанні розробки критеріїв ризикованості (МінФін зацікавлений у збільшенні надходжень до бюджету будь-якою ціною, зокрема за рахунок тимчасового замороження оборотних коштів законослухняних платників податків), а також відсутність належних стримувань та противаг, які мало би створювати Мінекономіки, чиїм інтересом є економічне зростання.

Водночас незадовільна якість роботи податкових та митних органів, включно з новоствореним БЕБ, призвела до того, що питання про їхнє перезавантаження на нових принципах було піднято на законодавчому рівні. На жаль, поки що справа не пішла далі депутатських законопроєктів.

Як не важко це усвідомлювати, але повномасштабна війна, ймовірно, затягується. Це створює нові виклики, зокрема, потребує покращення умов для ведення бізнесу – бо тільки здоровий та сильний підприємницький сектор здатен забезпечити стійкість економіки у довгостроковій перспективі, та ще й попри несприятливі умови, пов’язані з війною. Тому, за всієї пріоритетності суто оборонних та мобілізаційних рішень, виконання вимог українського бізнесу до влади, зокрема викладених у меморандумі, має бути на порядку денному депутатів та чиновників. На превеликий жаль, черговий рік роботи Верховної Ради цього скликання приніс дуже небагато здобутків на цьому шляху, натомість відчутні втрати

Подякувати 🎉
The Page Logo
У вас є цікава колонка для The Page?
Пишіть нам: [email protected]