2023 року економіка України демонструє стійкість, тому прогнозується зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) до 4,7% після падіння на 29,1% минулого року, заявив 12 жовтня міністр фінансів Сергій Марченко. Свої прогнози щодо динаміки ВВП України регулярно формують МВФ, Світовий банк, Мінекономіки, НБУ, їх висловлюють різноманітні аналітики. Щоб зрозуміти, на чому можуть бути засновані такі прогнози та яка їхня достовірність, 
вирішило розібратися, як формується ВВП, від чого залежить його динаміка та як Держстат оцінює вже сформований ВВП в Україні.
Що таке ВВП
Валовий внутрішній продукт (gross domestic product, GDP) – це макроекономічний індикатор, який показує ринкову вартість усіх кінцевих товарів та послуг (тобто призначених для безпосереднього використання), вироблених в усіх галузях економіки конкретної держави за якийсь період.
Сильно спрощуючи, можна сказати, що ВВП – це сума прибутків усіх підприємств, організацій та доходів населення.
Коли та для чого з'явилося поняття ВВП
Термін ВВП запропонував 1934 року американський економіст Саймон Кузнець. Уродженець Пінська у 1918–1921 роках навчався у Харківському комерційному інституті, а у 1971 році отримав Нобелівську премію з економіки «За емпірично обґрунтоване тлумачення економічного зростання».
Саймон Кузнец
З 1991 року ВВП – основний показник в макроекономічних дослідженнях. Раніше таким показником був валовий національний продукт (ВНП). Різниця в тому, що при підрахунку ВВП враховують лише послуги та товари, вироблені всередині країни, а при розрахунку ВНП – послуги та товари всіх резидентів держави, причому немає значення, де вони працюють – за кордоном чи у своїй країні.
Знати величину та динаміку ВВП потрібно, щоб розуміти, чи добре працює економіка держави. Якщо він зростає, країна розвивається: з'являються нові виробництва, але у тих, які працюють, збільшується випуск товарів. Зростання ВВП також означає, що люди мають більше можливостей для роботи. Зменшення ВВП сигналізує про падіння виробництв, скорочення робочих місць та доходів населення.
Перерахувавши ВВП різних країн в одну валюту, можна порівняти економіки різних держав. І тому зазвичай порівнюють ВВП, перераховані за паритетом купівельної спроможності (ПКС). Йдеться про те, що за однакову суму в одній валюті у різних країнах можна отримати різний обсяг товарів та послуг. Популярний «Індекс БігМака» — один із простих неофіційних варіантів оцінки ПКС. Але цей паритет – дуже приблизний параметр, його значення може відрізнятися для різних груп товарів. Проте для порівняння ВВП зазвичай береться середнє значення ПКС, тому оцінки виходять досить грубими. Наприклад, в Україні дешевші продукти харчування, ніж у країні Х, але дорожча електроніка. При цьому частка продуктів харчування у ВВП набагато менша, ніж електроніки. Тому використання усередненого значення ПКС спотворюватиме оцінку ВВП.
Яким буває ВВП
ВВП може бути номінальним, реальним та з урахуванням ПКС. Про останній різновид ми сказали вище, тепер – про два перші.
Номінальний ВВП розраховується у поточних цінах. Його величина залежить від інфляції, що впливає на динаміку цін. Залежність тут проста: вища інфляція – вищі ціни – більший обсяг ВВП.
Топ-10 країн за величиною ВВП (за паритетом купівельної спроможності) у 2022 році
Щоб усунути вплив інфляції, розраховують реальний ВВП. Роблять це з використанням дефлятора ВВП. Він характеризує різницю у цінах між поточним та базовим роком, з яким проводиться порівняння. Наприклад, якщо ціни зросли на 5% порівняно з базовим роком, то дефлятор дорівнюватиме 1,05. Номінальний ВВП ділиться на дефлятор, що дає реальний ВВП.
Зазначимо, що дефлятор не тотожний показнику інфляції, про який повідомляє Держстат і пишуть у ЗМІ. Справа в тому, що така інфляція враховує зміну лише споживчих цін, а дефлятор – всіх цін на продукцію, виготовлену в країні. Розраховує його також Держстат.
Як пов'язані ВВП, зростання економіки та добробут населення країни
Розмір ВВП хоч і з похибками, але відображає обсяг економіки країни. Проте не можна ставити знак рівності між зростанням ВВП та збільшенням економічного чи соціального добробуту населення. Наприклад, численні дослідження показують, що рівень щастя (це соціологічний параметр) часто вищий у країнах з меншим ВВП, ніж у багатших. Інший приклад — у Росії натепер ВВП зростає в основному за рахунок військових витрат та будівництва оборонних споруд. Але навряд чи від цього зростає добробут навіть затятих прихильників Путіна.
Навіть значення ВВП на душу населення не завжди свідчить про реальний добробут людей, хоча б тому, що цей показник – середня температура у лікарні. Реальні доходи людей у країнах можуть відрізнятися на порядок і більше. Тому частки щасливих людей у країнах з однаковим ВВП на душу населення можуть дуже різнитися.
Що не входить до розрахунку ВВП
При розрахунку ВВП виключають суми грошей, які не приводять до появи нових товарів та послуг. Тому на величину ВВП не впливають:
- фінансові угоди (з цінними паперами, акціями, облігаціями тощо.);
- трансфертні платежі держави, тобто такі виплати, замість яких платник не отримує товари чи послуги. Наприклад, виплати соціального страхування, допомоги з безробіття, пенсії за старістю, інвалідності, стипендії тощо;
- платежі між приватними особами;
- продаж товарів, що були у вжитку.
Наприклад, розмір фондового ринку не впливає на ВВП країни. Не веде до його збільшення і зростання пенсій.
Топ-10 країн за величиною номінального ВВП у 2022 році
Недоліки ВВП як макроекономічного показника
ВВП зазвичай не враховує вартість неформальної чи незареєстрованої економічної діяльності. Також не враховується вартість вільного часу або домашнього виробництва (наприклад, робота на присадибній ділянці), які є повсюдними.
ВВП враховує прибуток, отриманий у країні закордонними компаніями, який повертається іноземним інвесторам. Це може завищувати фактичні обсяги виробництва країни. Наприклад, ВВП Ірландії 2021 року становив $499 млрд, а ВНД – $372 млрд. Різниця у 25% ВВП переважно пов'язана з репатріацією прибутку іноземними компаніями.
ВВП ігнорує проміжну ділову активність. Він враховує лише виробництво кінцевих товарів та нові капіталовкладення.
ВВП враховує всі кінцеві приватні та державні витрати як додаток до доходу для суспільства, незалежно від того, чи є вони насправді продуктивними чи прибутковими: «Будуємо міст – це ВВП, руйнуємо міст – теж ВВП».
ВВП включає витрати, які частково суперечать природі цього параметра. Це можуть бути витрати на адміністрування оподаткування, на марні інвестиційні проєкти, на товари та послуги, які або руйнівні, або необхідні лише для компенсації іншої руйнівної діяльності (наприклад, виробництво зброї або витрати на охорону правопорядку).
Як розраховують ВВП в Україні
Для Мінекономіки аналіз стану економіки – одне з головних завдань, тож зрозуміло, що воно займається оцінюванням та прогнозуванням ВВП. За попередніми оцінками міністерства, зростання ВВП у вересні 2023 року порівняно з вереснем минулого року становить 9,1% [±2%]. За січень – вересень зростання оцінюється на рівні 5,3%. Прогнози щодо ВВП робить і Нацбанк.
Оскільки розрахунок ВВП за минулі періоди можливий лише на основі статистичних даних, цим займається Держстат. У середині вересня він повідомив, що реальний ВВП у другому кварталі 2023-го зріс на 19,5% у річному вимірі після падіння на 10,5% у першому кварталі та на 31,4% – у четвертому кварталі минулого року.
Під час розрахунку ВВП Держстат користується власною методикою, чинну редакцію якої затвердили у грудні 2022 року. Ця методика відповідає вимогам Євросоюзу.
Розрахунок ВВП відбувається у чотири етапи:
- оперативна оцінка – перша оцінка квартального ВВП, яку одержують шляхом екстраполяції даних та використовують лише для аналізу зміни реального обсягу ВВП;
- попередня оцінка – базується на результатах статистичних спостережень самого Держстату, адміністративних та статистичних даних;
- уточнена оцінка квартального ВВП, яка одночасно є попередньою оцінкою річного ВВП;
- остаточна річна оцінка ВВП.
ВВП України у 2013-2022 роках
При розрахунках ВВП використовуються дані, отримані від 15 державних органів, та інформація з відкритих джерел, зокрема:
- Державної казначейської служби – про виконання державного та місцевих бюджетів;
- Укравтодору – про надходження та використання коштів на дорожнє господарство;
- МВС – інформація про обсяги вилучення та споживання наркотичних засобів;
- МОЗ – щодо кількості операцій, пологів;
- НАЗК – за витратами на здійснення статутної діяльності політичних партій;
- НБУ – за доходами та витратами НБУ та банків, вимогами та зобов'язаннями за кредитами та депозитами, доходами та витратами страховиків тощо;
- НБУ – за статтями платіжного балансу України;
- Державної митної служби – щодо експорту та імпорту товарів на основі митних декларацій.
***
З урахуванням усього вищесказаного можна стверджувати, що деякі прогнози ВВП України ґрунтуються лише на відчуттях та мріях їх авторів, у яких немає і не може бути інформації про поточний стан економіки країни, наявні тенденції, зовнішньоторговельний баланс тощо. Достовірніші прогнози відштовхуються від динаміки та значень ВВП за минулі періоди. Ці дані вводять у контекст існуючої тоді економічної та споживчої динаміки. Аналіз тенденцій, процесів, що відбуваються всередині країни та поза нею, дозволяє припустити, як вони можуть вплинути на зміну досягнутого раніше значення ВВП. Для такого прогнозування потрібно проводити велику аналітичну роботу, необхідні значні обсяги вихідних даних та добре знання макроекономічних процесів.
Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter
