І Україна, і її західні прихильники починають розуміти, що війна з РФ буде виснажливим протиборством на виснаження. Про це йдеться у статті журналу The Economist, опублікованій кілька днів тому. «Необхідно переосмислити військову стратегію України та те, як керується її економіка. Замість того, щоб прагнути перемогти, а потім відновитися, метою має бути забезпечення того, щоб Україна мала витривалість для ведення тривалої війни», – йдеться у статті.
Її автори зазначають, що Україні необхідне економічне перекалібрування: «Це означає, що потрібно менше пихатих планів щодо повоєнного відновлення і більше уваги приділяти збільшенню виробництва та капітальних витрат зараз». Економіка скоротилася на третину і майже половина бюджету України фінансується за рахунок західних грошей. В результаті у тяжких умовах війни гривня зміцнилася, хоча приватні інвестиції різко впали. Оскільки близько мільйона людей носять зброю, а мільйони людей виїхали з країни, робочої сили не вистачає..
Справді, розмов та дискусій щодо відновлення України після війни нині ведеться багато. Але це завдання надзвичайно складне. Не можна починати думати про шляхи його вирішення, тільки коли замовкнуть гармати. До того ж багато проєктів з відновлення потрібно реалізовувати вже зараз. Від них залежить ефективність економіки країни, що впливає на зміцнення обороноздатності. Ці проєкти зможуть покращити умови життя людей, а отже, серед іншого, підвищити продуктивність робочих рук, які працюють на оборону. Ці ж проєкти багато в чому визначатимуть, чи захочуть повернутися до України біженці з Європи.
Найважливішим аспектом відновлення є раціональне витрачання коштів, що виділяються на нього. Підвищити цю раціональність покликаний проєкт «Контроль витрат на відновлення», який фінансує Європейський Союз. Його мета – створити систему незалежного від уряду моніторингу видатків бюджетних та донорських коштів на відновлення, проаналізувати їх та залучити до моніторингу громадськість. Проєкт реалізують Центр економічної стратегії (ЦЕС), Інститут економічних досліджень (ІЕД) та громадська організація (ГО) «Технології прогресу». Проєкт розробляє онлайн-платформу Big Recovery Portal (BRP). Днями відбулася презентація проєкту, 
передає найважливіше із почутого там.
Скільки потрібно коштів на відновлення України
Оцінок роблять багато, розкид їх великий. Зокрема, Світовий банк у лютому 2023 року оцінив загальні потреби України на відновлення у $411 млрд. Потреби на 2023 рік – $14 млрд.
Хто визначає політику відновлення та необхідні проєкти
Верховна Рада приймає рамкові правила для відновлення та виділення коштів, а також ухвалює бюджет.
Уряд визначає пріоритети відновлення та необхідну для цього суму коштів.
Міністерство відновлення – головний орган, який відповідає за політику у цій сфері.
Агентство відновлення впроваджує проєкти відбудови на центральному рівні і може виступати агентом для окремих органів місцевого самоврядування (ОМС), які не здатні самі повноцінно впроваджувати такі проєкти.
ОМС ініціюють проєкти відновлення, працюють з урядом та донорами, за наявності здатності та фінансування впроваджують проєкти відновлення.
Держаудиторська служба та Рахункова палата – на них покладено контроль та аудит відновлення.
Недержавні учасники процесу відновлення:
- донори фінансують відновлення через бюджет, безпосередньо, через проєкти, через ГО та благодійні фонди (БФ);
- ГО та БФ впроваджують проєкти відновлення на місцях;
- ГО та громадські активісти беруть участь у комісіях та робочих групах, моніторять процеси відновлення, радять, як покращити процеси;
- бізнес виступає підрядником (будівельні компанії, інженери, архітектори тощо).
Як працює проєкт «Контроль витрат на відновлення»
У процесі моніторингу планують дізнаватися,: хто фінансує відновлення та як, що відбудовують і де, хто відновлює та як, наскільки ефективно це робиться і скільки вдалося відбудувати.
Основні джерела даних для моніторингу:
- портал «Бюджет для громадян» (Openbudget);
- Єдиний портал витрачання громадських коштів (Spending);
- електронна система закупівель Prozorro;
- портал державної електронної системи у сфері будівництва (e-Construction);
- DREAM – Електронна цифрова система відновлення;
- прийняті рішення ЗМС;
- дані місцевих ГО та активістів, публікації у ЗМІ.
Учасники проєкту зазначають, що проєктно-кошторисна документація (ПКД) щодо проєктів не завжди є або вона неповна. Тому важливо законодавчо закріпити обов'язковість надання інформації щодо ПКД. Не у всіх, хто хоче приєднатися до моніторингу, є можливість аналізувати ПКД – важливо громадським організаціям розробити методологію такого моніторингу та проведення тренінгів.
У червні запущено демоверсію DREAM, у жовтні очікується робоча версія платформи. У ній зараз понад 1000 проєктів, які мають достатньо даних для моніторингу та аналізу. У роботі з платформою існують такі складнощі:
- низька здатність ОМС готувати якісну ПКД;
- відсутність мотивації для ОМС подавати свої проєкти;
- низька зацікавленість донорів подавати на DREAM свої проєкти.
Для активізації роботи ГО з моніторингу на місцях за кілька місяців буде проведено конкурс на отримання субгрантів.
Як зараз працює державний Фонд ліквідації наслідків збройної агресії
Наразі цей фонд є бюджетною програмою Мінвідновлення. Порядок використання коштів фонду визначено постановою Кабміну.
Джерела коштів фонду у 2023 році: 50% прибутку НБУ (35,9 млрд грн) та конфісковані російські активи (близько 25,8 млрд грн).
Кошти фонду можуть витрачати на невідкладні потреби поновлення (енергетика, водопровід тощо), проєкти, що передаються на фінансування до фонду, компенсації за пошкоджене житло (єВідновлення).
ОМС ініціюють проєкти та подають їх на фінансування (ОВА/ОДА тільки верифікують комплектність документів). За критеріями обираються переможці. Кошти виділяються через надання субвенції з держбюджету до місцевих бюджетів або фінансування йде через Агентство відновлення.
Загалом із Фонду наразі розподілено близько 53 млрд грн. Найбільший проєкт – будівництво водопроводу після руйнування Каховської греблі. Рішенням Кабміну 11,4 млрд грн направлено на субвенцію місцевим бюджетам на фінансування проєктів, відібраних Міжвідомчою комісією. «Однак не всі гроші виділили відповідно до принципу пріоритетності», – зазначили автори презентації.
Для виплати компенсацій за пошкоджене житло виділили 4,4 млрд грн, фактично направили вже не менше 1 млрд грн.
Фонд ліквідації наслідків збройної агресії
Читайте також
