Адміністрація Байдена продовжує боротися за ухвалення пакету допомоги Україні, який, можливо, буде останнім у цьому році. Тим часом Пекін ігнорує дипломатичні зусилля Києва щодо формули миру.
НАТО тренується розгортати війська у відповідь на напад росії, а Верховний суд США готується розглядати справу про заборону Дональду Трампу брати участь у президентських виборах.
пропонує дайджест західних ЗМІ, що завершує робочий тиждень 15-19 січня.
Які перспективи отримання допомоги від США у 2024 році
Адміністрація президента США Джо Байдена почала усвідомлювати, що пакет допомоги Україні у розмірі $60 мільярдів, ймовірно, буде останнім перед президентськими виборами 2024 року, стверджує CNN.
Байден зустрівся з законодавцями Палати представників і Сенату в Білому домі у середу 17 січня, щоб ще раз пояснити катастрофічні наслідки припинення військової підтримки України. Але спікер Палати представників Майк Джонсон заявив, що США не можуть витрачати мільярди доларів, не маючи чіткої стратегії.
«Я знову сказав президенту на сьогоднішній зустрічі, як я неодноразово повторював: «Сер, ви повинні сформулювати, яка у нас стратегія. Чого ми хочемо досягти?» — сказав Джонсон в інтерв’ю CNN.
Тим часом у Білому домі, штаб-квартирі НАТО та в Києві чітко усвідомлюють, що якщо Дональда Трампа буде переобрано в листопаді, він, скоріше за все, скоротить підтримку Києва.
«Основна причина, чому республіканці не виступатимуть на користь додаткової допомоги для України, полягає в тому, що вони не хочуть образити кандидата Трампа та його прихильників, — заявив конгресмен-демократ Майк Квіглі. — Він уже дав зрозуміти, що він буде робити — війна закінчиться в перший день його президентства, а це означає, що Путін зможе зберегти кордони, які має, якщо не більше».
Тим часом представники розвідки США та Заходу вважають, що російсько-українська війна триватиме набагато довше за перший термін Байдена — щонайменше два роки, а за деякими оцінками, й до п’яти. Тому демократи і республіканці, які підтримують Україну — зокрема Ліндсі Грем і Майкл МакКол, — наполягають на схваленні пакету допомоги, якого вистачило б на весь 2024 рік.
На думку західного військового керівництва, ані росія, ані Україна не спроможні на масштабні наступальні операції протягом найближчого року.
Чому Китай уникає зустрічі з Зеленським?
Президент України Володимир Зеленський прагнув зустрітися з прем’єр-міністром Китаю Лі Цяном на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, проте китайська делегація проігнорувала прохання українців, пише Politico. Це остання ознака того, що Китай не має наміру домагатися припинення повномасштабної війни росії проти України, а натомість забезпечує Кремль матеріалами для військового використання.
Рішення Китаю не зустрічатися з українцями було навмисним, стверджують американські високопосадовці. Зокрема, одне джерело повідомило, що Китай відмовився від зустрічі після того, як росія закликала його припинити дипломатичні контакти з Україною. Водночас український чиновник заявив, що в розкладі делегації не було зустрічі з офіційними особами Китаю і що Київ ніколи про неї не просив.
Якого миру хоче Пекін
Попри те, що минулого року Пекін намагався виступати в ролі потенційного посередника, навряд чи він використовуватиме свої глибокі зв’язки з росією для припинення війни, стверджують аналітики в коментарі CNN.
«Китай вважає, що він уже відіграє важливу роль у просуванні до миру. Просто китайська версія миру — це не те, що хоче бачити Зеленський», — сказала Юнь Сунь, директорка програми вивчення Китаю з вашингтонського аналітичного центру Стімсона.
Минулого року, після того, як китайський лідер Сі Цзіньпін вперше поговорив із Зеленським, Пекін опублікував власну пропозицію миру, яка, на відміну від вимог України, передбачає припинення вогню без попереднього виведення російських військ.
На думку Юнь Сунь, китайські мирні пропозиції мали на меті убезпечити росію від нищівної поразки. Зараз, коли ця перспектива виглядає менш імовірною, Китай зайняв позицію спостерігача.
Наступну нагоду зустрітися з представниками Пекіну українці матимуть на саміті миру у Швейцарії, про який Зеленський оголосив у понеділок 15 січня. Президент запросив на зустріч «усі країни, які поважають територіальну цілісність України», зокрема держави Глобального Півдня та Китай.
Міністерство закордонних справ Китаю ухилилося від прямої відповіді на запрошення, заявивши, що позиція Китаю «зосереджена на сприянні переговорам про мир» і підтримує «будь-які зусилля щодо миру».
НАТО готується до війни з росією
Як повідомляє Reuters, НАТО розпочинає найбільші навчання з часів холодної війни, відпрацьовуючи взаємодію армії США з європейськими союзниками у країнах, що межують з росією.
У навчаннях Steadfast Defender 2024, які триватимуть до травня, візьмуть участь близько 90 000 військовослужбовців, повідомив у четвер 18 січня головнокомандувач Альянсу Крістофер Каволі.
Крім того, НАТО задіє понад 50 кораблів від авіаносців до есмінців, понад 80 винищувачів, гелікоптерів і безпілотників і щонайменше 1100 бойових машин, зокрема 133 танки та 533 бойові машини піхоти.
За словами Каволі, на навчаннях будуть відпрацьовувати перші за кілька десятиліть оборонні плани, які альянс затвердив на Вільнюському саміті 2023 року, у рамках «імітованого сценарію конфлікту з майже рівним супротивником». Останніми навчаннями подібного масштабу були Reforger 1988 року.
Під час другої частини Steadfast Defender особливу увагу буде приділено розгортанню сил швидкого реагування НАТО в Польщі. Також навчання проходитимуть у країнах Балтії, Норвегії та Румунії, а центром надходження підкріплень буде Німеччина.
Чи знімуть Дональда Трампа з президентських виборів?
У четвер 18 січня експрезидент і кандидат у президенти США Дональд Трамп закликав Верховний суд забезпечити наявність його імені у виборчих бюлетенях по всій країні, повідомляє The Washington Post. Трамп попередив, що країні загрожують «хаос і бедлам», якщо судді не скасують рішення вищого суду Колорадо, який дискваліфікував колишнього президента через його участь у заворушеннях 6 січня 2021 року.
Адвокат Трампа Джонатан Мітчелл попросив суддів покласти «швидкий і рішучий кінець» спробам відсторонити його від участи у праймеріз і загальних виборах у понад 30 штатах на підставі 14-ї поправки до Конституції США, яка забороняє особам, що брали участь у повстанні, обіймати державні посади.
Верховний суд призначив розгляд справи про вибори в Колорадо на 8 лютого.
Рішення штату Колорадо стало першим випадком, коли суд не допустив до голосування кандидата в президенти на підставі 14-ї поправки. Подібні справи також були порушені в штатах Мен, Массачусетс і Іллінойс, де судді призупинили розгляд, очікуючи на рішення Верховного суду. Ще у трьох штатах — Міннесоті, Мічигані та Орегоні — суди ухвалили рішення на користь Трампа.
Позиція захисту Трампа полягає в тому, що атака на Капітолій США 6 січня 2021 року не була повстанням. Крім того, на їхню думку, положення 14-ї поправки не стосуються посади президента, а суди штатів не можуть ухвалювати рішення безпосередньо на підставі Конституції.
Водночас противники Трампа стверджують, що положення Конституції, які забороняють повстанцям займати посади, чіткі, що вони стосуються президентів і не вимагають додаткових актів Конгресу.
У четвер до Верховного суду подали заяву на підтримку збереження Трампа на виборах, підписану майже 180 конгресменами-республіканцями. Серед них був лідер меншості в Сенаті Мітч Макконнелл, який раніше заявляв, що Трамп відповідальний за підбурювання до повстання 2021 року.