Facebook Pixel
Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×

«Звірства українців»: як Китай брехав про Бучанську різанину, але розчарував росію страхом санкцій

Колаж The Page

Колаж The Page

Китай намагається уникнути санкцій США, але бреше про війну в Україні

Китай розчарував росію тим, що не дуже спішить допомагати їй у протистоянні санкціям через війну в Україні. Водночас Пекін сам втрачає довіру до Заходу та як не економічно, то інформаційно поширює кремлівську пропаганду у підконтрольних владі медіа.

The Page аналізує, наскільки неоднозначною є «багатовекторна» позиція Китаю, який то будує новий «демократичний» світ разом з Москвою, то шукає нових продавців нафти, аби не стати жертвою санкцій Європи та США.


Чому Китай не хоче особливо допомагати росії

kitai-rashka-fl.jpeg

Як уже писав The Page із посиланням на Sky News, кремль дедалі більше розчаровується через небажання Китаю активно допомагати кривавому режиму Путіна.

Приєднуйтесь до нас в соцмережах!

Останні дискусії між країнами виявилися напруженими, хоча на словах Пекін підтримує Москву, намагаючись вибудувати з нею міцні відносини так, аби його не зачепили санкції, спрямовані проти росії та її союзників.

Фото: Getty Images

Фото: Getty Images

Сі Цзіньпін не бажає надавати необмежну допомогу росії, підкреслюючи, що його команда завжди діятиме в інтересах народу. У США також кажуть, що не бачать великої допомоги рф з боку Китаю, що викликає стурбованість у кремлі.

Підписуйтесь на нас в Google News!

Ми вже також пояснювали, що для Китая є вигідним якнайшвидше припинення війни росії з Україною, адже Пекін підтримує міцні звʼязки з Москвою та Києвом. Крім того, його товарообіг з рф складав у 2021 році $147 млрд, тоді як товарообіг з США — $657 млрд, а з ЄС — $828 млрд.

Також засновник First Kyiv Investment Club Іван Компан в колонці для The Page висловлював думку, що ймовірність активної підтримки Китаєм росії у війні проти України невелика.

Побоюючись протистояння з Заходом, керівництво країни навіть замовило «стрес-тест» для вивчення наслідків можливих санкцій проти Пекіну такого ж рівня, як проти рф.

Недовіра Китаю до «колективного Заходу»

kitai-nato.jpeg

З точки зору стратегічної оцінки війни росії в Україні Китай посилив недовіру до Заходу, пише The Guardian.

Хоча Пекін не хоче, щоб його оцінювали в одному світлі з рф, він незадоволений останніми зусиллями США з допомоги Тайваню.

Тон Китаю з нейтрального, пише видання, також змінився: останні кілька тижнів він почав називати санкції Заходу «фінансовим тероризмом» та «економічною зброєю».

Quote«Війна в Україні посилила конфронтацію між США та Китаєм. Це також ще більше підкреслило різницю між нами та Францією, Німеччиною, Великобританією та Японією», — каже директор Інституту міжнародних досліджень Університету Цінхуа в Пекіні Ян Сюетун.

За його думку, а також інших вчених, зокрема, старшого радника з питань Китаю в Центрі Картера в Атланті Лю Явея, біполяризація у світі наразі не йде на користь Китаю.

Війна проти цінностей США

Ліберальні голоси в Китаї стали менш здатними протистояти зростаючому впливу жорстких поглядів, пояснює старший науковий співробітник Фонду Карнегі за міжнародний мир у Пекіні Чжао Тонг.

Quote«Вони бачать майбутнє Китаю у співпраці з іншими країнам-однодумцями щодо активнішої протидії західному порядку, нормам і цінностям, очолюваним США», — зазначив він.

Лю Явей додає, що, якби навіть Китай засудив росію на рівні США, основи двосторонніх відносин не змінилися б.

Фото: Getty Images

Фото: Getty Images

Коментуючи промову Ентоні Блінкена про те, що Вашингтон сформує «стратегічне середовище навколо Пекіна», він підкреслив: це стало свідченням того, що США обрали Китай своїм головним суперником.

Контрудар Путіна та «Україна Сходу»

Фото: Wikipedia

Фото: Wikipedia

Громадська думка також була на боці «яструбів»: згідно з опитуванням Центра Картера, 75% китайських громадян вважають підтримку росії такою, що відповідає національним інтересам країни. Водночас 60% опитаних ще кілька тижнів тому очікували, що Китай стане посередником у припиненні війни.

Серед прихильників жорсткого курсу також зростає думка, що конфлікт є «опосередкованою війною» між росією та Заходом.

Quote«Російсько-український «конфлікт» — це контрудар Путіна проти плану Заходу на чолі з США щодо розділення росії на частини», — заявив Цю Веньпін із Шанхайської академії соціальних наук.

Крім того, США хочуть розділити і Китай, вважає вчений: вони маніпулюють тайванським питанням і роздмухують вогонь, щоб створити «Україну Сходу».

«Українці зняли гарне шоу» у Бучі

Фото: Getty Images

Фото: Getty Images

Хоча Пекін і не допомагає росії економічно, аби уникнути санкцій, з точки зору пропаганди він фактично підставив союзнику своє плече, аналізує китайські медіа видання SPEKA.

Напередодні вторгнення кремля в Україну китайська влада наказала локальним медіа користуватися лише офіційними джерелами інформації. Мова йде про видання People's Daily, агенції Xinhua та China Central Television, які багато років є партнерами російських держЗМІ.

Ці медіа від початку вторгнення транслювали пропагандистські меседжі кремля. The Page з посиланням на CNN писав, що 6 квітня, коли західний світ жахався знімкам із Бучі, китайські державні ЗМІ цитували заяви росії про те, що українці «зняли гарне шоу».

На сесії Радбезу ООН посол Китаю Чжан Цзюнь визнав фото з Бучі «глибоко тривожними», але закликав усі сторони «уникати необґрунтованих звинувачень».

Україна в огні, який не загасити

ukraina-borda-gumenyuk.jpg

Нещодавно CNN також проаналізувало майже 5 тис. постів державних ЗМІ Китаю за перші 8 днів вторгнення у соцмережі Weibo, що має майже 0,5 млрд унікальних користувачів.

З 300 найбільш популярних постів 140 були очевидно проросійськими, 90 — нейтральними, і лише у 15 постах Україна подавалася у позитивному світлі.

Третина з постів були агресивно налаштовані проти США та Заходу: активно просувався меседж про те, що саме Штати або НАТО спровокували росію на вторгнення в Україну.

За даними Австралійського інституту стратегічної політики, у перші дні повномасштабної війни китайські дипломати та офіційні джерела також:

  • звинувачували Захід у розпалюванні війни (20,4% меседжів);
  • закликали до миру (17,9%);
  • виступали проти санкцій (5,6% меседжів).

Ось пропагандистське зображення, найбільш популярне у китайських дипломатів у перші 8 днів вторгнення росії в Україну.

zobrazhennya-kitai.png

Підпис: «Чому Китай не допомагає нам загасити це полум'я?»

«Нацисти» в Україні та «втеча» Зеленського

Китайські державні ЗМІ, цитуючи західні джерела, переписували оригінал так, що його часом можна було не впізнати. Наприклад, «звірства російських військових у Бучі» перетворювалися на «звірства українців».

Саме так підконтрольне владі South Review процитувало статтю The Guardian про Бучанську різанину. Удар «Точками У» по Краматорську китайці також приписали українським військовим.

Держмедіа Пекіну, калькуючи російську пропаганду, писали у перші дні війни, що президент України Володимир Зеленський утік з Києва. Таку брехню поширив держканал CCTV, 163 локальних медіа її перепостили, а відео на платформі Weibo отримало 510 млн переглядів.

Державні ЗМІ писали також, що ЗСУ масово складають зброю, а Путін «очищує Україну від нацистів», де діють небезпечні американські біолабораторії. Цю відверту маячню поширювали CCTV та газети The People's Daily і Global Times.

kremlyadina.jpeg

Дешева реклама на Індію та Пакистан

Важливо, що CCTV, China Daily, People's Daily та Global Times також розміщують у Facebook пропагандистську проросійську рекламу, яку поширюють на Непал, Індію, Бангладеш та Пакистан.

Наприклад, CCTV заплатив менше $100 за поширення слів Сі Цзіньпіна про ситуацію в Україні, і отримав майже 900 тис. показів.

У численній кількості дешевих рекламних постів китайські ЗМІ винуватять у війні колективний Захід. Крім того, за даними Brookings Institution, Китай маніпулює пошуковою видачею для поширення зручних йому наративів.

Протидія китайській пропаганді

Над тим, щоб розкрити правду про роспропаганду у китайських медіа, працюють Держдепартамент США, а також Євросоюз через агенцію EUvsDisinfo (пише також публікації китайською мовою).

З поміж інших, над розкриттям китайської брехні працюють анонімний волонтерський проєкт The Great Translation — кілька сотень волонтерів з різних країн викривають пропаганду у китайських ЗМІ, та проєкт Hamilton 2.0 від Альянсу забезпечення демократії.

gamilt1.png

Проєкт збирає статистику меседжів від російських, китайських та іранських державних медіа у соцмережах.

gamilt2.png

Є також окремі китайські діячі, що відкрито виступають проти вторгнення рф в Україну:

  • колишній посол Китаю в Україні Гао Юйшен (згадки про його позицію вилучили з китайських мереж);
  • п'ятеро китайських істориків, що написали відкритого листа, засудивши російське вторгнення: професор Нанкінського університету Сунь Цзян, професор Пекінського університету Ван Лісінь, професор Гонконзького університету Сюй Гоці, історик Цінхуа Чжун Веймін та Чень Янь з Університету Фудань (згадки про лист уже прибрала китайська цензура);
  • китайський програміст Ван Цзісянь, який живе в українській Одесі та щодня поширює відео китайською на YouTube, WeChat і Douyin (акаунти блогера заблокували на китайських платформах).

Чи «теплішають» наративи у китайських ЗМІ

Поки що говорити про зміну інформаційної подачі новин про війну в Україну з боку Пекіну зарано.

Але треба зазначити, що 30 квітня агенція Xinhua випустила інтерв'ю з головою МЗС України Дмитром Кулебою, який жорстко розкритикував дії кремля. Щоправда, це інтерв'ю вийшло вже після бесіди з головою МЗС росії Сергієм Лавровим.

kuleba-lavrov.jpeg

Журналісти Радіо Свобода припустили, що інтервʼю з Кулебою може свідчити про поступову зміну наративів щодо вторгнення росії в Україну. Але поки помітного повороту не видно.

З іншого боку, численні публікації останніх тижнів свідчать про те, що Пекін (як, треба визнати, й сам Путін та західні країни) не чекав на такий шалений опір українського народу та армії, й тепер утримується від рішучої підтримки кремля.

Очевидно, стрес-тест показав, що економіка Китаю довго не протримається, якщо потрапить під такі ж санкції, як росія.

Коментарі

Всі новини