Кількість та глибина проблем в Китаї зростає. Карантин в Шанхаї, де мешкає, тільки задумайтеся, 25 мільйонів людей, проходить дуже складно. Політика «нульової толерантності» до ковіду змушує владу вдаватися до надзвичайно жорстких заходів, що викликають невдоволення і протести жителів найбільшого ділового центру країни, а також інших міст, де введені обмеження. Очікується, що через карантини Піднебесна може втратити 0,5% очікуваного економічного зростання в 2022 році.
До економічних проблем також додає і криза на ринку нерухомості, про яку стали менше писати, але яка від цього нікуди не зникла.
Одна зі стратегічних цілей Китаю – стати глобальним хабом для високотехнологічних компаній — теж поки що залишається недосяжною, як з політичних, так і економічних причин. А в умовах, якщо світ стане розділений на окремі ворогуючі блоки, на стрімке зростання економіки та технологічні прориви в країні сподіватися точно на варто.
Ситуація навколо Тайваню, після візиту американських конгресменів, залишається напруженою. На публічний прояв американо-тайванської дружби китайці відповіли військово-морськими навчаннями, які мали на меті залякати уряд Тайваню. Але все закінчилося заявою влади острова, що «дії Китаю лише згуртують народ Тайваню у прагненні захистити свободу та демократію та збільшать обсяги допомоги від США та інших партнерів». Уявляю, як би хотілося Росії, щоб Тайвань «вернулся в родную гавань», адже це могло б перетворити РФ із самотнього злочинця, що вкрав Крим та Донбас та вбиває мирних людей в Україні, у частину чогось більшого, а до того ж, можливо, полегшило б доступ до чипів, у виробництві яких Тайвань є світовим лідером, та без яких неможливо будувати сучасні технологічні системи.
Враховуючи існуючі проблеми, ймовірність, що Китай активно підтримає Росію у війні з Україною невелика, і навряд чи китайський лідер захоче додати до існуючих проблем ще й «російську». Головне завдання товариша Сі — залишитися правити на третій і, мабуть, довічний термін, що буде вирішуватися на черговому з’їзді КПК восени цього року. Для того, щоб все пройшло, як заплановано, китайському лідеру не потрібно жодних скандалів – потрібен спокійний, ситий, впевнений у собі Китай. Та й приклад російського диктатора дуже чітко демонструє, чим може стати «швидка переможна війна» для країни з величезним впливом держави на економіку, що є синонімом дуже високого рівня корупції. Так що, будемо сподіватися, що до осені Китай зберігатиме, як мінімум, нейтралітет щодо війни в Україні, та його допомога Росії обмежиться лише закупівлею дешевих ресурсів.
Текст опубліковано за згодою автора
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
Читайте також
