Facebook Pixel
Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×

Ніл Фергюсон: Сім найгірших сценаріїв війни в Україні

Ніл Фергюсон про сім найгірших сценаріїв війни в Україні. Фото: t.me/V_Zelenskiy_official

Ніл Фергюсон про сім найгірших сценаріїв війни в Україні. Фото: t.me/V_Zelenskiy_official

Наслідки війни в Україні можуть варіюватися від глобальної стагфляції, тобто стагнації у виробництві одночасно з інфляцією, до Третьої світової війни. Про це професор історії Гарвардського університету, британський історик, письменник і журналіст Ніл Фергюсон написав у колонці «Сім найгірших сценаріїв війни в Україні» для видання Bloomberg.

Історик зазначив, що сьогоднішня глобальна ситуація більше нагадує 1970-ті роки, ніж будь-який інший останній період. Він вважає, що ми переживаємо щось на кшталт нової холодної війни.

Війна в Україні, на його переконання, схожа на напад арабських держав на Ізраїль у 1973 році чи радянське вторгнення в Афганістан у 1979 році. Економічний вплив війни на ціни на енергоносії та харчові продукти створює ризик стагфляції.

Приєднуйтесь до нас в соцмережах!

Однак він пропонує розглянути іншу історичну паралель і припустити, що сьогоднішня глобальна ситуація схожа на 1939 рік. Якщо розглядати Другу світову війну як агломерацію множинних війн, паралель починає виглядати правдоподібнішою.

Сполучені Штати та їхні союзники мають розглядати не одну, а три геополітичні кризи, які можуть відбутися доволі швидко. Так само як війні в Східній Європі передувала війна Японії проти Китаю, а за нею сталися війна Гітлера із Західною Європою в 1940 році та війна Японії проти США та європейських імперій в Азії в 1941 році. Якщо наступного року Китай почне вторгнення на Тайвань і почнеться війна між Іраном і його регіональними ворогами, які зближуються все більше — арабськими державами та Ізраїлем, — тоді ми могли б говорити про Третю світову війну.

Підписуйтесь на нас в Google News!
Quote«Навіть зараз, після п’яти тижнів війни, що відзначені героїчними успіхами українських захисників проти російських загарбників, я досі не можу позбутися неприємного відчуття, що це лише початок значно більшої трагедії», — розповів Фергюсон.

22 березня історик висловив думку, що результат війни залежить від відповідей на сім запитань. Тепер він оголосив актуальні відповіді на ці запитання.

1. Чи вдасться росіянам узяти Київ і президента України Володимира Зеленського за два, три, чотири тижні чи ніколи?

Відповідь — «ніколи».

Хоча можливо, що Кремль лише тимчасово відкликав частину своїх сил із напрямку Києва. Зараз немає жодних сумнівів, що план змінився. Так чи інакше ми побачимо, чи зможе армія Путіна досягти більш обмеженої мети — оточення українських сил на Донбасі й, можливо, забезпечення «сухопутного мосту» з Росії до Криму вздовж узбережжя Азовського моря. Як показала жорстока битва за Маріуполь, з упевненістю можна сказати лише те, що це буде порівняно повільний і кровопролитний процес.

2. Чи призводять санкції до такого серйозного економічного спаду в Росії, що Путін не зможе досягти перемоги?

Російська економіка, безумовно, сильно постраждала від західних санкцій, але Фергюсон вважає, що вона не зазнала достатньо сильного удару, щоб закінчити війну. Допоки уряд Німеччини опирається ембарго на експорт російської нафти, Путін усе ще заробляє достатньо валюти, щоб утримувати свою військову економіку на плаву.

3. Чи прискорить поєднання військової та економічної кризи переворот проти Путіна?

На переконання Фергюсона, адміністрація Байдена робить ставку на зміну режиму в Москві. Уряд США не лише назвав Путіна воєнним злочинцем та ініціював провадження щодо переслідування винних у воєнних злочинах в Україні росіян. Наприкінці своєї промови у Варшаві Джо Байден вимовив дев’ять слів для підручників з історії: «Заради Бога, ця людина не може залишатися при владі». Історик не сумнівається, що США (і принаймні деякі з їхніх європейських союзників) прагнуть позбутися Путіна.

4. Чи призведе ризик падіння Путіна до відчайдушних заходів (наприклад, використання ядерної зброї)?

Зараз це головне питання. Байден і його радники, здається, впевнені, що поєднання виснаження в Україні та санкцій призведе Росію до політичної кризи, яку можна порівняти з тією, що розвалила Радянський Союз 31 рік тому. Але Путін, вважає Фергюсон, не схожий на близькосхідних деспотів, які втратили владу під час війни в Іраку та «арабської весни». Він уже володіє зброєю масового знищення, включно з найбільшим у світі арсеналом ядерних боєголовок, а також хімічною та біологічною зброєю.

Quote«Ті, хто передчасно проголошує перемогу України, здається, забувають про те, що чим гірше вдається Росії звичайна війна, тим вище ймовірність застосування Путіним хімічної чи тактичної ядерної зброї. Пам’ятайте: його метою з 2014 року було недопущення того, щоб Україна стала стабільною, орієнтованою на Захід демократією, інтегрованою в західні інституції, як-от Організація Північноатлантичного договору та Європейський Союз. З кожним днем смерті та руйнувань він може вірити, що досягає цієї мети — швидше пустельний храм, ніж вільна Україна», — заявив історик.

5. Чи втримає Китай на плаву Путіна за умови, що той погодиться на компромісний мир, який КНР пропонує як посередник?

Зараз досить ясно (зокрема з внутрішніх повідомлень у контрольованих державою ЗМІ), що Китай стане на бік Росії, але не тою мірою, яка спричинить вторинні санкції США проти китайських установ, що ведуть бізнес із російськими структурами. Китай гратиме роль посередника в питанні миру.

6. Чи з’являється синдром дефіциту уваги до війни?

Спокусливо сказати, що це почалося після звичайного чотиритижневого циклу новин, коли Вілл Сміт вдарив Кріса Рока на церемонії вручення «Оскара» минулих вихідних. Більш тонка відповідь полягає в тому, що в найближчі місяці підтримку західної громадськості української справи буде перевірено постійним зростанням цін на харчі та паливо в поєднанні з помилковим уявленням, що Україна виграє війну, а не просто поки не програє.

7. Що таке побічна шкода?

Світ має серйозну проблему з інфляцією. Чим довше триває ця війна, тим серйознішою є загроза відвертої стагфляції (висока інфляція за відсутності, за низького чи негативного економічного зростання).

Ця проблема буде гострішою в країнах, які залежать від України та Росії. А це не лише енергоносії та зерно, а й добрива, ціни на які внаслідок війни зросли приблизно вдвічі. Той, хто вірить, що це не матиме негативних соціальних і політичних наслідків, не знає історії, переконаний Фергюсон.

Що буде далі?

Історик нагадує, що війни здебільшого короткі.

screenshot-1.jpg

З огляду на те що Росія намагається досягти навіть обмеженої перемоги в Україні, йому здається, що Путін навряд чи прагне до ширшого конфлікту. Тож припинення вогню є імовірним, скажімо, через п’ять тижнів — на початку травня, бо до того часу росіяни або оточать українські сили на Донбасі, або зазнають невдачі. У будь-якому разі їм доведеться дати відпочинок своїм солдатам. Тривають призов і навчання заміни, але пройде багато місяців, перш ніж нові війська будуть готові до бою.

Падіння Путіна, безумовно, збільшило б імовірність стійкого миру в Україні. Однак за статистикою, що наводить історик, із загальної кількості 355 лідерів у вибірці міждержавних війн лише 96 було замінено до закінчення війни. З яких 51 змінили «невинні» лідери, тобто люди, які не були частиною уряду на початку війни. Іншими словами, більшість воєн закінчують ті самі лідери, які їх починають. Зміна режиму відбувається менше ніж у чверті воєн, а «невинні» лідери з’являються лише в 14% конфліктів.

Наостанок Ніл Фергюсон називає очевидним наслідком війни в Україні те, що численні держави по всьому світу активізуватимуть прагнення до володіння ядерною зброєю. Адже ніщо так чітко не ілюструє її цінність, як доля України, що відмовилася від неї в 1994 році в обмін на нікчемні запевнення. Епоха нерозповсюдження закінчилася.

Коментарі

Всі новини