Серед членів НАТО виникли суперечки щодо того, як збільшити військову присутність у Східній Європі та наскільки дорогим для Альянсу буде реальне укріплення східних кордонів.
Водночас деякі країни продовжують намагатися «не провокувати Путіна» темою України, пише The Washington Post.
Попереднє рішення щодо укріплення НАТО на Сході може бути ухвалене до кінця червня 2022, коли лідери країн зустрінуться на саміті у Мадриді. Очікується, що на цих зборах вони також схвалять заявки Фінляндії та Швеції на членство в НАТО, якщо Туреччину вмовлять проголосувати.
Дебати вказують на різні оцінки уроків майже тримісячної війни в Україні. 
проаналізував ці оцінки та розбіжності.
Чого боїться Східна Європа
Розгортання військових сил стало однією з тем зустрічі на 15 травня у Берліні голів МЗС країн-членів НАТО.
Чиновники зі Східної Європи стурбовані тим, що підтримка у Західній Європі зменшиться, коли війна в Україні закінчиться.
«Багато наших партнерів у Західній Європі дуже прагнутимуть повернутися до колишнього статус-кво. Деякі заяви та загальний дух, який ми бачимо зараз, можуть просто зникнути», — розповів один з них на умовах анонімності.
Це не сподобається Східній Європі, яка наразі бачить «тектонічний зсув» у європейській безпеці, додав чиновник:
Чи здувся Кремль у загрозі НАТО
Колаж із фото Getty Images
Країни НАТО дискутують наразі, чи невпевнені зусилля Кремля на полі бою в Україні означають, що він не зможе серйозно загрожувати альянсу.
Наприклад, країни Балтії та Польща вимагають значного розширення військової присутності на своїй території та нових можливостей, таких як протиповітряна оборона, які могли б значно утруднити вторгнення росії.
Ці країни підкреслюють, що росія може швидко зібрати збройні сили чисельністю до 20 тис. осіб проти східного кордону НАТО та поставити Альянс перед короткою війною як фактом, що відбувся.
Нові дипломатичні па Макрона
Фото: Getty Images
Інші політики, у тому числі з Франції та Італії, висловлюють скептицизм щодо того, що безладні російські окупаційні сили найближчим часом загрожуватимуть території НАТО.
Крім того, Західна Європа побоюється нових твердих зобов'язань на Сході, зазначаючи, що великі розгортання військ обійдуться дорого та відволічуть війська з інших регіонів.
Окрім того, він застеріг від дій, які унеможливлять співпрацю з росією в майбутньому, ніби росія сама не зробила для того все можливе:
Окремо він підкреслив, що НАТО не веде війни з росією. Тему приниження рф та «дипломатичні па» Макрона убік Москви раніше коментував президент України Володимир Зеленський, зазначивши, що вони не приносять користі.
Він також розповів, що саме президент Франції пропонував йому частково здати суверенітет України, аби зберегти обличчя Путіну.
Стратегічна помилка щодо рф
Лідери Східної Європи апелюють,що вибір стриманої позиції був би стратегічною помилкою того ж пошиву, що й недостатня реакція Заходу на вторгнення росії до Грузії у 2008 році та анексію Криму у 2014 році.
За словами східноєвропейських чиновників, це стало сигналом Володимиру Путіну, що йому можуть зійти з рук напади на сусідів.
Фото: Getty Images
Під час вторгнення в Україну в лютому Путін явно прорахувався у деяких основних речах, каже генеральний секретар МЗС Естонії Джонатан Всевіов, але так само він може помилитися й у нападі на країни НАТО, адже вірить власній пропаганді.
Водночас кривавий лідер рф навряд чи піде на такий напад, якщо побачить військову силу, готову дати відсіч, вважає чиновник.
Попередити вторгнення Путіна
Більшість країн Східної Європи не чекають неминучого вторгнення, посилаючись на те, що російські війська зараз загрузли в Україні і, ймовірно, їм потрібен час для перегрупування після війни.
Водночас вони наполягають, що для запобігання вторгненню потрібні сильніші сили на Сході, щоб запобігти повторенню дій росії в Україні у майбутньому.
Фото: army.cz
Його країна зголосилася очолити новий батальйон НАТО у сусідній Словаччині, яка стала вразливою через спільний кордон з Україною.
За його словами, позиція НАТО «має бути масштабованою та адаптованою до поточної ситуації з безпекою».
Чого хочуть країни Балтії та Польща
Країни Східної Європи, включно з балтійськими та Польщею, очікують великих підрозділів військ НАТО, у тому числі десятків тисяч військовослужбовців та допоміжних підрозділів, що забезпечуватимуть протиповітряну оборону та інший захист.
За балтійським планом, у кожній країні не буде постійно перебувати повна дивізія військ, але їхня техніка буде розміщена заздалегідь, а НАТО направить тисячі додаткових сил у резерв для кожної країни на випадок кризи.
Згідно з пропозицією, у кожній країні на постійній основі перебуватиме лише приблизно одна бригада військ НАТО — близько 6 тис. військовослужбовців порівняно з приблизно 2 тис. до 24 лютого 2022.
У Польщі наразі базується понад 10 тис. американських військовослужбовців у порівнянні з довоєнними 4,5 тис., і вона хотіла б, щоб надалі там було ще більше.
Що готове запропонувати НАТО
Офіційні особи США кажуть, що НАТО має широку згоду щодо того, що країни східного флангу не слід просити терпіти вторгнення доти, доки не прибуде підкріплення альянсу.
Але вони вважають постійне розміщення великої кількості військ НАТО на сході дорогим і громіздким.
Натомість Альянс пропонує створити умови з завчасним розміщенням обладнання, попереднім відбором військово-морських підрозділів та новою командною структурою.
Це дозволило б НАТО швидко масштабуватися, потенційно до числа, якого потребують та просять найбільш уразливі держави-члени.
Голова Об'єднаного комітету начальників штабів НАТО, генерал Марк Міллі виступає за створення постійних баз із тимчасово розгорнутими військами у Східній Європі, без витрат на релокацію сімей.
Фото: wikimedia
Адміністрація Байдена вже збільшила чисельність своїх військ у Європі з приблизно 60 тис. до більш ніж 100 тис., але багато з цих військовослужбовців живуть у імпровізованих казармах.
Договір з росією: чи його розірвуть
Країни Східної Європи також наполягають на тому, щоб НАТО офіційно відмовилося від Основоположного акту росія-НАТО. Ця угода від 1997 року обмежувала постійне розгортання альянсу на схід від Німеччини в обмін на зобов'язання росії підтримувати мир.
Більшість офіційних осіб альянсу згодні з тим, що пакт недійсний не лише через вторгнення росії в Україну, а й тому, що Кремль розмістив російські війська у Білорусі, неподалік Вільнюса, столиці Литви.
Але деякі офіційні особи в Західній Європі та США з підозрою ставляться до прямої відмови від угоди, говорячи, що вона є корисним інструментом для майбутньої координації між НАТО та рф, а блок уже досить сильний, щоб втримати кремль від нападу на країни Альянсу.
Вони також вважають, що договір зміцнює стабільність, оскільки закріплює намір НАТО ніколи не розміщувати ядерну зброю у Східній Європі.
Інші світові загрози
Офіційні особи Західної Європи також побоюються, що альянс відвернеться від інших загроз, включаючи тероризм та нелегальну міграцію через Середземне море.
Останні викликають більш нагальну занепокоєність у країнах, що знаходяться далеко від росії, але близько до Північної Африки, наприклад, у Іспанії та Італії.
Фінляндія та Швеція в НАТО
Приєднання Фінляндії та Швеції, якщо вдасться умовити Туреччину, може значно підвищити безпеку альянсу у Північній Європі, каже колишній посол США в НАТО Іво Даалдер.
Фото: wikimedia
Лідери НАТО на зустрічі в Мадриді, ймовірно, запропонують зміцнення інфраструктури стримування та оборони у Східній Європі, після чого відбудуться дебати щодо деталей та конкретного розподілу військ, додав він.
Навіть обіцянка покращити залізничне сполучення та іншу інфраструктуру допоможе НАТО швидко відреагувати на надзвичайну ситуацію, вважає Даалдер:
Геополітична гра на тлі війни в Україні
Як ми бачимо, Західна Європа намагається зберегти шляхи до відновлення дружби та співпраці з росією і все ще вважає, що Путіна не треба зайвий раз «провокувати».
Незважаючи на побоювання Східної Європи, що уроки війни не вивчені, вони намагаються відвести увагу від України, згадуючи про світовий тероризм та інші загрози.
Все це, звісно, частина геополітичних або внутрішньополітичниї ігор на тлі боротьби Києва за своє існування як держави.
Політики у США, наприклад, воюють за рейтинги у майбутніх виборах у листопаді 2022, і тому пакет допомоги для України на $40 млрд застряг у сенаті на тлі популістичних заяв Дональда Трампа про дитяче харчування.
Угорщина намагається вибити собі 15-18 млрд євро інвестицій для переобладнання нафтогазової промисловості в обмін на голосування за нафтове ембарго.
Туреччина теж почала свою гру, вимагаючи визнання курдських бойовиків терористами, зняття санкцій за володіння ракетами С-400, включення до програми американських літаків-винищувачів F-35 — список вимог досить великий.
У всій цій системі є й хороші новини для України, якій уже сказали, що вона могла б бути прийнята до НАТО без виконання плану дій, тоді як ще місяць-два тому такі розмови відкидалися без обговорення через страх спровокувати Москву.
Хоча напряму на ігри у геополітику та рейтинги Київ не впливає, чим успішніше ми обороняємося, тим більше протверезіння та вигоди від підтримки України, а не Путіна, отримують геополітичні гравці.
Читайте також
Платіжна директива PSD3: все, що треба знати тим, хто працює з платежами в ЄС
