Історично нейтральний статус Швейцарії от-от зіткнеться з найбільшим випробуванням за останні десятиліття, пише Reuters.
Міністерство оборони Швейцарії готує звіт про варіанти гарантування безпеки, які передбачають спільні військові навчання з країнами НАТО та постачання боєприпасів країнам, які спустошують свої склади, допомагаючи Україні.
«Зрештою можливі зміни в інтерпретації нейтралітету», — сказала глава відділу політики безпеки Міністерства оборони Швейцарії Паельві Пуллі.
За її словами, нейтралітет, який утримував Швейцарію від участі в обох світових війнах у 20 столітті, не був самоціллю, він був спрямований на підвищення безпеки країни.
Ідея повноправного членства в НАТО обговорювалася, але оскільки Швеція та Фінляндія – країни, які також мають історію нейтралітету – перебувають на межі приєднання, Пуллі сказала, що звіт навряд чи рекомендує Швейцарії піти на цей крок.
Звіт має бути завершено до кінця вересня, після чого його передадуть на розгляд Кабінету міністрів та парламенту Швейцарії.
Міністерство оборони також зробить свій внесок у широке дослідження, яке готує Міністерство закордонних справ. МЗС заявило, що їхній проєкт розглядатиме ухвалення санкцій, експорт зброї, боєприпасів і відносини з НАТО з погляду нейтралітету.
Історія швейцарського нейтралітету
Швейцарія не брала участі у війнах із 1815 року, коли вона прийняла нейтралітет на Віденському конгресі, що поклав край французьким революційним війнам.
Гаазька конвенція 1907 року встановила, що Швейцарія не братиме участі в міжнародних збройних конфліктах, надавати сторонам, що воюють, війська або озброєння, а також надавати свою територію сторонам, що воюють.
Нейтралітет, включений у конституцію, дає Швейцарії право на самооборону та «можливість інтерпретувати політичні аспекти концепції, які не охоплено юридичним визначенням».
Востаннє він оновлювався на початку 1990-х після розпаду Радянського Союзу, щоб дозволити зовнішню політику, засновану на співпраці з іншими країнами в таких галузях, як-от гуманітарна допомога та допомога під час стихійного лиха.
Війна в Україні породила дебати, які зосереджено на рішеннях уряду запровадити санкції проти Росії, але не дозволяти реекспорт боєприпасів швейцарського виробництва в Україну.
«Є велике занепокоєння щодо того, що Швейцарія не може більше допомогти Україні», – сказала Пуллі.
За її словами, постачання боєприпасів замість тих, що було відправлено в Україну, є потенційним заходом. Хоча пряме постачання, ймовірно, «є занадто великим кроком».
Нагадаємо, що постачання Німеччиною самохідних зенітних установок «Гепард» в Україну загальмувалося через те, що Швейцарія заборонила постачати до них снаряди, які вона виробляє.
Зазначимо, що Швейцарія приєдналася до ООН лише у 2002 році.
Відносини Швейцарії та НАТО
Торік Швейцарія вирішила купити винищувачі Lockheed F-35A, які закуповуються або використовуються деякими членами НАТО.
Швейцарія «не може приєднатися до якогось альянсу через нейтралітет. Але ми можемо працювати разом, і системи, які ми купуємо, є гарною основою для цього», – заявили в Міністерстві оборони.
Заходи, що розглядаються, стануть значним кроком уперед для країни, яка виробляє багато власної зброї.
Прессекретар посольства РФ у Берні заявив, що такі заходи означатимуть радикальну зміну політики Швейцарії. Москва «не зможе ігнорувати» можливу відмову від нейтралітету, що матиме наслідки. Інших подробиць він не повідомив.
Швейцарські військові виступають за тіснішу співпрацю з НАТО як спосіб зміцнення національної оборони.
Після початку війни в Україні розширення співпраці з НАТО почала підтримувати більшість населення. Нещодавнє опитування показало, що 56% респондентів підтримують розширення, що значно перевищує середній показник 37% за останні роки.
Значно зросла підтримка фактичного приєднання до НАТО. Квітневе опитування, проведене Sotomo, показало, що 33% швейцарців підтримують вступ до Альянсу. Раніше таких було 21%.
«Очевидно, що російське вторгнення в Україну змінило думку багатьох. Це розглядається як зазіхання на наші демократичні цінності», – сказав Майкл Херманн із Sotomo.
Тьєррі Буркарт, лідер правоцентристської Ліберально-демократичної партії, що входить до владної коаліції, описав «сейсмічний зсув» у свідомості людей щодо нейтралітету. Нейтралітет «має бути гнучким», сказав він.
«До України деякі люди вважали, що у Європі ніколи не буде ще однієї війни із застосуванням звичайних озброєнь, — пояснив Буркарт, додавши, що дехто взагалі виступав за розпуск армії. — Конфлікт в Україні показує, що ми не можемо заспокоюватися».
Проте генеральний секретар украй правої Швейцарської народної партії Пітер Келлер заявив, що тісніші стосунки з НАТО є несумісними з нейтралітетом. Його партія також входить до владної коаліції та є найбільшою в нижній палаті парламенту Швейцарії.
«Немає причин змінювати цей успішний принцип зовнішньої політики. Він приніс людям мир і процвітання», – сказав Келлер.
Під час свого нещодавнього візиту до Вашингтона міністерка оборони Віола Амхерд заявила, що рамки закону про нейтралітет «дозволяють нам тісно співпрацювати з НАТО, а також із нашими європейськими партнерами».