Багато країн допомагають Україні озброєнням на боєприпасами не напряму, а через продаж ЄС або брокерів США. Тим часом Лондон поки не готовий надіслати Києву винищувачі.
Захід з недовірою поставився до мирних планів Китаю до річниці вторгнення росії в Україну 24 лютого та обговорює, до чого прагне Пекін і чи є ризик постачання летальної зброї росії на війну в Україні. США ж вирішили допомогти Україні зміцнити енергетичну інфраструктуру, а Молдові — зменшити залежність від рф.
пропонує дайджест західних ЗМІ, який завершує робочий тиждень 20-24 лютого 2023 року.
Зброя для України: як Болгарія допомагає Києву боєприпасами
Болгарія дуже вагомо допомагає Україні боєприпасами. Фото: armyinform.com.ua
Після початку повномасштабного вторгнення 2022 року Україна та її союзники почали скуповувати зброю радянського зразка всюди, де тільки могли її знайти, пише The New York Times.
Згідно з документами, отриманими NYT, українські державні компанії просили брокерів в США та інших країнах про танки, гелікоптери, літаки та міномети.
Велика Британія та Штати фінансують угоди за допомогою сторонніх країн і брокерів у випадках, коли країни-виробники не хочуть афішувати постачання зброї Україні.
Британське міністерство оборони створило для цього секретну оперативну групу, яка скуповує по світу боєприпаси радянського зразка. Так, у червні минулого року Велика Британія уклала угоду з Пакистаном про купівлю 40 тис. артилерійських снарядів і ракет, виготовлених урядовою компанією Pakistan Ordnance Factories.
Ця угода укладалася за посередництвом румунської компанії Romtehnica, яка часто виступає проміжною ланкою для країн, що купують зброю для України. Проте пакистанський постачальник не зміг доставити боєприпаси.
Інші країни також долучаються до збройної підтримки України. Люксембург постачає в Україну зброю, виготовлену в Чехії. Брокери, що отримують гроші від США, обшукують заводи в Боснії та Герцеговині, Сербії та Румунії в пошуках снарядів.
Одним із найбільших постачальників боєприпасів в Україну є Болгарія. Ще з радянських часів вона має потужні заводи з виробництва снарядів, такі як «Терем» у містечку Костенець і ВМЗ в Сопоті. Після завершення Холодної війни ці підприємства зупинились, а міста, де вони розташовані, занепадали.
Проте в 2022 році за ініціативи прем’єр-міністра Кирила Петкова Болгарія почала експортувати снаряди в країни ЄС, які потім передавали їх Україні. За словами Петкова, болгарські боєприпаси становили третину поставок в Україну.
Згідно з оцінками уряду, у 2022 прогнозований експорт зброї з Болгарії зріс і перевищив $3 млрд, що приблизно вп’ятеро вище за показники 2019 року. Розвиток ВПК також надає робочі місця жителям маленьких містечок.
«У місті, мабуть, немає жодної родини, члени якої не працювали чи не працюють на заводі ВМЗ (Вазовський машинобудівний завод, — сказав мер Сопота Деян Дойнов. — У нас практично немає безробіття — безробітні лише ті, хто не хоче працювати».
Велика Британія не дасть Україні винищувачі: надто складно
Бен Воллес: Україна поки не отримає британські винищувачі. Фото: Getty Images
Велика Британія не надсилатиме в Україну літаки Typhoon у найближчій перспективі, заявив міністр оборони Бен Воллес, незважаючи на кампанію президента України Володимира Зеленського та колишнього прем’єр-міністра Бориса Джонсона, пише The Guardian.
Виступаючи з нагоди першої річниці російського повномасштабного вторгнення в Україну, Воллес сказав, що пілотувати літаки Typhoon буде надто складно для українських пілотів, а їхня технічна підтримка потребуватиме присутності в Україні сотен британських військових:
Незважаючи на це, міністерство оборони Великої Британії розпочало навчання українських пілотів на своїх винищувачах. За словами британських чиновників, на навчання можуть знадобитися роки, проте Зеленський вважає, що це може бути набагато швидше.
Ще один швидкий спосіб допомогти Україні винищувачами, каже Воллес, це якщо країни Європи передадуть їй радянські МіГ-29 або Су-24, а Лондон замінить їх сучасними, цитує політика The Guardian.
За словами Воллеса, це стосується країн, які, на відміну від України, здатні використовувати військову техніку НАТО.
«Мирний договір» для України від Китаю: як реагують ЄС і НАТО
Єнс Столтенберг: мирний план Китаю не має довіри. Фото: Getty Images
Заклик Китаю до мирних переговорів між Україною та росією «не викликає великої довіри», заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, якого цитує The Guardian.
Під час візиту до Естонії генсека запитали про програмний документ Китаю щодо України з 12 пунктів, який закликає міжнародну спільноту «створити умови та платформи» для відновлення переговорів.
Він зазначив що, саме військова підтримка Києва сьогодні — це шлях до досягнення мирної угоди завтра, коментуючи приховану китайську критику щодо надання західної зброї Україні.
Столтенберг застеріг Китай від постачання росії зброї, заявивши, що це було б рівносильно підтримці незаконної агресивної війни кремля:
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн також прохолодно відреагувала на китайські пропозиції:
Кого хоче зачарувати Китай
Ван Ї здійснив тур окремими країнами Європи у пошуках зближення. Фото: Getty Images
Останніми днями Китай розпочав наполегливі спроби причарувати міжнародну спільноту, пише також BBC.
Голова китайської дипломатії Ван Ї здійснив тур Європою, після чого Пекін оприлюднив два програмні документи:
- перший, що пропонує китайське рішення для завершення війни в Україні;
- другий, щоокреслює план досягнення миру в усьому світі.
Вони значною мірою збігаються з тезами, які Китай повторював протягом минулого року:
- повага до суверенітету України;
- захист безпекових інтересів росії;
- засудження односторонніх санкцій з боку США.
Ці пропозиції не справили великого враження на Захід, але переконати його ніколи не було головною метою для Пекіна, зазначає видання.
По-перше, Китай явно прагне позиціонувати себе як глобального «миротворця». Очевидна вказівка на те, кого він насправді намагається зачарувати, міститься в одній із його статей, де йдеться про залучення Південно-Східної Азії, Африки та Південної Америки – так званого Глобального Півдня.
Інша мета — надіслати США чітке повідомлення.
Третя мета Китаю стає зрозумілою з географії візитів Ван Ї. Відвідавши Францію, Німеччину, Італію та Угорщину, лідери яких, на думку Китаю, займають менш жорстку позицію щодо росії, він, можливо, перевіряв, чи не вдасться заманити деякі європейські країні на орбіту Китаю.
Пекін бачить «логічне зближення інтересів» з цими країнами, пояснює Чжан Сінь, експерт з міжнародної політичної економіки зі Східнокитайського педагогічного університету:
Проте промова Ван Ї на Мюнхенській конференції з безпеки, у якій він розкритикував США, не була сприйнята позитивно й, на думку дипломатів, лише збільшила недовіру до справжніх мотивів Китаю.
Чи продаватиме Китай зброю росії?
Китай може почати продавати зброю росії, проте не зараз.
Цього тижня США попередили, що Китай розглядає можливість постачати летальну зброю в росію, і що китайські фірми вже постачали нелетальні технології подвійного призначення, такі як дрони та напівпровідники.
Публічно Китай відреагував гнівною риторикою. Але за зачиненими дверима Ван Ї дав зрозуміти Високому представнику ЄС Жозепу Борреллю, що вони не надаватимуть зброю росії, водночас звинувативши Захід у розпалюванні війни через постачання зброї Україні.
Експерти сумніваються в тому, що Пекін постачатиме зброю Москві, оскільки це призвело б до санкцій і зриву торгівлі із Заходом. Більш імовірно, що Пекін продовжить або навіть посилить економічну підтримку, а також постачатиме вироби подвійного призначення через треті країни, такі як Іран чи Північна Корея.
Але з подальшим затягуванням війни питання про надання летальної зброї знову постане, попередив Ендрю Смолл, старший науковий співробітник аналітичного центру Німецького фонду Маршалла:
США допоможуть Україні та Молдові зміцнити енергетичну інфраструктуру
Україні допоможуть зміцнити енергоінфраструктуру. Фото: Pixabay
США нададуть Україні допомогу в розмірі $250 млн для зміцнення енергетичної інфраструктури України та $300 млн — Молдові, частково для того, щоб допомогти Кишиневу позбутися енергетичної залежності від росії, повідомив Reuters.
Згідно з другим документом, Молдові надається $300 млн, зокрема $80 млн для компенсації високих цін на електроенергію, $135 млн для проєктів з електрогенерації та $85 млн — для покращення її спроможності отримувати енергію з альтернативних джерел.
Читайте також
