В Україні можуть відновити програми США для спостереження за переміщеннями російської армії та протидії дезінформації від рф.
Еммануель Макрон тим часом шукає слушного моменту, аби відібрати у Володимира Путіна Орден Почесного легіону, а його спонтанна вечеря з Володимиром Зеленським продовжує обговорюватися у західних медіа.
Відомий британський історик Лоуренс Ріс розмірковує у своїй колонці про те, що Зеленський, на відміну від Володимира Путіна, уважно вивчає уроки Другої світової, тоді як Китай посилив свою шпигунську діяльність у США.
пропонує дайджест західних медіа, яким завершується робочий тиждень 6-10 лютого 2023 року.
Надсекретні програми США в Україні можуть відновити: про що мова
Пентагон закликає Конгрес відновити фінансування двох надсекретних програм в Україні, призупинених рік тому, пише The Washington Post.
Це дозволить американським підрозділам спеціальних операцій залучати українських оперативників для спостереження за переміщеннями російських військ і протидії дезінформації.
Рішення за пропозицією оборонного відомства буде ухвалене в рамках роботи над бюджетом Пентагону на наступний рік, і в разі схвалення ці програми можуть відновитися вже в 2024 році.
Невідомо, чи погодиться республіканська більшість на їхнє фінансування, хоча сума витрат — $15 млн на рік на таку діяльність у всьому світі — відносно невелика порівняно з десятками мільярдів доларів військової допомоги США Україні.
Критики кажуть, що така діяльність ризикує ще більше залучити США до війни в Україні й спровокувати небажану реакцію рф. Однак представники Пентагону стверджують, що розвідувальна діяльність не стосуватиметься безпосередньо бойових дій, на відміну від відкритого постачання озброєння українській армії, яке вже відбувається.
У подібний спосіб американські спецпризначенці протягом багатьох років оплачували роботу окремих іноземних підрозділів на Близькому Сході, в Азії та Африці, використовуючи їх як «сурогати» в контртерористичних операціях. Ці програми вважаються формою «нерегулярної війни» й використовуються проти таких супротивників, як росія та Китай, з якими США конкурують, а не відкрито конфліктують.
За законом такі програми не можна використовувати під час «традиційного збройного конфлікту», тому в Україні вони були призупинені після повномасштабного вторгнення рф.
Одна з двох програм, які американські спецпризначенці проводили в Україні, стосувалася вивчення російської пропаганди та її спростування в блогах. У рамках другої програми українські оперативники виконували таємні розвідувальні місії на сході України.
Орден Почесного легіону: чи відберуть його у Путіна
Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що чекає «слушного моменту», щоб позбавити російського президента Володимира Путіна Ордену Почесного легіону, пише BBC. Про це він сказав після вручення президенту України Володимиру Зеленському найвищої нагороди Франції в середу.
Орден Почесного легіону російському лідеру вручив колишній президент Франції Жак Ширак у 2006 році, в період відносно тісних французько-російських відносин.
Путін — не перший суперечливий світовий лідер, який отримав найвищу нагороду Франції. Президента Сирії Башара аль-Асада Ширак нагородив у 2001 році, незабаром після приходу до влади після смерті його батька Хафеза аль-Асада.
Проте в 2018 році Асад повернув орден, заявивши, що не буде носити нагороду від «раба» США. А в 2016 році тодішній президент Франсуа Олланд нагородив титулом колишнього наслідного принца Саудівської Аравії Мохаммеда бін Найєфа невдовзі після того, як засудив масові страти в Саудівській Аравії.
Путін також не перший, кого Макрон позбавляє почесного титулу. Він відібрав нагороду в голлівудського магната Гарві Вайнштейна після низки звинувачень у сексуальних домаганнях і зґвалтуванні.
Спонтанна вечеря у Парижі: чому Макрон проміняв театр на Зеленського
Президент Франції Еммануель Макрон спочатку збирався провести вечір 8 лютого з дружиною в театрі, повідомляє Politico.
Але з поширенням фотографій тріумфального прибуття Зеленського до Лондона, за яким послідувала урочиста промова у Вестмінстер-Холі, а згодом зустріч із королем Карлом III, настрій у Парижі змінився. Раптом стало важливо доправити Зеленського до французької столиці.
За словами представника Єлисейського палацу, рішення про візит Зеленського у Париж було ухвалене спротанно. За кілька годин розпочалася підготовка до церемонії вшанування Зеленського біля Будинку людей з інвалідністю у Парижі — пам’ятного знаку французьким ветеранам. Але його скасували в останню хвилину, коли стало зрозуміло, що Зеленський не встигне дістатися туди.
Прибувши до Парижу на вечерю о 22:00, Зеленський не втримався від іронічного коментаря про «спонтанну ідею» Макрона організувати «здибанку», а потім подякував канцлеру Німеччини Олафу Шольцу за те, що той «знайшов час» долетіти до Парижу.
За словами посадовця, команда Зеленського та Єлисейський палац кілька тижнів вели переговори щодо організації візиту до Парижа, але конкретного запрошення так і не надійшло. Виявляється, Макрон прагнув окремо запросити Зеленського до столиці Франції на річницю повномасштабного російського вторгнення, проте через можливе загострення на фронті від цієї ідеї довелося відмовитися.
«Візит Зеленського не обходиться дешево… Питання в тому, навіщо йому їхати сюди?» — сказав високопоставлений французький чиновник, натякаючи на те, що українцям насамперед потрібна зброя, а не церемонії.
Зеленський та Путін: хто виніс уроки з Другої світової
Виступаючи перед британським парламентом у середу, президент України Володимир Зеленський багато згадував Другу світову війну, пише британський історик Лоренс Ріс у своїй колонці для The Guardian.
«Такі порівняння часто роблять у зв’язку зі вторгненням росії в Україну, але принаймні ми можемо бути впевнені, що Зеленський знає, про що говорить», — вважає автор матеріалу.
З посиланням на видання Economist Ріс також розповідає, що Зеленський щоранку читає його книгу «Гітлер і Сталін. Тирани та Друга світова війна», нещодавно видану в українському перекладі.
«Наскільки я пам’ятаю, єдиним державним діячем, який раніше звертався до підручника з історії в подібній ситуації, був Джон Кеннеді», — згадує письменник.
Тоді, за його словами, на президента США справила величезний вплив книга Барбари Такман «Серпневі гармати», спонукавши його під час карибської кризи досягти мирного рішення з Микитою Хрущовим.
Ріс зазначає, що його книга, на жаль, не може відіграти подібну роль. Втім, на його думку, Зеленський почерпнув з історії Гітлера та Сталіна під час Другої світової війни багато корисного, тоді як Володимир Путін — явно ні.
«Перше з застережень: залиште стратегію своїм найталановитішим генералам», — підкреслює історик.
Він нагадує, що, коли у 1942 році Йосип Сталін, всупереч думці командувачів, наказав розпочати наступ проти німецької армії під Харковом, це призвело до катастрофічної поразки й загибелі понад 250 тис. червоноармійців.
Таку ж самовпевненість, каже Ріс, продемонстрував Володимир Путін рік тому, внаслідок чого десятки тисяч його солдатів загинули й досі помирають через його військову некомпетентність.
Натомість Зеленський із самого початку цього конфлікту залишив військові рішення своїм генералам.
«Наступне застереження: надмірні обіцянки під час війни можуть мати катастрофічні наслідки», — продовжує історик.
Так, у листопаді 1942 року Адольф Гітлер виступив з промовою, в якій запевнив німецький народ, що ніхто не може відкинути Німеччину від Сталінграда. Але за декілька місяців Червона Армія оточила й знищила 6-у німецьку армію та звільнила місто.
Путін перебуває в схожій позиції, пояснює Ріс, адже він постійно запевняє російське населення, що українців ось-ось розгромлять, але чи вірить йому тепер хтось? У Зеленського, на думку письменника, протилежний підхід: він применшує українські успіхи й не встановлює конкретного графіку військових дій.
«Останнє попередження: ви маєте чітко розуміти, що є перемогою», — резюмує історик.
Гітлеру, за його словами, це не вдалося. Він ніколи не казав, яку територію його армія мала завоювати в СРСР, і в результаті німецькі солдати не уявляли, якої мети вони повинні досягти, щоб завершити війну.
Путін, зазначає Ріс, так само розпливчасто говорить про те, як має виглядати перемога російської армії. Це просто утримання окупованої території? Це повалення українського режиму? Хто може сказати? Зеленський більш послідовний у визначенні перемоги — вигнати росіян з української території.
«З-поміж двох лідерів саме український президент засвоїв уроки історії. Можливо, Путіну теж потрібно прочитати мою книгу — хоча, оскільки ми всі сподіваємося на його подальшу некомпетентність, мабуть, краще йому цього не робити», — пише автор матеріалу.
Китайський аеростат-шпигун: що він робив над США
Представники адміністрації Байдена розповіли, що китайський аеростат, який залетів на територію США минулого тижня, був оснащений антенами й датчиками для збору розвідданих і перехоплення зв’язку, пише The Wall Street Journal.
Американськи посадовці стверджують, що за допомогою таких апаратів Китай шпигує за більш ніж 40 країнами на п'яти континентах.
Велика частина цієї інформації була отримана завдяки відстеженню аеростата протягом восьми днів, перш ніж його збили біля узбережжя Атлантичного океану в суботу.
Зображення, зроблені висотними літаками спостереження U-2, показали, що аеростат був оснащений декількома антенами, здатними точно визначити розташування засобів зв’язку, а також сонячними панелями для живлення датчиків.
Шпигунське обладнання комплектувалося вибуховим пристроєм для самознищення, проте він не спрацював. Зараз рештки аеростата, видобуті з води поблизу узбережжя Південної Кароліни, вивчають спеціалісти ФБР.
За словами представника Державного департаменту, виробник аеростата має безпосереднє відношення до армії Китаю. США розглядають можливі заходи проти приблизно шести компаній, пов’язаних із китайською розвідувальною програмою.
Китай посилив шпигунську діяльність
Останніми роками Китай значно посилив шпигунську діяльність, пише також The Wall Street Journal. У Пентагоні заявили, що станом на кінець 2021 року Китай мав понад 260 розвідувальних супутників — майже вдвічі більше, ніж у 2018 році.
Супутники надають Пекіну масу візуальної інформації з камер високої роздільної здатності та радіолокаційних сигналів. Аеростати доповнюють ці спроможності, збираючи дані про атмосферні умови та відстежуючи електронні сигнали. На відміну від супутників, військовим важче ідентифікувати їх і заблокувати за допомогою контрзаходів.
«Китай зараз має приблизно такі ж розвідувальні спроможності, як і ми. Вони значно просунулися за останні 20 років», — сказав Карл Шустер, колишній військовий аналітик США, який зараз викладає в Гавайському тихоокеанському університеті.