28 січня у Чехії завершився другий тур виборів президента, і за результатами голосування новим головою держави стане колишній голова Військового комітету НАТО, генерал Петр Павел. Хто такий Петр Павел і чому для України важлива його перемога на виборах?
Як його обрання вплине на відносини Чехії та України, НАТО та України, ЄС та України? Чи зможе новий президент Чехії вплинути на внутрішні процеси НАТО щодо України, допомогти Україні з інтеграцією в інші міжнародні ініціативи? Чи зможе він переформатувати Вишеградську четвірку, про ідею розширення якої говорив раніше?
Хто такий Петр Павел
Петр Павел: що він пообіцям чеським виборцям? Фото: Getty Images
За Петера Павела, що пішов на вибори з гаслами «Хаосу вже досить» і «Повернемо Чехії мир і злагоду», віддали свої голоси 58% виборців, що прийшли на голосування. Його опонент, колишній премʼєр Чехії Андрій Бабіш, набрав 42% підтримки. Що відомо про переможця?
Ева Павлова та Петр Павел. Пара присвятила життя військовій карʼєрі. Фото: Getty Images
61-річний Петр Павел прийшов у політику у 2011 році, а до того його карʼєра була майже виключно військовою. Цікаво, що дружина Петера Павела Ева Павлова також присвятила своє життя військовій карʼєрі — вона є підполковницею у відставці.
Після закінчення військового інституту сухопутніх військ у 1983 році Петр Павел став командувачем десантного взводом особливого призначення, у 1991 році — пішов у військову розвідку. Відомий тим, що в рамках роботи міжнародної місії у Хорватії у 1993 році допоміг вийти з зони бойових дій групі французьких миротворців, за що отримав французький Орден військового хреста. У 2002 році Павел отримав звання бригадного генерала та командувача спецвійськ.
Цікаво, що у 1985-1989 роках Павел перебував у складі Комуністичної партії, що наразі називає своєю помилкою, яку він компенсував за наступні 34 роки.
У 2012-2015 роках Павел очолював Генеральний штаб армії Чехії. Тоді під його керівництвом чеські військові служили у миротворчій місії НАТО в Афганістані. У 2015-2018 роках Павел керував Військовим комітетом НАТО.
У 2018 році Павел пішов у відставку як генерал, та, за даними медіа, вже тоді почав думати про посаду президента.
На вибори у 2023 році Павел йшов як незалежний кандидат, проте його кандидатуру активно підтримує чинний прем'єр Чехії, правоцентрист Петр Фіала.
Якою є позиція Петера Павела щодо України
Петр Павел: Україна має перемогти. Фото: Getty Images
Говорячи про війну рф в Україні, Петр Павел підкреслював, що росія має програти, а Україна — відновити свої території. Також він неодноразово підтримував постачання Києву зброї, необхідної для боротьби з окупантами, і навіть особисто збирав кошти на допомогу українській армії.
«Війна в Україні – це війна за майбутнє міжнародних відносин, за майбутнє безпечної Європи. Навіть коли ми тимчасово обмежуємо комфортність нашого життя – це найменша жертва, яку ми можемо зробити», — підкреслював Петр Павел під час теледебатів.
В Україні Павел останній раз побував у 2018 році як очільник Військового штабу НАТО. Після виборів президента Чехії президент України Володимир Зеленський запросив нового лідера знову відвідати Київ.
Вже після перемоги на виборах Петр Павел заявив BBC, що Україну слід взяти в НАТО, як тільки закінчиться війна: тоді Київ буде морально та практично готовий до такого приєднання, і українці дійсно заслужили на такий вступ.
Також він вважає, що не потрібно практично ні в чому обмежувати збройну допомогу для України, і Київ може отримати винищувачі F-16, про які так довго просить. Крім того, Павел сподівається, що темпи постачання Україні західних танків підвищаться навесні, коли очікується активний контрнаступ.
Петр Павел після виборів також попередив країни ЄС, що їм варто відмовитися від будь-яких ілюзій щодо Китаю, пише Financial Times. Павел підкреслив, що Чехія більше не буде поводити себе «як страус» через розбіжності інтересів з Пекіном, який наразі несумісний з західними демократіями.
Петр Павел виступає на підтримку України у Брно у березні 2022. Фото: Wikipedia
Він також став першим президентом європейської держави, який поговорив із президенткою Тайваню Цай Ін Вень. Після чого вже отримав попередження від Китаю про необхідність зміни тактики. Павел, втім, не вважає, що перейшов якісь червоні лінії.
Серед іншого, він дорікає Пекіну в тому, що той міг вплинути на дії росії щодо України, але залишився осторонь.
розпитав українських експертів про можливий вплив нового президента Чехії на відносини між Чехією та Україною, а також на допомогу Україні з боку НАТО та ЄС.
Новий президент Чехії Петр Павел: як його обрання вплине на відносини України та Чехії, враховуючи, що він за риторикою та досвідом сильно відрізняється від попередника?
Петр Павел дійсно відрізняється від попередника за своїм послужним списком і за своєю позицією політичною від попереднього президента Мілоша Земана.
З іншого боку, з 24 лютого 2022 року Мілош Земан власну позицію дуже сильно змінив щодо росії, щодо України, щодо загалом позиції Чехії в зовнішній політиці Європейського союзу, тому з огляду на те, що Україна мала підтримку всіх гілок влади Чехії протягом минулого року, дуже кардинальних змін після заступу Петера Павела на посаду президента я не очікую.
Єдине що, все-таки, зважаючи на свій досвід професійний, зважаючи на свою позицію послідовну євроатлантиста і зважаючи на те, що Мілош Земан уже мав великі проблеми зі здоровʼям, Петр Павел, можливо, буде виявляти себе більше як лідер в зовнішній політиці Чехії й буде якісь ініціативи нові висувати, зокрема в співпраці з Україною чи щодо України.
Тут можна очікувати якихось нових кроків щодо не постачання зброї, тому що Чехія вже достатньо багато нам постачала протягом минулого року і, насправді, в багатьох компонентах вичерпала свій запас, але в питаннях нових санкцій проти росії, в питаннях засудження воєнних злочинців росії за її агресію, тобто створення Міжнародного трибуналу, а також питаннях відбудови України, якихось спільних ініціатив регіональних, економічних або безпекових — я очікую, що будуть, можливо, ідеї лідерські від Петера Павела в цьому контексті.
Петр Павел може допомогти Україні зі створенням Міжнародного трибуналу щодо воєнних злочинів росіян.
Друг України переміг «лайт Орбана»
Обрання президентом Чехії Петера Павла — позитивна новина для України, підкреслює в коментарі голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.
Під час виборчої кампанії Павел неодноразово висловлював тези підтримки України та продовження її підтримки з боку Чехії, нагадує експерт. Крім того, вже після обрання Петр Павел підкреслив, що підтримує членство України в НАТО.
Важливо розуміти, що Петр Павел має чітку євроатлантичну, євроінтеграційну позицію, і тут дуже помітний контраст порівняно з його конкурентом на виборах, колишнім премʼєром Чехії Андрієм Бабішем, каже Фесенко.
Безумовно, контраст дуже помітний. Бабіш належить до поміркованої партії, я би сказав, раціональних чеських егоїстів, це такий собі лайт Орбан: війна — це погано, не треба втручатися, треба залишатися осторонь, гроші потрібно спрямовувати на внутрішні потреби своєї країни. Позиція зрозуміла, позиція популістична. Але ми бачимо, що на цих виборах більшість чеських громадян продемонстрували далекоглядне розуміння того, чому підтримувати Україну — важливо, і проголосували за генерала Павла.
Володимир Фесенко
Політолог
Як Петр Павел може допомогти Україні
На думку Володимира Фесенка, вибір Павела — це правильний вибір для чеського народу, що висловив солідарність з українцями та розуміння глобальної політичної ситуації.
Новий президент буде посилювати чеську позицію в ЄС та позицію на підтримку України, вважає експерт.
Петр Павел посилить підтримку України в НАТО та ЄС. Фото: Getty Images
Проте, зазначає він, це була позиція уряду, тоді як президент Мілаш Земан, хоч і засудив російську агресію, але до 24 лютого 2022 року неодноразово проявляв проросійські погляди, виступав за активний діалог та співпрацю з Володимиром Путіним.
Коментуючи можливий вплив Павела на політику Чехії, Фесенко пояснює, що Чехія — парламентсько-президентська республіка, і повноваження президента там обмежені.
Проте президент впливає на призначення дипломатичних кадрів, послів, а також на зовнішню політику країни. Хоча головним у цьому питанні є голова МЗС, президент також має вагому роль, так само, як у ситуаціях політичної кризи — наприклад, між урядом та парламентом.
Вишеградська група: розширення, розпад чи вигнання Угорщини?
Новообраний лідер Чехії раніше також виступав за розширення Вишеградської четвірки, куди наразі входять Чехія, Польща, Словаччина та Угорщина, та яка була створена для розвитку та посилення європейської та євроатлантичної інтеграції. Павел пропонував прийняти до складу групи Болгарію, Румунію, Естонію, Латвію та Литву, перетворивши четвірку на девʼятку.
Втім, політолог Дмитро Воронков вважає, що посилення четвірки навряд чи можливе з огляду на присутність там Угорщини, яка наразі виступає як сателіт росії.
Експерт наводить три сценарії подальшого існування групи після обрання нового Петера Павела:
- розпад Вишеградської червірки та поява вже нового, проукраїнського союзу без Угорщини у складі;
- успішний тиск на Угорщину та подальша зміна її позиції (але експерт вважає такий сценарій малоймовірним);
- виключення Угорщини з Вишеградської групи, яка після того стане вже трійкою, а не четвіркою (і, можливо, пізніше доєднає інші країни — прим. ред.).
Попередній президент Мілош Земан також говорив про розширення Вишеградської четвірки, але він її пропонував розширити до пʼятірки, включивши Словенію, тобто ця ідея не є нова, і саме від чеських політиків вона часто лунала.
Щодо Петера Павела та його ініціативи розширити аж настільки багато — я не думаю, що це була якась чітка ініціатива, скоріше ідея.
Якщо ми дивимося на таку широку аж конфігурацію, ось ці девʼять країн, то це, в принципі, дуже добре накладається на ініціативу трьох морів, в яку Чехія також входить. Там є всі країни Вишеградської четвірки, а також всі названі вище країни, і Болгарія, і країни Балтії, відповідно — такий формат є, тому, чи є потреба розширювати ще й Вишеградську четвірку — я не впевнений, що є потреба, враховуючи, що Угорщина блокує зараз фактично діяльність цієї групи, яка зведена до локальних економічних і культурних ініціатив.
На політичному рівні там бракує порозуміння, хоча у 2022 році після декількох років перерви голови урядів Вишеградської четвірки зустрілися зрештою на саміті, — вперше після того, як Віктор Орбан сказав, що двоє країн четвірки, маючи на увазі Чехію та Словаччину, «обрали ліберальний шлях, не такий, як ми». Бракує порозуміння, і навряд чи Петеру Павелу вдастся знайти якесь порозуміння з Угорщиною в межах Вишеградської четвірки.
Можливо, тому і існує ідея саме в чеських політиків щодо розширення цього формату, щоб зменшити роль Угорщини. Але, з іншого боку, питання в тому, які проблеми вирішує цей формат, і для чого він існує. Свого часу він існував для того, щоб координувати спільний вступ до ЄС, потім якісь транскордонні речі. Наразі складно знайти дуже чітку мету.
Повторюся, що існує ініціатива трьох морів, фокус якої є економічним, і вносити ще якийсь безпековий фактор — для цього є Бухарестська девʼятка, НАТО. Відповідно, я не думаю, що ця ідея знайде якесь поширення, а от інша ідея, яка була б цікава Україні, і в якій Чехія могла б відіграти тісну роль — це тісніша інтеграція України до ініціативи трьох морів, тому що цей формат є перспективним з точки зору розвитку інфраструктури Центральної Європи, і Україні важливо долучатися до спільних проєктів, якщо ми дійсно інтегруємося в ЄС.
З іншого боку, це важливо з точки зору відновлення України після війни. Нам важливо долучитися до цього формату, ми є асоційованим членом за ініціативи Польщі з минулого року, але ми не є повноцінним членом.
Відповідно, чим більше учасників цього формату будуть підтримувати наше повноправне членство, тим більше у нас шансів це буде зробити, і Чехія могла б відіграти роль у цьому.
Чехія могла б допомогти Україні інтегруватися в ініціативу трьох морів.
Людина, що знає НАТО зсередини: чому це важливо для Києва
Така людина, як Петр Павел, що була головою Військового комітету НАТО, важлива для України не тільки тому, що це може укріпити майбутні відносини Чехії та України, додає також Дмитро Воронков, а й тому, що він дуже добре знає Альянс зсередини.
Це людина, що розуміє структуру НАТО, те, як ця організація працює, функціонал організації, як можна впливати на процеси та їх, можливо, десь прискорювати. Тому він зможе, вірогідно, прискорити якісь процеси (наприклад, щодо збройної допомоги Україні — прим. ред.) та вплинути на рішення НАТО щодо України.
Дмитро Воронков
політолог
Крім того, на думку Воронкова, Павел може сприяти розширенню негласної проукраїнської коаліції у ЄС та НАТО, яка в перспективі може перейти у якийсь уже формалізований союз, звісно, за участю Польщі, Литви, Латвії, Естонії.
Павел як новий президент Чехії загалом сприятиме посиленню проукраїнського лоббі в НАТО та в ЄС, каже експерт.
Очікувати, що Петр Павел зможе прискорити процеси інтеграції України в НАТО, враховуючи досвід роботи зсередини організації, не варто, вважає, зі свого боку, Директор Програми європейських студій Михайло Драпак — рішення все одно прийматимуть всі країни.
НАТО є організація, яка координує, можна сказати, діяльність союзників, тобто вона має певний мандат, вона справді визначає, які є ризики для Альянсу, координує спільну безпекову діяльність, проте НАТО — це все таки союз країн, і всі рішення ухвалюються одноголосно.
Відповідно, враховуючи попередній досвід Павела як генерала, його не варто брати до уваги саме в контексті можливої інтеграції України до Альянсу, тому що рішення все одно будуть ухвалювати всі держави-члени Альянсу.
Більше того, минулого року країни Центральної Європи, зокрема Бухарестської девʼятки, і деякі країни Балканського півострова підписали спільну декларацію за вступ України до НАТО. Мілош Земан, здається, тоді не підписував, від імені Чехії підписував Петр Фіала, премʼєр-міністр, однак, все одно є консенсус певний в чеському уряді і в чеській владі щодо того, що Україна має стати членом НАТО.
Тому тут також я не очікую якихось проривів, адже Чехія і так нас підтримувала, але тепер ми маємо ще точно підтримку від президента ще Чехії.
У чеському уряді і в чеській владі вже є консенсус щодо того, що Україна має стати членом НАТО.
Читайте також
