У річницю повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року 
пропонує згадати, як відбувалася оборона Києва, який володимир путін планував взяти за 2-3 дні, щоб побудувати свій «багатополярний світ» з «англосаксами» на колінах.
Те, що сталося в Києві та навколо нього протягом перших 38 днів від загострення війни в Україні у 2022 році, стало найбільшою помилкою диктатора рф за 22 роки правління, яку, він, вочевидь, не засвоїв, адже плани путіна на 2023 рік суттєво не змінилися. За даними естонської розвідки, диктатор планував підкорити Україну та зібрати війська біля Естонії.
Напад на столицю України змінив архітектуру безпеки Європи та ізолював російську націю, писала The Washington Post у величезному звіті-репортажі.
наводить найцікавіші моменти з матеріалу, що базується на інтервʼю з понад 100 людьми, включно зі спогадами президента Володимира Зеленського, його радників і українських військових командирів.
Україна здивувала весь світ
На подив усього світу наступ на українську столицю на початку 2022 року завершився принизливим відступом, який оголив глибокі системні проблеми російської армії, йдеться в матеріалі. Але результат битви за Київ був далеко не визначеним.
Українським військам бракувало озброєння, боєприпасів і засобів зв’язку.
«Але вони мали глибоку волю до боротьби — таку, що вона поширилася не тільки на українських солдатів, а й на звичайних цивільних осіб і, що найважливіше, на самого президента», — пише видання.
Захисники України також скористалися місцевістю навколо столиці — густими лісами, вузькими дорогами, звивистими річками, що сприяло їхній партизанській тактиці, а також погодою, яка розморозила землю, через що російська техніка загрузла.
Крім того, бонусом стало те, що план захвату був заснований на невдалих припущеннях щодо спроможності ЗСУ, стійкості уряду та рішучості українського народу чинити опір.
Дзвінок Монастирського Зеленському
Монастирський перший повідомив Зеленському про початок вторгнення. Фото: facebook.com/moden.ua
Міністр внутрішніх справ Денис Монастирський пізніше розповів, як прокинувся приблизно о 4:15 ранку 24 лютого через дзвінок мобільного: начальник української прикордонної служби повідомив йому, що його підрозділи ведуть бої з росіянами в трьох північно-східних регіонах країни.
Стало зрозуміло, що це не обмежене вторгнення на сході України. Тоді Монастирський набрав президента України Володимира Зеленського.
Монастирський пояснив, що це виглядає як повномасштабне вторгнення в Київ.
За словами міністра, у перші хвилини росіяни завдали страшних ударів: російські ракети били по українських силах ППО, батареях РЛС, складах боєприпасів, аеродромах і базах, наповнюючи ранок звуками війни.
Якби росіяни змогли захопити владу в Україні або принаймні змусити уряд у паніці втекти, захист країни швидко б розвалився, а Москва встановила маріонетковий уряд.
Ранок 24 лютого у путіна та Зеленських
Путін у 700 км від Москви 24 лютого оголосив про напад на Україну
На початку повномасштабного вторгнення президент рф володимир путін перебував у 764 км від Москви.
У чорному костюмі та темно-бордовій краватці він з’явився на ТБ, щоб оголосити про початок так званої «спеціальної операції» з «демілітаризації та денацифікації» України.
Дружина президента Україна Олена Зеленська пізніше згадуватиме, що прокинулася й зрозуміла, що її чоловіка немає в ліжку: вона знайшла його, одягненого в темно-сірий костюм і білу сорочку, без краватки. Вона запитала: «Що відбувається?», на що почула: «Почалося».
Перше звернення до українців Зеленський записав самостійно
За словами Володимира Зеленського, він не міг не думати, йдучи до офісу, що російські ракети летять над його дітьми, над усіма українськими дітьми, і що неймовірна кількість українців ось-ось загине.
Тоді президент скликав нараду своїх головних радників, і разом вони вирішили, що частина Кабінету — включно з тими, хто відповідає за поліцію та оборону, — залишиться в Києві, а інші переїдуть на захід України.
Флешбеки Другої світової та дзвінок із кремля
Денис Монастирський розповідав, що офіційні особи зранку 24 лютого дивилися широко розплющеними очима, як камери спостереження на кордоні фіксували сотні російських танків та іншої бронетехніки.
Ті пливли в Україну колонами, нагадуючи наступ Другої світової війни: з Білорусі — на півночі, з росії — на сході, з Криму — на півдні.
Зранку Зеленський почав працювати по телефону, розмовляючи з президентом США Джо Байденом, прем’єр-міністром Великої Британії Борисом Джонсоном та іншими лідерами, звертаючись до них по допомогу.
За кілька годин він сів за робочий стіл і самостійно записав перше відео для українського народу.
Того самого ранку, 24 лютого, голові ОП Андрію Єрмаку зателефонували з кремля.
Це був Дмитро Козак, заступник глави адміністрації кремля, який сам народився в Україні, але давно увійшов до найближчого оточення путіна. Козак сказав, що українцям час здаватися. Єрмак вилаявся на Козака та поклав трубку.
Еліта не вірила в наступ на Київ
Олександр Сирський зміг організувати оборону Києва майже без танків. Фото: Wikipedia
Більшість української еліти не вірила, що керівництво росії розв’яже таку нахабну широкомасштабну агресію, згадував генерал-полковник Олександр Сирський, якого призначили керувати обороною Києва.
Кремлівський план битви, за його словами, передбачав, що місто захищатимуть лише слабкі українські сили, дезорієнтовані політичним хаосом, коли Зеленський і його міністри втекли б.
Олексій Рєзніков не вірив у повномасштабний наступ на Київ. Фото: Wikipedia
Міністр оборони України Олексій Резніков зізнавася, що не вірив у повномасштабне вторгнення та штурм Києва.
За його словами, європейські чиновники запевняли, що вони не бачать такої загрози, як США та Велика Британія. Українська розвідка також доповідала, що росія не має достатньо сил, аби захопити або окупувати місто розміром із Київ.
22 лютого міністр оборони білорусі Віктор Хренін запевнив Резнікова, що російські війська з території білорусі не ввійдуть.
Захід вважав шанси України нульовими
Данілов пояснював Зеленському, що Захід не вірить у шанси України на успіх. Фото: Wikipedia
За кілька годин після вторгнення голова РНБО Олексій Данілов пояснював президенту Зеленському, що партнери України вважають, що шанси на успіх у нас нульові.
Саме тоді зʼявилася інформація про плани вбивства або захоплення особисто Володимира Зеленського. Багато хто закликав президента залишити Київ, адже навіть у бункер могли запустити газ під час облоги.
кремль мав підставити сподіватися, що Зеленський втече, пише видання, адже такі приклади були: зокрема, є прецедент втечі Віктора Януковича під час подій Майдану 2014 року й підтримуваного США президента Афганістану Ашрафа Гані у 2021 році, коли Талібан оточив Кабул.
Водночас, за словами Олексія Арестовича, на той час радника Офісу президента, попри всі попередження, що сил тримати столицю не вистачить, Зеленський заявив:
Зеленський також отримував запрошення від офіційних осіб США та Європи про евакуацію. Але він вважав, що втеча президента могла б призвести до краху уряду та здачі влади росіянам.
Ганьба Заходу та смс із фото вбитих дітей
Президент України підозрював, що деякі з його іноземних співрозмовників просто хотіли, щоб конфлікт якомога швидше закінчився, нехай і здачею України.
Робота Зеленського перед парламентами світу виявилася рівною мірою натхненням і ганьбою для Заходу, адже він часто заявляв відверті речі, що ставили країни в незручне становище — наприклад, закликав німців зробити все можливе, щоб їм «не було соромно за себе після цієї війни».
Єрмак каже, що розсилав смс з фото вбитих дітей всьому світові. Фото: Андрій Єрмак/FB
За словами Андрія Єрмака, протягом перших тижнів повномасштабної війни він регулярно відправляв смс-повідомлення з фотографіями вбитих українських дітей і зруйнованих українських будинків на мобільні телефони чиновників у всьому світі.
Два кільця оборони та поділ Києва на сектори
Київ був поділений на сектори, і його обороняли навчальною артилерією. Фото: Getty Images
Для захисту міста Сирський, якого поставили боронити столицю, організував два кільця військ: одне в передмісті й одне — у Києві.
Генерал-полковник поділив місто та околиці на сектори і призначив генералів із військово-навчальних центрів керувати кожним районом, створивши чіткий ланцюг командування, якому відповідатимуть усі українські військові частини та служби безпеки.
Офіцери на місцях приймали б тактичні рішення негайно, без консультації зі штабом. Приблизно за тиждень до вторгнення українські військові перенесли всі командні пункти на поле в бік ймовірних напрямків наступу росії.
Сирський також видав наказ перемістити армійську авіацію, включно з гелікоптерами та реактивними літаками, з основних баз, віддаляючи їх від очевидних цілей авіаударів.
Саме тоді зʼясувалося, що для оборони Києва танками є лише одна бригада — 72-га, і Сирський наказав доправити в столицю артилерійські системи, які зазвичай використовуються для навчання. Це стало критичним рішенням для оборони Києва.
Атака на аеропорт у Гостомелі
Гостомель росіяни взяли досить швидко, але далі до Києва не змогли просунутися. Фото: Getty Images
Обраним плацдармом для нападу путіна на Київ став аеропорт «Антонов» у Гостомелі.
Там росіяни уразили українські засоби ППО, після чого направили авіацію. Співробітник аеродрому, чий син був завербований російською розвідкою, розкрив їхні позиції, розповів пізніше Сирський.
Найбільш боєздатний особовий склад бази раніше був направлений до Луганської області разом з обладнанням — в аеропорту залишалися приблизно 300 солдатів, включно з призовниками, багато з яких тоді ще не воювали.
Коли 25-річному нацгвардійцю Сергію Фалатюку вдалося уразити перший гелікоптер із радянського зенітного комплексу «Ігла», це трохи підняло бойовий дух військових.
Кілька засобів ППО, про які росіяни не знали, очолили контратаку та змогли знищити лідера групи окупантів. Але в якийсь момент в українських сил почали закінчуватися боєприпаси, і їм довелося відступити.
Увечері ЗСУ відкрили вогонь по аеропорту з важкої артилерії за периметром, а Су-24 уночі розбомбили злітно-посадкову смугу. Утім, росіяни отримали хоча й пошкоджений, але плацдарм.
Не дати увійти до Києва
Як пояснював Сирський, хоча взяття аеропорту окупантами й було поганою новиною, артилерійський вогонь по злітно-посадковій смузі й місцях висадки значно затримав їх та зірвав план захоплення Києва, адже на це путін виділяв максимум три дні.
Згодом росіянам вдалося підтягнути до Гостомеля підкріплення авіацією. Після цього війська окупантів поширилися на передмістя Бучі та Ірпеня та власне Гостомель, намагаючись знайти шлях до Києва, але й за тиждень боїв не мали успіху.
До 7 березня росіяни захопили більшу частину Гостомеля й використовували аеропорт як вузловий пункт.
Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний тоді доручив тримати рубіж на околицях Гостомеля та не дати росіянам просунутися ближче до столиці.
Битва за село Мощун
Село Мощун було шансом росіян прорватися до Києва. Фото: Getty Images
На початку березня росіяни також намагалися штурмувати столицю через село Мощун. І хоча окупантам було важко перекинути людей і техніку через річку Ірпінь, уранці 6 березня російські війська почали форсувати її.
Російські ракети «Град», артилерійський вогонь, мінометні снаряди, авіаудари, атаки безпілотників і вертольоти обрушилися на окопи з українськими захисниками, а глушіння обірвало зв'язок і вивело з ладу українські безпілотники.
Боєприпаси були обмежені: США озброїли Україну портативною зброєю, як-от «Стінгери» та «Джавеліни», які можуть бути використані підпільним опором, припускаючи, що росіяни швидко здолають українців.
11 березня росіяни штурмували Мощун з усіх боків. Українці ввели в село танки та досвідченіших бійців, щоб відбити натиск, адже взяття Мощуна означало вхід окупантів до Києва.
Зрештою після численних боїв і втрат українці відтіснили росіян через річку, і тоді наступ Москви почав руйнуватися.
Східний фланг Києва
Леонід Хода зупинив 30 бойових груп росіян однією бригадою
Між росіянами та східним флангом столиці в перші години вторгнення стояв полковник Леонід Хода, командир 1-ї української танкової бригади приблизно з 2 тис. військових. Майже 30 тис. російських окупантів рухалися хвилями, маючи на меті взяти Київ у лещата.
Тоді Хода залишив базу й помчав на північ до Чернігова, щоб створити передовий командний пункт.
Чекаючи біля шосе на північ від міста, його роти влаштували засідку та знищили першу російську колону, обстрілявши формування з артилерії з такої короткої відстані, що росіяни не встигли зреагувати. Так само впала друга російська колона.
Атака зупинила сили наступу й дала українцям час для зведення оборони та збору власних військ.
Українці намагалися витісняти російські війська на вузькі ділянки місцевості — ґрунтові дороги, що були непрохідними, талі поля чи болота, де б транспортні засоби або загрузли, або споживали більше пального.
Машини, що стояли на асфальті, потрапляли під приціл, а мости та переправи було заміновано та заблоковано.
Чому українці навчилися від Заходу
Українські військові зазначали, що російські командири, як і в 1941 році, не жаліли особовий склад, а також були впевнені, що Україна маленька, і їм просто треба проїхатися танками — ймовірно, одразу на переможний парад на Хрещатику. Крім того, в російській армії діяла жорстка ієрархія, що не дозволяла приймати рішення офіцерам.
Водночас українські командири навчилися від західних партнерів, зокрема з НАТО, спускати рішення донизу ланцюгом до офіцерів нижчого рівня, а також забезпечувати, аби ті могли приймати власні рішення відповідно до ситуації.
У всякому разі офіцерам довелося це робити: адже, наприклад, Хода залишився без звʼязку і його бригада мала сама вирішувати, що робити в конкретний момент. Інформацію про пересування росіян допомагали збирати місцеві жителі.
На його думку, той факт, що президент залишився в Києві, додав сил військовим:
Відступ росіян від Києва
До середини березня, коли її війська боролися по обидва боки від Києва, росія спробувала новий гамбіт, відправивши колону танків. Але коли колона наблизилася до межі столиці, українці завдали удару, влаштувавши артилерійським вогнем танкам засідку. За словами командира батальйону 72-ї бригади, було знищено 19 машин і майже 48 відступили.
На записах видно, як 20 російських танків вириваються, щоб розвернутися в багнюці біля траси, коли колона відступає. У перехопленому дзвінку російський військовий повідомив про численні втрати, включно з командиром полку.
Після поразки танків росіянам не вдалося перегрупуватися: з плином днів українські командири почали чути в розмовах окупантів паніку та розчарування. Зрештою росія наприкінці березня оголосила, що її війська переорієнтуються на схід України. За кілька днів вони почали відступати.
Читайте також
Допоможи собі сам: проблеми реабілітації, про які не говорять, та як змінити ситуацію на краще
