Захід, попри запевнення в підтримці України до кінця, і далі думає про можливі компроміси Києва з Москвою під час переговорів про припинення війни рф в Україні, не виключаючи й територіальні.
Зокрема, головний дипломатичний кореспондент The New York Times у Європі Стівен Ерлангер у своєму матеріалі розмірковує над тим, якими б могли бути гарантії безпеки для України.
Наприклад, у Європі вважають, що повноцінний вступ України до НАТО був би простішим, аніж постійна підтримка Києва без членства в НАТО.
Утім, автор статті не впевнений, що США та Європа готові до повної поразки росії, і його думку поділяє низка західних експертів.
наводить ключові тези матеріалу Ерлангера, що вчергове демонструють спроби Заходу допомогти Україні так, аби росія не зовсім програла. Оглядач цитує й інші думки, які застерігають, що росія не має нічого здобути в цій війні, інакше це стане заохоченням агресора до наступних вторгнень.
Західні компроміси: суперечка про території та Україну в НАТО
На думку Ерлангера, відповідь про гарантії безпеки для України безпосередньо залежатиме від результату війни. Він визнає, що без розвалу та повної поразки росії з поверненням Україною всіх своїх територій будь-які гарантії безпеки для Києва будуть частковими та крихкими.
Утім, без таких гарантій важко уявити інвесторів, які повертаються в Україну, щоб відбудувати її.
«Багато чого залежить від нерішучості самого Заходу, який хоче захистити Україну, але показав, що не хоче воювати за неї. Замість цього він намагався прокласти курс між стримуванням росії, але не провокуванням її», — пише автор матеріалу.
На думку директорки Інституту міжнародних відносин у Римі Наталі Точі, щойно Україна поверне собі території, захоплені росією з 24 лютого 2022 року, у Європі та Вашингтоні знову лунатимуть голоси, які казатимуть:
«Подивіться на поточні витрати, цивільні та військові, — агов, треба компроміс».
Проте вона підкреслює, що Україна захоче твердих зобов’язань щодо безпеки, і тут думка Заходу щодо цих гарантій розділиться: країни Центральної та Східної Європи вимагатимуть членства України в НАТО, а західноєвропейські союзники відмовлятимуться.
Хоча НАТО та ЄС і пообіцяли Україні членство, допоки тривають територіальні суперечки, малоймовірно, що Україна навіть за умови укладення угоди про припинення вогню з росією отримає одностайну підтримку, необхідну для доєднання до будь-якої із цих інституцій, зазначає Ерлангер.
Чому поразка росії лякає Францію та Німеччину
У питаннях, пов’язаних з відбудовою України, вирішальне значення матиме те, як закінчиться війна, пише у своєму матеріалі про план Маршалла для України і директор Німецького фонду Маршалла Томас Кляйне-Брокгофф.
Найоптимальнішим результатом зараз було, аби Україна повернула всю втрачену територію, хоча це далеко не факт, додає він.
«Якщо це повна поразка росії, то ви розв'язуєте проблему Криму й маєте іншу росію», — пояснює експерт.
За його словами, тоді було б легше уявити членство України в НАТО та певну страховку від нападу нового російського лідера, навіть якщо він захоче реваншу росії.
«Але ціна повної перемоги є дуже високою. І що далі?» — запитує він водночас.
Як пояснює Ерлангер, перспектива повної поразки росії та падіння режиму Володимира Путіна лякає такі країни, як-от Франція та Німеччина: вони бояться хаотичної ядерної росії з роками безвладдя, чвар і анархії, як це вже було на початку XVII століття.
Чому Київ більше не вірить порожнім обіцянкам про безпеку
Утім, будь-який результат війни передбачатиме обіцянки безпеки, які Київ уже вважає порожніми, підкреслює Стівен.
Він нагадує, що такі гарантії Україні в обмін на відмову від ядерної зброї вже надавали в 1994 році (йдеться про Будапештський меморандум — ), і це були США, Велика Британія та сама росія. Утім, ці країни не взяли на себе жодних чітких зобовʼязань — і гарантії не спрацювали.
Ідея Андерса Фог Расмуссена, Андрія Єрмака та Володимира Зеленського, про яку вже писало , пропонує через Київський договір безпеки забезпечити щось дієве між порожніми обіцянками 1994 року та вступом України в НАТО та ЄС, уклавши низку дво-, три- та багатосторонніх договорів між Києвом і його союзниками.
«Основна рекомендація союзникам України полягає в тому, щоб перетворити країну на свого роду їжака чи дикобраза, настільки добре озброєного, що росія більше не намагатиметься його проковтнути», — зазначає Ерлангер.
По суті, ця пропозиція є альянсом без членства й не стільки гарантією безпеки для України, скільки стримувальним чинником для Москви, вважає автор.
«Іронія полягає в тому, що не членство в НАТО вимагатиме від Заходу більше, ніж членство, і довше», — говорить Кляйне-Брокгофф.
У повну поразку росії вірять не всі
Багато хто й далі вважає, що росія частково досягне своїх цілей у війні. Наприклад, таку думку поділяє колишній помічник генсека НАТО Каміль Гранд, який зараз працює у Європейській раді з міжнародних відносин.
«Повна поразка росії та вступ України до НАТО — це лише один сценарій, до того ж оптимістичний», — сказав він.
Водночас Гранд підкреслює, що післявоєнна Україна надасть НАТО найкраще оснащену, найкраще навчену та найбоєздатнішу армію у Європі, забезпечуючи в такий спосіб гарантії безпеки НАТО, а не навпаки, сказав він.
У певному сенсі ідея гарантій безпеки є застарілою, застерігає колишній італійський дипломат у росії та колишній посол у НАТО Стефано Стефаніні.
Він також вважає єдиною реальною гарантією безпеки України членство в НАТО, адже гарантії безпеки від великих країн у будь-якому разі були б рівнозначними членству в НАТО.
«Навіть якщо Україна стане членом НАТО, це оборонний альянс, який супроводжується обмеженнями», — зауважує також Стефаніні.
Утім, він також попереджає, що в переговорах між рф і Україною вимога нейтралітету Києва може повернутися, додавши, що наразі «повна перемога будь-кого здається малоймовірною».
Чи розмістить НАТО свої війська в Україні після війни
Інші експерти на Заході припускають, що окремі союзники, включно зі США, Великою Британією, Францією, Німеччиною та Польщею, розмістять власні війська в Україні після війни, як НАТО направило передові багатонаціональні бригади в держави-члени НАТО, що межують із росією.
Але є небезпека, зазначає Ерлангер, що значна присутність військ у державі, яка не є членом НАТО, буде сприйнята Москвою як чергова «провокація».
Генерал у відставці, який командував армією США у Європі, Бен Ходжес, утім, нагадує, що США, Канада та інші країни вже мали свої війська в Україні, які навчали українську армію аж до повномасштабного вторгнення рф.
На його думку, Україна, маючи правильну зброю більшої дальності від Вашингтона може перемогти росію й повернути всю окуповану територію, включно з Кримом, до кінця серпня 2023 року.
«Немає можливості, щоб Україна була в безпеці, доки росія контролює Крим», — підкреслив він.
Генерал пояснює, що Крим дає змогу рф блокувати Азовське море, ізолювати Маріуполь, бити по Одесі та домінувати в Чорному морі.
Єдиною реальною гарантією безпеки для України є можливе членство в НАТО, стверджує Ходжес, а росія не має думати, що щось здобула в цій війні:
«Росія не може бути винагороджена та думати, що те, що вони зробили, окупилося територіальною вигодою або впливом».