У пʼятницю, 3 лютого, у Києві відбудеться саміт Україна-ЄС. На ньому обговорюватимуть прогрес України по реформах на шляху до євроінтеграції, проте особливого прогресу з цього питання експерти не очікують. Втім, українська влада вважає символічним, що лідери ЄС цього року прибудуть до Києва.
Україна стала учасницею програми ЄС «Единий ринок» — Шмигаль
Хоча саме по виконанню України домашнього завдання на шляху до ЄС Київ навряд чи почує щось нове, очікується, що на саміті також обговорять інші питання — зокрема, про збройну допомогу для України навесні та створення спеціального міжнародного трибуналу для російських військових злочинців.
Нагадаємо, Україна до кінця року мала виконати сім блоків вимог з боку Єврокомісії, що мають набризити наше законодавство до європейських норм і зберегти наш статус кандидата в ЄС.
Хоча Євросоюз і відмітив прогрес України у впровадженні реформ, повністю вимоги, які висувалися до статусу кандидатства, ще не виконані. 
дослідив, яким є прогрес з євроінтеграційними реформами в нашій країні.
Як ЄС оцінює прогрес України на шляху до євроінтеграції
Європейська комісія у 2022 році опублікувала щорічний звіт про виконання Україною Угоди про асоціацію, в якому позитивно оцінила кроки офіційного Києва.
Звіт охоплює впровадження Україною реформ у межах Угоди про асоціацію з моменту опублікування останнього звіту 1 грудня 2020 року до початку повномасштабної військової агресії рф 24 лютого 2022 року.
«Попри виклики, зокрема з боку росії, Україна зробила важливі кроки в імплементації Угоди про асоціацію. Реформи, здійснені тепер у цьому контексті, дозволяють Україні з упевненістю розпочати новий етап відносин з ЄС після рішення Європейської Ради про надання Україні статусу країни-кандидата. Нелегітимна та неспровокована військова агресія росії проти України не завадить ЄС підтримати програму реформ в Україні», — наголосив високий представник ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель.
У звіті зазначається, що Україна, попри війну, в цілому продовжує виконувати контрольні показники лібералізації візового режиму та вжила заходів для виконання попередніх рекомендацій. Проте необхідні подальші зусилля — серед іншого, у сферах боротьби з корупцією, відмиванням грошей, запобігання та боротьби з організованою злочинністю.
Навесні 2023 року Європейська Комісія має попередньо оцінити прогрес України у виконанні семи рекомендацій, необхідних для початку перемовин щодо членства України в ЄС. Відповідне рішення було ухвалене 13 грудня 2022 року на засіданні міністрів країн-членів ЄС.
Чого вже досягла Україна на шляху до ЄС
Оскільки Україна вже давно проводить реформи у напрямку наближення законодавства України до права ЄС та європейської інтеграції, серед озвучених до нас вимог до кінця року для збереження статусу кандидата було лише сім:
- реформа Конституційного Суду в частині обрання суддів;
- перевірка кандидатів та процедура їх призначення у Вищу Раду Правосуддя;
- антикорупційна реформа;
- боротьба з відмиванням коштів;
- прийняття законодавства щодо обмеження впливу олігархів на економіку;
- узгодження аудіовізуального законодавства зі стандартами ЄС;
- нове законодавство про національні меншини.
Україна: 7 кроків для збереження кандидатства в ЄС
Верховна Рада прагне ухвалити всі закони, пов’язані з зобов’язаннями Києва щодо вступу в ЄС, до 2025 року, запевняє спікер ВР Руслан Стефанчук:
На сьогодні, за словами віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної, сформовано 30 законопроєктів, які можна ухвалювати під час воєнного стану, і які допомагатимуть підприємствам, економіці та не створюватимуть додаткового негативного регулювання.
Вступ України до ЄС: боротьба з корупцією та економне ProZorro
Влада вже розробила дорожню карту по кожному з семи пунктів рекомендацій Єврокомісії, і по кожному вже є напрацювання, зазначає також Стефанишина.
Загалом, українці вже змогли не без проблем, але запустити незалежні інституції для боротьби з корупцією:
- Національне антикорупційне бюро;
- Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру;
- Національну агенцію із запобігання корупції.
Також було запроваджено систему електронного декларування державних службовців, яка дозволяє державним інституціям і незалежним розслідувачам ефективно виявляти корупційну діяльність.
Ще одне досягнення – створення автоматичної електронної системи публічних закупівель ProZorro, яка за п’ять років існування зекономила державному бюджету України 150 млрд грн (близько 5 млрд євро).
Як Україна виконує Угоду про Асоціацію з ЄС
За даними Євроінтеграційного порталу, прогрес виконання Україною Угоди про Асоціацію сьогодні наступний:
Прогрес України на шляху євроінтеграції по сферам
Що не так з законами України, ухваленими на вимогу ЄС
Україна здійснила помітний прогрес у виконані відповідних рекомендацій та вимог ЄС.
На жаль, деякі прийняті закони потребують додаткового розгляду Венеціанською комісією, а інші отримують негативні висновки на відповідність законодавству України, оскільки лише фрагментарно змінюють одне питання цілого масиву норм.
Закон про медіа: 10% для ЄС, 90% — про контроль над медіа
Чимало запитань у суспільства викликав закон «Про медіа», хоча формально він виконав вимогу Єврокомісії щодо захисту аудіовізуальної інформації.
Так, Комітет захисту журналістів ще наприкінці вересня закликав призупинити його розгляд.
Вона закликала принаймні дочекатися рекомендацій ЄС, а потім уже ухвалювати закон з урахуванням рекомендацій Європи. Водночас автори закону запевняли, що такої загрози немає, а ухвалювати закон треба вже цього року в рамках семи кроків на шляху до євроінтеграції.
Треба зазначити, що закон розширює повноваження Нацради з питань телебачення і радіомовлення, зокрема, даючи можливість регулювати і в тому числі блокувати онлайн- і друковані видання без рішення суду.
В НСЖУ зазначали, що лише 10% законопроекту стосуються зобов’язань, які Україна взяла на себе як кандидат на вступ до ЄС.
Закон про нацменшини та КСУ: чому їх критикують
Викликають запитання ще два проєкти, також розроблені в рамках вимог Єврокомісії: закон про нацменшини, який був ухвалений у першому читанні, та закон щодо конкурсної процедури обрання суддів КСУ, який вже підписав президент Володимир Зеленський.
Закон України «Про національні меншини (спільноти) України» маловідомий широкому загалу. Між тим він містить низку резонансних моментів. Наприклад, держава Україна зобов'язується не проводити примусової асиміляції представників нацменшин.
Звідки це взялося? За всю свою історію українці ніколи не проводили жодних асиміляцій.
Натомість з ними таке намагалися робити протягом сторіч. І ніхто інші, як росія та її нинішній союзник Угорщина. І саме представники цих країн постійно розповідають про начебто утиски росіян та угорців в Україні. Лише цим державам вигідна така теза.
Виникає запитання, а де її писали: в Києві, чи москві, чи Будапешті?
Теза про примусову асиміляцію нацменшин викликає багато запитань.
Закон щодо удосконалення порядку відбору кандидатур на посаду судді КСУ можна назвати найбільш проблемним серед тих, які приймалися у рамках виконання вимог Єврокомісії.
Попри те, що законопроєкт був доопрацьований, зауважень до нього досить багато. Головна пересторога, що удосконалена процедура не є незалежною та відкриває можливість впливати на виборчий процес.
Водночас, недоліки чинної процедури усунуті не були в частині необхідності перевірки на доброчесність, цей механізм не був включений до закону.
Іншим дискусійним питанням є склад та обрання Дорадчої Групи Експертів (ДГЕ).
Є ризик того, що процес обрання експертів може бути політизованим, оскільки законом була запроваджена процедура делегування кандидатів від президента, парламенту та з’ізду суддів.
Неоднозначним є також відсутність можливості участі громадськості в діяльності та роботі Дорадчої Групи Експертів. Тобто, фактично, законом не запроваджено жодного механізму контролю діяльності ДГЕ.
Недоліки процедури обрання суддів КСУ не були усунуті, попри формальне виконання вимоги Єврокомісії про новий закон.
Які закони ухвалила Україна на шляху до ЄС
За даними Євроінеграційного порталу, Верховна Рада протягом 2021-2022 років ухвалила прийняла 33 закони задля адаптації законодавства ЄС в Україні.
Крім вищезазначених законів про медіа, нацменшини та КСУ, варто згадати проєкти про протидію відмиванню доходів, про використання ядерної енергії, про прозорість у видобувних галузях, про викиди забруднюючих речовин, управління відходами тощо.
Ухвалена була й низка проєктів в сфері прав людини — зокрема, закон про виконання рішень ЄСПЧ, ратифікацію Стамбульської конвенції та закон про протицію цькуванню. Врегульовані законодавчо й такі питання, як трансплантація органів та охорона здоровʼя населення від шкідливого впливу тютюну.
Крім того, Верховна Рада підтримала закони про засади державної антикорупційної політики на 2021-2025 роки, про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.
Важливими кроками стали ратифікація Угоди про спільний авіаційний простір між Україною та ЄС та закон про впровадження авіаційних правил України.
Незважаючи на це, на шляху до вступу в ЄС Київ має ухвалити ще чимало законодавчих норм, тому робота триватиме мінімум наступні два роки.
