Металургія, агро, енергетика, інфраструктура, IT і телекомунікації: очікування від 2023 року

Учора, 6 грудня, опублікувало першу частину глобальних галузевих прогнозів, зроблених The Economist Intelligence Unit, аналітичним підрозділом однойменного авторитетного британського журналу. Зараз публікуємо другу частину.

Читайте також:

Інфляція, COVID-19, енергокриза, витрати на оборону та технології: головні прогнози на 2023 рік

Енергетична криза поглиблюватиметься у 2023 році, особливо у Європі. Під санкціями Заходу потоки російських вуглеводнів скоротяться. Але Азія допоможе збільшити світовий попит на нафту, який зросте приблизно на 1,5%, або 1,5 млн барелів на добу (б/д), і перевищить допандемічний рівень.

ОПЕК неохоче збільшить видобуток нафти на 2,4 млн б/д, що трохи знизить ціни. Зима виснажить запаси газу у Європі, а потоки зрідженого природного газу (ЗПГ) скоротяться. Німеччина та Італія відкриють термінали ЗПГ, але їм доведеться конкурувати з покупцями в Азії.

Усе це підтримуватиме високі ціни на нафту та газ, навіть якщо споживання енергії зросте лише на 1%. Боротьба за пальне підвищить споживання вугілля до нових рекордів, що призведе до відмови від запланованих скорочень, призначених для боротьби зі зміною клімату. Сонячна енергетика зросте на 11%. Виробництво гідроелектроенергії збільшиться лише на 3% на тлі нестачі води в річках і сумнівів щодо екологічності ГЕС.

Новий інтерес до ядерної енергетики пошириться в усьому світі. Нещодавно націоналізована компанія EdF відкриє першу французьку атомну електростанцію нового покоління, а Китай запустить експериментальний реактор на швидких нейтронах. Німеччина та Південна Корея відкладуть плани щодо закриття своїх атомних електростанцій.

Уповільнення економіки стане перевіркою фінансової стабільності у 2023 році. Глобальний крах у стилі 2008 року малоймовірний з огляду на високі резерви банків і посилення стандартів ризику. Зростання відсоткових ставок також зміцнить маржу. Широкомасштабні фінансові санкції проти Росії призведуть до подальших втрат фінансових компаній. Суверенні дефолти неминучі в Шрі-Ланці й можливі на багатьох інших ринках, що розвиваються, від Монголії та Пакистану до Єгипту та Тунісу.

Фондові ринки посилять свої стандарти. США виключать зі списку компанії (багато з них китайські), які нехтують правилами аудиту; Гонконг і Шанхай від цього виграють. Китай зіткнеться з небезпеками, особливо у сфері нерухомості. Скрізь усе більше фінансових компаній звертатимуться до онлайн- і мобільних каналів, конкуруючи та співпрацюючи з фінтех-компаніями. Транскордонні платежі зіткнуться з новим струсом, спричиненим зростанням цифрових валют і виключенням Росії зі SWIFT.

Унаслідок війни в Україні та зміни клімату може виникнути брак продовольства. ООН очікує, що ще 19 млн людей у світі стануть недоїдати, загалом їхня кількість зросте до 830 млн. Урожаї в багатьох місцях будуть меншими. Посівам зашкодять брак добрив, високі ціни на енергоносії, а також наслідки посухи 2022 року.

Проте захмарні ціни на продовольство знижуватимуться в міру скорочення попиту. Індекс цін Economist Intelligence на харчові продукти, напої та корми впаде на 12%, насамперед через насіння олійних культур. Споживачі змінять смаки, щоб захистити свої кишені, перейшовши з пшениці на просо або із соняшникової олії на інші рослинні олії. Оскільки запаси продовольства перебувають під загрозою, деякі країни можуть запровадити нові заборони на експорт харчових продуктів, що призведе до чергового злету цін.

Зелені цілі також можуть постраждати. Щоб розвивати стійке сільське господарство, ЄС просуватиме свою нову агрополітику, але скоротить цільові показники щодо залишення землі під парою, аби вирощувати більше харчових продуктів. Нова британська політика землекористування може надавати перевагу їжі, а не сонячним електростанціям.

Валові інвестиції як частка світового ВВП зросли до більш як 25%. Неухильне зростання цього непрямого показника витрат на інфраструктуру сповільниться у 2023 році через брак державних грошей. Проте можливостей буде достатньо. Глобальні інвестиції становитимуть майже $25 трлн. G7 збере $160 млн, щоб запустити глобальний інфраструктурний фонд для ринків, що розвиваються, і кинути виклик китайській ініціативі «Один пояс, один шлях».

Державні інвестиції, заплановані до війни в Україні, будуть зосереджені на транспорті, водопостачанні та цифровізації. Нові ініціативи ЄС і Великої Британії буде спрямовано на енергетичну інфраструктуру. Китай направлятиме більше коштів на сільську інфраструктуру та мережі 5G. Однак інфляція вже знизила вартість цих вкладень, а брак робочої сили та високі витрати зроблять чимало проєктів невигідними для багатьох інвесторів.

Ризики рецесії та підвищення відсоткових ставок не стримуватимуть витрати на IT у 2023 році. Компанії все частіше використовуватимуть технології для прогнозування попиту, відстеження пропозиції та захисту даних. Консалтингова компанія Gartner очікує, що витрати на технології зростуть на 6% проти минулого року.

Продажі пристроїв розчарують, оскільки високі ціни змусять людей відмовитися від заміни гаджетів. Але автоматизація прискорюватиметься в міру того, як підприємства боротимуться зі зростанням заробітної плати та проблемами з постачанням. Ринок штучного інтелекту зросте до $500 млрд, вважає дослідницька компанія IDC. Хмарні обчислення також зростатимуть, підтримуючи віддалену роботу та бажання компаній збирати й аналізувати дані. За прогнозами Gartner, витрати на хмарні послуги становитимуть приблизно $600 млрд.

Усе це спонукає все більше фірм створювати приватні мобільні мережі для покращення зв'язку та посилення безпеки. За даними Juniper Research, витрати на них сягнуть $12 млрд, зокрема, 60% із них припаде на виробничі, гірничодобувні та енергетичні компанії. Але цифровізація збільшує ризики кібербезпеки. У 2023 році уряди посилять контроль кіберпростору, збільшивши бюрократичну тяганину й наклавши великий тягар на малий бізнес.

Після стрибка до рекордного максимуму у 2022 році індекс цін на метали впаде у 2023 році більш як на 7% (хоча він однаково буде на 40% вищим, ніж до пандемії). Попит на алмази та золото найбільше постраждає від економічного спаду, хоча витрати Китаю на стимулювання економіки підтримають попит на метали, необхідні для будівництва та виробництва. Використання сталі в Північній Америці досягне восьмирічного максимуму.

Проте високі ціни на енергоносії та дефіцит електроенергії в Китаї та Європі перешкоджатимуть виробництву всіх металів, включно з алюмінієм, сталлю та цинком. Це може спонукати уряди продовжити заборони на експорт металобрухту.

Перехід на «зелену» енергію та цифровізація підвищать попит на мідь. Електромобілі та електроніка споживатимуть літій, нікель і рідкісноземельні метали.

Мобільний зв'язок підніме світову економіку на $4,8 трлн, переважно завдяки підвищенню «балакучості» своїх 5,5 млрд абонентів. Поширення технології 5G у країнах із середнім рівнем доходу, як-от Аргентина, Індія та В'єтнам, призведе до того, що кількість абонентів 5G перевищить 1 млрд. Але продаж смартфонів впаде через рецесію та проблеми з постачанням напівпровідників.

Широкосмуговий зв'язок охопить більшу кількість будинків у країнах, що розвиваються. Нігерія, наприклад, прагне 50% проникнення у 2023 році. Проте нестійка економіка стримуватиме витрати операторів зв'язку. Попри підвищення цін для споживачів, операторам буде важко фінансувати інвестиції у свої мережі. В Азії та Європі фірми, що мають труднощі, спробують об'єднатися, але регулювальні органи можуть їх зупинити.

Європейські уряди хочуть, щоб американські технологічні фірми фінансували вдосконалення європейської цифрової інфраструктури, стверджуючи, що вони «не мають квитків»: користуються інфраструктурою, але не сплачують за її розвиток. Невідомо, чи почне ЄС діяти та чи ризикне завдати шкоди об'єднаному фронту Заходу проти технологічного домінування Китаю, але регулювальні органи ЄС однаково затягнуть зашморг навколо великих компаній. Закон про цифрові ринки, який має набути чинності на початку 2023 року, покликаний допомогти новим гравцям конкурувати з технологічними олігополіями.