Україна вибила двері в ЄС та хоче членство в НАТО без ПДЧ: головне з інтервʼю з Ольгою Стефанішиною

Автор

Олександра Захарова

Україна буде готовою до вступу в Євросоюз за три роки, адже вона вже «вибила двері в ЄС». Також Україна хоче вступити в НАТО одразу, без довгих черг із заявкою на членство.

Такі заяви зробила віцепрем’єрка з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина в інтервʼю Європейській правді.

Стефанішина: Україна вибила двері в ЄС [відео]

Відповідаючи на питання, чи стане Україна членом НАТО, Стефанішина заявила:

«Обовʼязково, якщо НАТО буде існувати до того моменту».

зібрав ключові тези з інтервʼю віцепремʼєрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

Були сумніви щодо кандидатства в ЄС

За словами Стефанішиної, під час розгляду питання щодо надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС у неї зʼявилися сумніви, адже під час обговорення на рівні лідерів все пішло не за графіком.

Зокрема, затягнулися дискусії щодо балканських країн, деякі країни хотіли просунути свої інтереси в обмін на гарантію свого голосування за Україну.

«Я була дуже стурбована, що рішення може просто зірватися. Але, щойно завершилися дискусії, і я написала президенту, що наше питання починають розглядати – вже через 30 секунд Україна стала кандидатом в члени Європейського союзу».

Скільки часу Україні потрібно для вступу

Відповідаючи на питання, скільки часу забере підготовка України до вступу у ЄС, Стефанішина, підкреслила, що Київ не має бути частиною балканського формату розширення.

«На момент отримання статусу кандидата ми вже зробили дуже багато: навіть в умовах війни отримали транспортний безвіз, приєдналися до європейської енергосистеми, отримали анулювання тарифів і квот тощо», — нагадала вона.

За словами віцепремʼєрки, Україна планує 5 вересня у Брюсселі на засіданні Ради асоціації заявити про свої очікування. Уточнюючи, коли розпочнуться переговори щодо вступу до ЄС, вона зазначила, що абсолютно реалістичним є 2023 рік, а повністю підготуватися до вступу Київ зможе за три роки:

«Подивимося, чи зможе ЄС».

Чи не завадить війна переговорам про вступ до ЄС

Коментуючи той факт, що ЄС доведеться розпочати переговори з державою, яка перебуває у війні, Стефанішина підкреслила, що влада в Україні залишилася повністю спроможною.

«У нас повністю дієздатний уряд, регіональна влада, парламент, всі ланки державного сектора, в тому числі судова система. Тому жодних перепон щодо ведення перемовин немає», — пояснила вона.

За словами віцепремʼєрки, влада також винайшла формулу, за якою зможе виконувати свої зобов’язання перед ЄС у період воєнних дій: деякі закони набиратимуть чинності прямо під час воєнного стану, а деякі – після завершення війни.

Жодна з вимог ЄС не є складною

Стефанішина запевнила, що жодна з вимог ЄС до кандидатства та вступу не є складною для виконання.

За її словами, по кожній з семи рекомендацій Євросоюзу були проведені перемовини з командами Єврокомісії, щоб зафіксувати спільні очікування.

«ЄС знає, що ми працюємо, знає, які ми запланували заходи і закони, — запевнила Стефанішина. — Прогрес, який ми продемонструємо до кінця вересня по кожній рекомендації, позитивно вплине і на країни-члени ЄС – ті, що були скептично налаштовані до України та, власне, формували ці рекомендації».

Війна знівелювала наративи рф про НАТО

Наразі Україна вже зближена з Альянсом максимально, наскільки це можливо без членства.

Відповідаючи на питання, чи прагне членства в НАТО Україна, вона підкреслила:

«Ми маємо сидіти за столом, коли йдеться про колективну безпекову систему. Якщо НАТО буде платформою, яка вирішуватиме ці питання у Європі, ми обов’язково маємо там бути. Якщо це буде «Рамштайн» або будь-який інший формат, ми там будемо».

Вона також зазначила, що росія давно не висувала вимог про відмову України від членства в НАТО, адже війна знівелювала наративи про «загрозу з боку НАТО».

На її думку, вікно, коли може бути ухвалене рішення про вступ України до НАТО, може настати навіть до закінчення війни.

ПДЧ — це новий Бухарест для України

Відповідаючи на питання, чи справді держава, у якої є окуповані території та конфлікт із сусідом, не може стати членом НАТО, віцепремʼєрка запевнила, що це не так.

«Колишній генсек НАТО Расмуссен запропонував формули, за якими це може бути здійснене», — зазначила вона.

Віцепремʼєрка підкреслила, що зараз питання в іншому: НАТО як організація мало що пропонує Україні — більшість переговорів проходять у двосторонньому форматі. Тим не менш, Київ не проти доєднатися.

«Питання членства України в НАТО не можна відмітати. Натомість Україна буде дуже сильним членом НАТО», — додала Стефанішина.

Водночас вона зазначила, що План дій щодо членства в НАТО Україні більше не потрібен.

«Сьогодні така пропозиція буде рівнозначна рішенню Бухарестського саміту 2008 року (тоді Україні відмовили у наданні ПДЧ під тиском рф)», — каже Стефанішина і підкреслює, що Україні потрібно тільки членство.