Сьогодні, 25 жовтня, Федеральний уряд ФРН і Єврокомісія (ЄК) проводять у Берліні експертну конференцію з пошуку рішення для відновлення України.
Напередодні президент ЄК Урсула фон дер Ляєн і канцлер Олаф Шольц опублікували статтю у впливовій газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung, у якій заявили, що це «завдання поколінь, яке має розпочатися зараз».
Чому європейські лідери закликають допомагати відновленню України
Вони бачать спільне майбутнє об'єднаної Європи у відновленні України. «Форма реконструкції визначить, якою країною буде Україна в майбутньому. Правова держава із сильними інститутами? Гнучка та сучасна економіка? Яскрава демократія, що належить Європі?» – запитують фон дер Ляєн і Шольц.
«Що ми можемо разом із нашими українськими партнерами витягти з минулого досвіду реконструкції? Як можна організувати та профінансувати такий величезний довгостроковий проєкт? Які структури важливі для забезпечення необхідної прозорості та обов'язкової довіри інвесторів? Ось деякі з питань, які ми хочемо обговорити з експертами, представниками Європи, G7, G20, міжнародних організацій, громадянського суспільства й особливо України».
Канцлер і президент наголошують, що готовність допомогти завжди є тим більшою, чим яснішим і зрозумілішим є те, як використовуються гроші. «Ми хочемо закласти основи інклюзивної донорської платформи, що координує процес негайного відновлення зруйнованої інфраструктури та довгострокової реконструкції. Щодо прозорості й ефективності, аудиту й моніторингу проєктів мають застосовуватися найвищі стандарти», – упевнені фон дер Ляєн і Шольц.
Урсула фон дер Ляйєн та Олаф Шольц
«Підтримувати Україну – не лише правильно, а й у наших інтересах: Україна не лише бореться за свій суверенітет і територіальну цілісність, а й чинить опір спробам Путіна застосувати силу для переміщення кордонів і посіяти хаос у сусідніх країнах. Україна також захищає міжнародний порядок, заснований на правилах, – основу мирного співіснування та процвітання в усьому світі. Підтримуючи Україну, ми будуємо майбутнє спільної Європи».
Можливі контури плану Маршалла для України
Під час Другої світової війни повоєнне планування розпочалося ще 1943 року. Про це нагадали Ронья Ганстер і Томас Кляйне-Брокхофф з американської неурядової організації «Німецький фонд Маршалла США», які є співавторами дослідження «Проєктування відновлення України в дусі плану Маршалла». Їхню статтю опубліковано в газеті Tagesspiegel.
Експерти зазначають, що насправді зараз потрібен зворотний план Маршалла: 1947 року одна країна – Сполучені Штати – допомогла багатьом; сьогодні багато народів хочуть допомогти одній країні. Тоді мало було інститутів розвитку; сьогодні є безліч міжнародних банків розвитку та просування. Погодження та зведення докупи інтересів країн-донорів є одним із найважливіших завдань.
Структуру планування допомоги має бути створено якнайшвидше, вона має включати фінансування, розподіл тягаря, лідерство та інституційну прив'язку, підзвітність і антикорупційні правила.
Доки Росія залишається неоімперською державою, Україна матиме проблеми з безпекою. Отже, у майбутньому країна, як і раніше, залежатиме від військової підтримки.
За жодних обставин США не мусять брати на себе військову допомогу й залишати відновлення європейцям та іншим донорам. Усі партнери мають погодитися розділити відповідальність за безпеку та відновлення, хоча й по-різному.
«Велика сімка» могла б стати інституційним якорем проєкту реконструкції. Лише під егідою групи західних промислово розвинених країн може бути побудований великий альянс реконструкції, що виходить за межі Європи, який зараз потрібний. Потрібна людина – координатор реконструкції – якийсь пан чи пані Маршалл, – котрий може мобілізувати громадську підтримку. Спочатку цю роль має виконувати всесвітньо відомий впливовий американець. Крім того, це гарантуватиме, що найбільший на сьогодні донор, Сполучені Штати, залишиться на борту.
Координатор має створити свою робочу групу у Єврокомісії, щоб гарантувати, що всі інвестиції здійснюються відповідно до європейського майбутнього України. Навіть якщо донори виставлять умови своєї підтримки, пріоритетність завдань залишається за українським урядом, якому було б доцільно залучити власне громадянське суспільство як драйвер демократичного розвитку та сторожового пса.
Майбутня допомога має надаватися насамперед у вигляді грантів. Сполучені Штати здебільшого вже роблять це, ЄС досі переважно надавав кредити. Це необхідно змінити, щоб ЄС узяв на себе частку фінансової відповідальності свого майбутнього члена. Країни ЄС поки що уникають обговорення цього питання. Берлінська конференція може досягти тут прогресу.
Але одних державних грошей не вистачить. Західні уряди мають запропонувати військове страхування, розширену версію страхування політичних ризиків, що добре субсидується, щоб пом'якшити корпоративні інвестиційні ризики.
«Податківці в західних країнах відмовляться від фінансової допомоги, якщо в них складеться враження, що гроші витрачаються марно або використовуються для корупції. Ось чому Україні потрібні реформи верховенства права й чітка відданість прозорості процесу відновлення. І те, й інше мають бути оголошені обов'язковою умовою виплат на реконструкцію», – наголошують експерти «Німецького фонду Маршалла США».
Читайте також
