Facebook Pixel

«План Маршалла» для України. Про що маємо пам'ятати

Анатолій Амелін
співзасновник «Українського інституту майбутнього»

З'явилося багато розмов про «План Маршалла» для України. Навіть хочуть використати для нього заморожені активи РФ.

Але я поки що не радів би.

1. «План Маршалла» мав свої цілі, джерела ресурсів і бенефіціарів.

2. План відновлення України матиме свої.

3. На активи РФ я б надто не розраховував. Є купа юридичних питань.

4. І суму збитків ми поки що не знаємо. Я зустрічав цифри від $150 млрд до $1,5 трлн.

Але повернімося до історії.

Що таке «План Маршалла»?

Якщо стисло, це програма відновлення економіки європейських країн, зруйнованих війною американським коштом — грошима, що давалися як гранти, так і в довгостроковий кредит.

Крім відновлення економіки Європи, головною метою було не допустити поширення комунізму та радянського впливу, але так само (!) — розширення американської економіки й американського впливу у світі!

1. До кінця Другої світової війни Європа здебільшого була спустошеною:

- безперервні повітряні бомбардування під час війни дуже пошкодили більшість великих міст, особливо постраждали промислові об'єкти;

- торгові потоки регіону було цілком порушено;

- мільйони людей перебували в таборах біженців, живучи завдяки допомозі Сполучених Штатів;

- брак продовольства був дуже гострим, особливо суворою зимою 1946 — 47 років;

- з липня 1945-го до червня 1946 року США відправили до Європи та Японії 16,5 млн тонн продовольства, переважно пшениці. Це становило 1/6 американського продовольчого постачання й забезпечувало 35 трильйонів калорій, яких достатньо, щоб 400 калорій на день упродовж одного року отримували 300 мільйонів людей;

- особливо постраждала транспортна інфраструктура, оскільки залізниці, мости та доки особливо потерпали від авіаударів, а багато торгових суден було потоплено;

- і хоча невеликим містам і селам здебільшого не було завдано таких великих збитків, руйнування транспорту зробило їх економічно ізольованими.

Жодну із цих проблем не можна було легко розв'язати, оскільки більшість країн, які брали участь у війні, виснажили свої ресурси.

Єдиними великими державами, чия інфраструктура не постраждала під час Другої світової війни, були США та Канада.

Більшу частину допомоги за «Планом Маршалла» буде використано європейцями для купівлі промислових товарів і сировини в Сполучених Штатах і Канаді (!!!)

2. «План Маршалла» (офіційно — Європейська програма відновлення ERP) був американською ініціативою, ухваленою в 1948 році для надання іноземної допомоги Західній Європі. США перевели понад $17 млрд (що сьогодні є еквівалентним $200 млрд).

3. Додам, що «План Маршалла», як і ленд-ліз, що використовувався під час війни, дали США величезні переваги в перетворенні на головного світового гравця.

Не раз писав про це, нагадаю тези:

- США завантажили держзамовленням американські підприємства;

- у США в рази зріс держборг;

- основне джерело фінансування держборгу – ФРС (друкарський верстат, тільки тсс!).

4. Озвучені цілі США полягали у відновленні змучених війною регіонів, відновленні промисловості, поліпшенні добробуту Європи та запобіганні поширенню комунізму.

Варто зазначити, що остання мета була основною.

США було важливо мати самостійних, економічно розвинених країн-союзників — антагоністів СРСР.

5. «План Маршалла» вимагав скорочення міждержавних бар'єрів і скасування багатьох правил, а також заохочення підвищення продуктивності та запровадження сучасних бізнес-процедур.

Допомогу в рамках «Плану Маршалла» було поділено між державами-учасницями приблизно на душу населення.

6. Одержувачами допомоги були:

50% — Велика Британія (величезні витрати, понесені Британією за схемою ленд-лізу, були повністю відшкодовані США до 2006 року).

12% — Західна Німеччина.

8% — Франція.

Майже 18 європейських країн отримали пільги за Планом.

СРСР відмовився від пільг і заблокував пільги країнам Східного блоку.

7. Крім «Плану Маршалла» США пожертвували Європі додатково $17 млрд.

8. «План Маршалла» було замінено Планом взаємної безпеки наприкінці 1951 року.

Цей новий план щорічно (!) передбачав виділення приблизно $7,5 млрд до 1961 року, коли його замінила інша програма.

9. До 1952 року, коли закінчилося фінансування, економіка кожної держави-учасниці перевершила довоєнний рівень (!). У всіх одержувачів допомоги в рамках «Плану Маршалла» обсяги виробництва 1951 року були принаймні на 35% вищими, ніж 1938 року.

10. Програма технічної допомоги:

- першочерговим завданням було підвищення продуктивності промисловості у Європі, що виявилося одним із найуспішніших аспектів «Плану Маршалла»;

- Франція в рамках програми направила 500 місій із 4700 бізнесменами та експертами для відвідування американських фабрик, ферм, магазинів і офісів.

Їх особливо вразило процвітання американських робітників і те, що вони могли купити недорогий новий автомобіль за дев'ять місяців роботи на противагу 30 місяцям у Франції;

- після війни Велика Британія зіткнулася з глибокою фінансовою кризою, тоді як США пережили економічний бум — зокрема, вони фінансували британську скарбницю;

- допомога здебільшого пішла на відновлення інфраструктури та допомогу біженцям;

- Велика Британія отримала екстрений 50-річний кредит на $3,75 млрд у 1946 році (під 2%);

- у рамках «Плану Маршалла» Британія просто так отримала $3,3 млрд. Гроші були подарунком, їх спрямували на балансування бюджету;

- американські цілі «Плану Маршалла» полягали в тому, щоб допомогти відновити повоєнну британську економіку, модернізувати її та мінімізувати торговельні бар'єри;

- «План Маршалла» дав змогу Західній Німеччині швидко повернутися до своєї традиційної моделі промислового виробництва із сильним експортним сектором;

- щодо Австрії, то австрійська економіка, яка отримала надлишок коштів Європейської програми відновлення, дала «чудові» показники зростання, які відповідали, а іноді й перевершували німецькі.

11. Важливо зазначити, що ЦРУ отримало 5% (!) коштів у рамках «Плану Маршалла» (майже $685 млн за шість років), які воно використало для фінансування секретних операцій за кордоном.

12. Період із 1948 до 1952 року став періодом найшвидшого зростання в історії Європи.

– Промислове виробництво збільшилося на 35%.

- Сільськогосподарське виробництво значно перевершило довоєнний рівень.

- Злидні та голод перших повоєнних років зникли, і Західна Європа отримала два десятиліття безпрецедентного зростання, під час якого рівень життя різко підвищився.

– Крім того, довгостроковий ефект економічної інтеграції суттєво підвищив рівень доходів у Європі — майже на 20% до середини 1970-х років.

13. Політичні наслідки «Плану Маршалла» могли бути такими самими важливими, як і економічні:

- допомога в рамках «Плану Маршалла» дала змогу країнам Західної Європи послабити заходи жорсткої економії та нормування, зменшивши невдоволення й забезпечивши політичну стабільність;

- комуністичний вплив на Західну Європу значно скоротився, а популярність комуністичних партій у всьому регіоні після реалізації «Плану Маршалла» знизилася;

- торговельні відносини, встановлені «Планом Маршалла», допомогли створити Північноатлантичний альянс (!), який проіснував упродовж усієї «холодної війни» у формі НАТО.

Як бачимо, «План Маршалла» мав кілька цілей.

Крім публічної — відновлення економіки Європи та якості життя людей — були й важливіші для США цілі:

- не допустити розширення в Європі радянського блоку, зокрема обмежити електорат комуністичної партії;

- розширення економіки США через завантаження американських компаній, збільшення торгового обороту з Європою;

- зростання свого впливу у світі через створення НАТО, Європейського економічного співробітництва як партнера США.

Повертаючись до України, важливо розуміти, хто та чому може й буде нашим партнером у відновленні економіки.

Головне — мати свій порядок денний і бути надійним партнером для країн, які допоможуть нам відновитися, з розумінням їхньої мотивації та отримуваних вигод.

Текст опубліковано за згодою автора

Оригінал

Приєднуйтесь до нас в соцмережах!
Подякувати 🎉
The Page Logo
У вас є цікава колонка для The Page?
Пишіть нам: [email protected]

Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора