Не буде жодної благодійності. Усе буде максимально прагматично й цинічно, як і «європейські цінності».
Усі подібні проєкти завжди будувалися за принципом відносин Метрополії та Колонії (!).
1. «Хто платить, той і замовляє музику» — пам'ятаєте?
Той, хто виділятиме гроші для відновлення України, той і визначатиме пріоритетність, і призначатиме виконавців теж він.
Основними одержувачами замовлень і підрядів, як ви розумієте, будуть не українські компанії.
2. Метрополії не потрібна багата самостійна колонія.
Метрополію цікавить своя економіка та завантаження своїх підприємств.
3. Але Метрополії не потрібна непередбачувана колонія.
Тому максимальна ставка робитиметься на стабілізацію економіки, бюджету, соціальні гарантії та відсутність самостійної політики колонії!
4. Метрополія розглядає Колонію як «колонію» в усіх сенсах.
Колонія не має права виготовляти продукцію з високою доданою вартістю. Це прерогатива Метрополії.
Колонія це:
- покупець продукції Метрополії;
- постачальник сировини;
- постачальник трудових ресурсів.
5. Ідеальна Колонія – та, яка не бере від Метрополії грошей і виходить на самозабезпечення.
І сама себе може захистити!
Це короткий екскурс до планів, які сьогодні обговорюються не в Україні.
Докладніше читайте в описі досвіду відновлення країн після війни:
- План Маршалла https://cutt.ly/IFovgO6
- Відновлення Південної Кореї https://cutt.ly/KFovAg1
- Відновлення Японії https://cutt.ly/vFovC2H
Якщо думаєте, що заарештовані гроші РФ підуть в Україну... то дайте відповідь на запитання:
- Хто заарештував ці гроші?
- Наскільки це законно й чи немає ризику судових спорів?
- Як довго триватиме процес у європейських судах?
- Хто ухвалюватиме рішення про використання цих коштів?
Тому пам'ятаймо головний принцип:
«Порятунок потопаючого — справа рук самого потопаючого!»
А саме:
1. Розраховувати можемо й маємо лише на себе.
2. Щоб не розчаровуватися – не варто зачаровуватися.
3. Якщо хтось допоможе – буде гарним бонусом.
4. Розробляємо свій антикризовий план для економіки, спираючись на свої ресурси та можливості.
5. Ну й самі його реалізовуємо, вибудовуючи взаємовигідне ПАРТНЕРСТВО із західними країнами, беручи на себе відповідальність.
6. Саме такий підхід (відповідальність) і дозволить нам акумулювати ресурси, що необхідні для відновлення, і вибудувати взаємовигідне партнерство з іншими країнами, не стаючи їхньою колонією.
Це якщо стисло. І якщо не хочемо й далі бути колонією, якою ми були останні 104 роки (спочатку СРСР, потім Росії, а сьогодні, судячи зі структури нашого сировинного експорту, — усіх розвинених країн).
Але спершу треба перемогти!
Текст опубліковано за згодою автора
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
Читайте також
