Facebook Pixel
Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×

Україна хоче бути партнером, а не тягарем Європи

Олена Осмоловська
ексдиректорка з роботи зі стейкхолдерами НАК «Нафтогаз України»
Фото: DPSU.GOV.UA

Фото: DPSU.GOV.UA

Мала можливість звернутися до дуже поважної компанії — міністрів енергетики країн OECD. Це багаті країни, на яких припадає 55% споживання енергії у світі. Значна частка цієї енергії походить з росії. Абсолютна більшість енергетичних доходів росіян приходить з цих країн.

Після потужної промови нашого міністра Германа Галущенка представники кожної країни робили свої заяви.

Короткі висновки:

1. Кожна з країн-учасниць чітко засуджує неспровоковану та неадекватну агресію росіі, захоплюється нашою стійкістю та здатністю боротися, підтримує Україну. Практично ця підтримка має різні форми — гроші, паливо, обладнання та запасні частини для ремонту енергомереж, гуманітарна допомога, прихисток наших біженців, медицина або зброя.

Приєднуйтесь до нас в соцмережах!

Сподобався коментар шведського міністра: «Ми надаємо зброю. Для нас це надзвичайна ситуація. Востаннє ми передавали комусь зброю у 1939 році, коли Росія напала на іншу країну» (фінській міністр сидить поруч і активно киває головою).

2. Кожна країна говорить про необхідність зменшувати використання російського палива, а то й відмовитися від нього взагалі. Вони нарешті зрозуміли, що енергія з росіі — це не просто енергія, а коробочка з неприємним сюрпризом, і воно їм нафіг не треба. Різні країни до цього не однаково готові, але жодна країна зараз не може собі дозволити публічно казати «не всьо так однозначно». Задзьобають.

Підписуйтесь на нас в Google News!

Сподобався коментар литовського міністра: «Міністр Галущенко сказав, що треба відмовлятися від російської нафти і газу. А я скажу так: від кривавої (bloody) російської нафти і газу».

3. Усі говорять про відданість зеленому курсу і енергопереходу. Переживають, щоб «поточні проблеми» не завадили відмові від викопних видів палива на користь відновлюваної енергії.

Нарешті починають говорити про необхідність будувати потужності для балансування і накопичення енергії. А також, що треба говорити з людьми і пояснювати, навіщо їм це треба і як усе буде відбуватися. Досі розмови про зелений трансформацію виглядали як фантазії про чудове, але далеке майбутнє. Зараз вони стають набагато практичнішими.

Німці згадали про водень. А також визнали, що вони, виявляється, надзвичайно залежні від росіі і у газі, і у нафті, і у вугіллі. Така раптова неприємність. Вони мені зараз нагадують Теодена, короля Рохана з Володаря перснів. Багато років нехороші люди тримали їх у гіпнотичному сні. Тепер вони прокинулися, і дуже страшно. Але вихід є, ми у 2014 вибиралися з гіршої халепи. З німцями ми ще попрацюємо)

Після усіх виступів мені дали можливість сказати заключних пару слів. Окрім подяк, передала два основних повідомлення:

1. Важливість російських енергоресурсів для Європи перебільшена. Росіяни дуже хотіли, щоб ви вірили, що вам без них ніяк, колапс, злидні і розруха. Але значна частина цього іміджу — робота російської пропаганди. Цей страшний монстр — картонний. Не бійтеся.

Росія почала атаку на Європу на енергетичному фронті ще минулого літа. Саме через дії росіян вам зараз доводиться платити за комуналку в рази більше. Навіть якби не війна проти України, позбутися залежності від російських енергоносіїв — цілком раціональний і мудрий вибір.

2. Україна хоче бути партнером, а не тягарем. Усе, про що ми вас просимо, направлено на перезапуск української економіки.

Ми хочемо допомагати Європі справлятися з дефіцитом електроенергії за рахунок нашого експорту. Тепер, коли ми приєдналися до європейської енергомережі, у вас з‘явиться можливість купувати нашу надійну і доступну енергію.

Ми розуміємо нашу роль і відповідальність на ринку продовольства. Через екстремально високі ціни на енергію ще минулого року масово закривалися заводи з виробництва добрив. Вже зараз у деяких з найбідніших країн є проблеми із закупівлею їжі. Якщо з глобальної системи постачання випаде українське зерно, матимемо ризик масштабної продовольчої кризи. Тому нам потрібна допомога з паливом на посівну зараз. Наші безбашенно сміливі фермери готові виходити в поля навіть під обстрілами.

Ми вдячні за допомогу нашим біженцям. Але нам потрібні дієві енергетичні санкції проти країни-агресора. Ми найбільше хочемо перемогти і повернутися додому, відбудовувати нашу країну і робити її сильною. А з нею — і всю Європу.

Текст опубліковано за згодою автора

Оригінал

The Page Logo
У вас є цікава колонка для The Page?
Пишіть нам: [email protected]

Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора

Коментарі

Всі новини