Facebook Pixel
Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×

Ішов другий рік Green Deal. До чого готуватися українському бізнесу

Олександр Баськов
менеджер, сталий розвиток та ESG, KPMG в Україні
Фото: google.com

Фото: google.com

У світі, зокрема у Європейському Союзі, відбуваються фундаментальні структурні зміни в підходах до ведення бізнесу, в регуляторній політиці. І що важливо цього разу, це зміни, які вже мають і матимуть ще вагоміший вплив на бізнес. У грудні 2019 року Європейська комісія ухвалила Green Deal, або «Європейський зелений курс», — програму дій, в основі якої лежить прагнення Європи стати першим у світі кліматично нейтральним континентом до 2050 року. Україна відреагувала на новий курс Європи миттєво, а питання зеленого курсу було серед найважливіших на політичному порядку денному України впродовж 2020 року. Про його переваги, можливості, загрози та ризики говорять державні органи, громадськість, експерти, бізнес. Бізнес найбільше турбують саме загрози — торгівлі, експорту, особливо в контексті наміру Європейського Союзу запровадити карбонове коригування імпорту.

Український бізнес поділився на тих, хто намагається втримати бізнес та зосереджується винятково на операційних питаннях, і тих, хто активно глобалізується, стаючи частиною міжнародного ланцюга постачань. Здебільшого саме останніх стосуються зміни щодо політики Green Deal.

Новим етапом зеленої політики став пакет законодавчих ініціатив Fit for 55, ухвалений 14 липня 2021 року. Це набір пропозицій щодо внесення змін до чинних та впровадження нових правил для досягнення скорочення викидів на 55%. Пакет законодавчих ініціатив ЄС Fit for 55 суттєво опредметнює та наближає цілі «Європейського зеленого курсу» та містить амбітні кліматичні цілі, зокрема: скорочення викидів парникових газів (ПГ) щонайменше на 55% до 2030 року порівняно з рівнем 1990 року; збільшення частки відновлюваної енергії до понад 32%; підвищення енергоефективності щонайменше на 32,5%.

Приєднуйтесь до нас в соцмережах!

Крім суттєвого впливу та підвищення відповідальності таких секторів, як фінанси, енергетика, транспорт, перевезення, сільське господарство та корпоративне управління, постає завдання залучити нові сфери: лісове господарство та сферу біорізноманіття.

Пакет законодавчих ініціатив Fit for 55 впливатиме не лише на країни ЄС, а й на всіх сусідів, а особливо на Україну. Яких змін очікувати українським компаніям, до яких можливостей і ризиків готуватися, до який дій вдаватися?

Підписуйтесь на нас в Google News!

Уже відбувається перегляд положень Системи торгівлі викидами (СТВ) Європейського Союзу, зокрема у сфері морського та повітряного транспорту та схемі компенсації та скорочення викидів вуглецю в міжнародній авіації (CORSIA). Найближчими роками буде запроваджена торгівля викидами в нових секторах, зокрема в автомобільному транспорті та обігріві будівель. Ці положення стосуються українського морського та повітряного транспорту. Україна — одна з країн, які перші впроваджують механізми CORSIA. Наші авіакомпанії вже мали порахувати викиди від повітряного флоту за 2021 рік і найближчими роками будуть долучені до механізмів компенсації та офсетингу викидів вуглекислого газу. Щодо автомобільного транспорту, то ця ініціатива ще більш проривна та докорінна.

Основоположні принципи Положення про скорочення викидів CO2 транспортними засобами говорять про те, що в найближче десятиліття у Європі закінчиться ера двигунів внутрішнього згорання (ДВЗ) та використання нафтопродуктів у транспорті. Імовірніше за все, в Україні спершу накопичаться автомобілі з ДВЗ, як це відбувалося з дизельними автомобілями. Пізніше очікується, що кількість автомобілів із ДВЗ в Україні буде зменшуватися, оскільки Україна взяла на себе зобов’язання наблизитися до європейського законодавства, а автомобільні виробники заявили про відмову від ДВЗ до 2050 року. Отже, це вплине на логістику, АЗС, СТО та багато інших суміжних сфер.

Як показують попередні дослідження, Механізм транскордонного регулювання викидів вуглецю СВАМ вплине здебільшого на виробників електроенергії та металу, до того ж цей вплив буде обмежений і вибірковий. Імовірніше за все, в короткостроковій перспективі більшості українського бізнесу немає чого хвилюватися. Проте через ланцюг постачальників і клієнтів, товарів і послуг СВАМ все ж таки впливатиме і на український бізнес. Уже тепер потрібно думати про управління викидами та зменшення викидів своїх і контрагентів.

Інші документи Пакета законодавчих ініціатив ЄС Fit for 55 суттєво вплинуть на бізнес країн ЄС, але їх мало відчує український бізнес або вони впливатимуть нерівносильно та вибірково, наприклад на обсяги лісової біомаси в енергетичному секторі, відновлювальні джерела енергії тощо.

Зелена хвиля із Заходу вже інформаційно накрила Україну: бізнес почав усвідомлювати, як це вплине в середньостроковій перспективі на його діяльність. Зміни відбуватимуться незалежно від того, експортоорієнтований бізнес чи працює тільки на ринку України. Уже тепер потрібно потурбуватися про оцінювання перспектив, можливостей і ризиків цих процесів. І в першу чергу бізнесу треба навчитися вимірювати свої прямі та непрямі викиди парникових газів та управляти ними.

The Page Logo
У вас є цікава колонка для The Page?
Пишіть нам: [email protected]

Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора

Коментарі

Всі новини