Вища рада правосуддя — головний орган у системі українського суддівського корпусу, який надає згоду на затримання чи утримання суддів під вартою, розглядає дисциплінарні скарги щодо них, затверджує їх на посади за рекомендацією Вищої кваліфікаційної комісії суддів та ухвалює рішення про їхнє звільнення.
Ініціатором змін (після переговорів з іноземними партнерами) виступив президент, який вніс у лютому 2021 року до Верховної Ради законопроєкт №5068 як невідкладний.
Закон покликаний перезавантажити та оновити склад Вищої ради правосуддя, до якої наразі накопичилося найбільше запитань як у громадян, так і в міжнародних інституцій.
Офіційно закон має на меті удосконалити порядок призначення на посади членів Вищої ради правосуддя, забезпечити відповідність кандидатів критеріям професійної етики та доброчесності, підвищити інституційну спроможність Вищої ради правосуддя, зміцнити суспільну довіру до органів суддівського врядування зокрема та судової влади загалом.
Як зазначив Офіс президента, закон взяв до уваги рекомендації експертів Венеційської комісії, які надали свій висновок.
У свою чергу Європейський Союз привітав ухвалення закону про реформу Вищої ради правосуддя, а також закону про Вищу кваліфікаційну комісію суддів, ухваленого напередодні. Про це йдеться в заяві Представництва Євросоюзу в Україні від 15 липня 2021 року.
Суть нововведень
Президентський закон встановлює порядок утворення та діяльності Етичної ради, до складу якої входитимуть три особи з категорії суддів або суддів у відставці, визначені Радою суддів України, та три особи, визначені міжнародними організаціями. Рішення в Етичній раді ухвалюватимуть чотирма голосами.
Жодне рішення Етичної ради не вважатиметься ухваленим, якщо за нього не проголосували щонайменше двоє міжнародних експертів, а у ситуації рівного розподілу голосів переважатиме та вважатиметься вирішальним голос двох міжнародних експертів.
Якщо Етична рада зробить негативний висновок щодо якогось із членів Вищої ради правосуддя, таку людину автоматично буде відсторонено від посади, поки її повноваження не підтвердять ті, хто її призначав до Вищої ради правосуддя. Це може бути з’їзд адвокатів, суддів, прокурорів і науковців, президент або парламент.
Якщо відповідний з’їзд більшістю голосів не підтвердить повноваження, такий член ВРП остаточно буде звільнений з Вищої ради правосуддя.
Як бачимо, основний позитивний момент змін — встановлення провідної ролі міжнародних експертів у процесі реформування цього органу. Професійні підходи в роботі міжнародних експертів з українськими служителями Феміди добре відомі завдяки розміщенню співбесід із кандидатами в Мережі. Сподіваюся, їхній досвід допоможе в цій важливій реформі.
Крім вищезазначеного, закон визначає повноваження та порядок діяльності Етичної ради під час встановлення відповідності кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності, а також порядок надання органу обрання списку кандидатів, рекомендованих для призначення на посаду члена Вищої ради правосуддя. Такий список має містити кількість кандидатур, яка щонайменше вдвічі перевищує кількість вакантних посад Вищої ради правосуддя.
Встановлюються конкурсні засади добору кандидатів для обрання відповідним органом члена Вищої ради правосуддя.
Закон також передбачає протягом трьох місяців від дня затвердження персонального складу Вищої ради правосуддя та до набрання чинності цим Законом проведення Етичною радою оцінювання відповідності членів Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчеснсті. Оцінювання не стосується голови Верховного Суду.
Підводні камені на шляху до змін
Не варто забувати, що залишилося чимало невдоволених законом осіб як у суддівській системі, так і в парламенті. Проте наявність сильного спротиву, навпаки, може свідчити про потребу в цих змінах. Як підтверджує практика, за все добре треба боротися. Окремі парламентські фракції вже зазначили, що планують звернутися в Конституційний суд із поданням про визнання закону неконституційним, аби завадити суддівській реформі. Зважаючи на особливості роботи та останні рішення Конституційного суду, ризики вимальовуються чималі.
Рада суддів України негативно оцінила закон та висловила свої перестороги щодо можливого запровадження змін. Хочеться вірити, що у складі суддівського корпусу знайдеться достатньо достойних професіоналів, які незабаром зможуть змінити підходи окремих керівників у суддівській системі.
Обережний оптимізм
Оскільки закон ухвалений у запропонованій Президентом редакції, а його зміст не зазнав руйнівних змін у парламенті, то невдовзі варто очікувати його підписання Володимиром Зеленським. Крім того, незабаром цей документ може виступити одним із основних позитивних аргументів української сторони в переговорах із Європейським Союзом і США.
Загалом останні події вселяють надію на якісні зміни в системі правосуддя. Можна сподіватися, що прогресивні положення закону не будуть нівельовані саботажем самої системи та не стануть предметом тяганини в судах.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
Читайте також
