24 лютого 2022 року росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну після 8 років гібридної війни з окупацією Криму та частини Донбасу. Наприкінці року це вторгнення не має значного успіху.
Кореспондент Financial Times з оборони та безпеки Джон Пол Ретбоун пропонує проаналізувати пʼять уроків російського вторгнення, які можна винести з цього року російської агресії в Україні.
Урок перший: хибне рішення про наступ, Афганістан 2:0
Вторгненням в Україну росія повторює та поглиблює помилку з Афганістаном. Фото: Wikipedia
Як зазначає Ретбоун, не можна не побачити паралелей між рішенням Москви вторгнутися в Афганістан у 1979 році та тепер в Україну, у 2022.
Тоді, як і зараз, саме в розпал зими росія скинула кілька сотень десантників на головний аеродром сусідньої країни з наказом захопити столицю, убити президента та встановити окупаційний режим.
Танки також паралельно перетинали кордон, і Кремль очікував, що країна швидко впаде.
«Це був план Москви — щодо вторгнення СРСР в Афганістан у 1979 році. Чотири десятиліття потому президент рф Володимир Путін використав той самий надто самовпевнений план для свого повномасштабного вторгнення в Україну», — пише автор матеріалу.
Далі він цитує відомого експерта та історика, що спеціалізується на питаннях росії, Марка Галеоті, який визнає, що існує гнітюча пряма паралель між тим, як «група літніх чоловіків у Кремлі прийняла погане рішення вторгнутися в Афганістан, і тим, як інша група літніх чоловіків у Кремлі прийняла рішення вторгнутися в Україну».
Історик зазначає, що в обох випадках військові вважали повномасштабне вторгнення поганою ідеєю, але їхні застереження відхилили.
Ретбоун констатує, що вторгнення в Афганістан призвело до загибелі 15 тис. військових, і через 10 років радянські війська були змушені вийти з країни. Тим часом за 10 місяців повномасштабної війни росія вже втратила 100 тис. солдатів, але Кремль досі неправильно сприймає настрої в Україні.
Українська армія витіснила росіян з більш ніж половини захопленої ними території, але росія планує ще одну наземну атаку, хоча й не має достатньо сил, отже, цей урок не був засвоєний Москвою.
Урок другий: велика війна повернулася, необхідна зброя
Хоча США бояться давати Україні далекобійну зброю, вона необхідна Києву для перемоги. Фото: Wikipedia
На думку військових чиновників та аналітиків, одна з ключових думок на наступний 2023 рік полягає в тому, що «велика війна повернулася».
Це означає, що для підтримки бойових дій високої інтенсивної необхідно мати промисловий потенціал і величезні запаси зброї.
Західні союзники допомогли Україні, надіславши понад $40 млрд військової допомоги, Київ також очікує систему ППО Patriot як частину нового пакету озброєнь на $1,85 млрд.
Тим не менш, поки що Захід, побоюючись ескалації конфлікту та переростанню війни у пряму війну НАТО та рф, опирався постачанню сучасних танків, ракет далекого радіусу дії та реактивних літаків.
Урок третій: перевага якості над кількістю
Путін призначенням Суровікіна намагався виправити помилки війни в Україні. Фото: Wikipedia
Третій урок, який вже могла б вивчити Москва (але не вивчила — прим. ред.) — перевага якості над кількістю.
Навіть хороше матеріально-технічне забезпечення, велика кількість військ і відповідна військова техніка нічого не варті, якщо розвідка та керівництво «неадекватні», – пояснює цю думку колишній бригадний генерал британської армії Бен Баррі, що зараз працює в Міжнародному інституті стратегічних досліджень.
Натомість російські війська продовжують і наприкінці 2022 року демонструвати низький моральний дух і слабкі стандарти загальновійськової тактики та лідерства на полі бою, додав він.
Путін намагався виправити це призначенням у жовтні генерала Сергія Суровікіна командувати російськими силами в Україні. Його в аналітичному центрі Rand Corporation називають, ймовірно, найкомпетентнішим командиром в рф.
Суровікін посилив російські фронти новобранцями чисельністю приблизно 300 тис. солдатів та організував успішний відхід окупантів із району Херсону.
Такі дії зменшили шанси України на успішний зимовий контрнаступ, водночас військові аналітики не вірять у можливість прориву для росії.
Урок четвертий: сила волонтерського руху
Українські волонтери стали потужною підтримкою для фронту та деокупованих територій. Фото: Юлія Савостіна/FB
Четвертий урок, який дає цей рік (і не тільки) війни росії в Україні — це важливість громадянського суспільства для підтримки військових зусиль.
Українські програмісти розробили програми, щоб допомогти своїм військам націлюватися на російські позиції, кухарі готують їжу для українських солдатів на передовій, а волонтери продовжують збирати кошти для придбання військових товарів, таких як аптечки та окуляри нічного бачення, нагадує автор матеріалу.
Згідно з даними жовтневого опитування Gallup, 70% українців хочуть продовжувати боротьбу до перемоги, а понад 90% вірять, що перемога означає повернення всіх територій, захоплених рф, включно з Кримом.
Водночас, згідно з неперевіреним внутрішнім опитуванням Кремля, яке наводило російське видання Meduza, в росії з червня по листопад 2022 року підтримка війни впала вдвічі — до 27%.
Урок пʼятий: війна на кількох фронтах одразу
Путін веде війну на декількох фронтах, тому припинення вогню її не закінчить. Фото: Getty Images
П’ятий і, мабуть, найбільший урок війни росії в Україні, на думку Ретбоуна, полягає в тому, що вона ведеться одразу на кількох фронтах, а не лише за допомогою танків, ракет і гармат.
Автор нагадує, що росія розпочала невпинну хвилю ракетних і безпілотних атак по енергетичній інфраструктурі України, щоб спробувати зламати національну волю та розв’язати нову хвилю біженців до Європи цієї зими.
Водночас Путін пригрозив подальшим скороченням поставок газу Заходу з настанням зими, і хоча Україна транспортує зерно за угодою, укладеною за посередництва Туреччини та ООН, російський флот все ще контролює Чорне море, загрожуючи більшій частині шляхів експорту продовольства з України.
Навіть якби обидві сторони, виснажені боями, домовилися про припинення вогню у 2023 році, агресія Путіна проти України все одно може продовжуватися цими іншими засобами, пояснює історик.
Читайте також
Ревізія стану енергетичного сектору після зими та заяв про «енергетичне перемир’я»
We make it Grain: реєстрацію на міжнародну конференцію Grain Ukraine 2025 відкрито
