Facebook Pixel

Підсумок 2022: як Україна прожила рік найзапеклішої війни з Другої світової

Звісно, не може бути жодних загальних для всіх підсумків 2022 року у країні. Бо Україна веде найзапеклішу та найважчу війну у новітній історії.

Жодна Югославія, жодні операції СРСР проти Угорщини, жодний Афганістан — нічого з цього й поряд не стояло.

Україна веде з росією найзапеклішу війну з часів Другої світової. Фото: Getty Images

Україна веде з росією найзапеклішу війну з часів Другої світової. Фото: Getty Images

Можливо, ірано-іракська, можливо, В'єтнам, але для Європи повномасштабна війна в Україні однозначно — схожа на тяжкість обох світових воєн.

Снаряди вистрілюються вагонами — якийсь дивізіон може відпрацювати десятки тисяч снарядів, убити не один ствол, а це все, що нам поставила, наприклад, Велика Британія.

QuoteУкраїна веде найзапеклішу війну у новітній історії.

Основну роботу виконує не авіація, причому з обох боків, а артилерія та ноги піхоти, а це означає сильну напругу для воюючих.

Це не західний фронт союзників, де супротивника весь день били штурмовики, потім відпрацьовували лінкори з моря, а потім вогнеметні танки йшли в проломи у мінних полях — натрапили на опір, відкотилися, повторити перші два пункти.

Основну роботу у війні в Україні виконує не авіація, а артилерія та ноги піхоти. Фото: Getty Images

Основну роботу у війні в Україні виконує не авіація, а артилерія та ноги піхоти. Фото: Getty Images

У нас тут:

  • постійна контрбатарейна робота над головою;
  • постійний мінометний вогонь;
  • щоденні евакуації поранених;
  • десятки тисяч кроків по коліно у бруді до лінії спостережних пунктів та секретів;
  • побутові умови — далеко не комфортні, тому що, що б ти не викопав і не побудував у форматі бліндажу на лінії, рано чи пізно його розколупають.

Мільйон чоловіків та жінок задіяні як силовики в Україні — не на фронті, але тилові задачі, вартові функції, логістику, навчання виконує величезну кількість персоналу.

Вони відірвані від сімей, і хоча в першу кампанію вони вже готувалися б на дембель зовсім скоро, — зараз нічого, природно, не очевидно.

Близько 8 млн українців виїхали від війни за кордон. Фото: Getty Images

Близько 8 млн українців виїхали від війни за кордон. Фото: Getty Images

Ще варто пам'ятати, що до 8 млн людей залишило країну, а багато мільйонів (до 16%) — внутрішні переселенці. За даними ВООЗ, до чверті населення України потребують психологічної допомоги — зараз розгортається відповідна програма на сотні мільйонів доларів.

З огляду на це, які можуть бути загальні підсумки?

У когось — полеглих у сім'ї, а у когось — усе добре, всі живі.

Хтось виїхав і знайшов роботу в ЄС, а хтось приїхав до України побачити близьких, та й застряг на місяці.

Все вирішиться на лінії зіткнення найзапеклішої війни з Другою світовою. Фото: Getty Images

Все вирішиться на лінії зіткнення найзапеклішої війни з Другою світовою. Фото: Getty Images

Хтось — втратив бізнес за лічені години — у Маріуполі на проспекті Миру були центри краси, магазини, ресторани на сотні тисяч доларів. А зараз там просто нема багатьох будинків. Кілька тижнів — і ти бездомний замість мільйонера.

QuoteДо 8 млн людей залишило Україну через повномасштабну війну.

У когось — мобілізували й двох чоловіків із сім'ї, а багатьох військовиків та військовий квиток правильної категорії милував.

Хтось пірнув з головою у волонтерку, а хтось їсть бограч на заході України.

У когось немає грошей, а хтось здає квартири, і його буси в ЄС забиті роботою.

Що б ти не написав — будуть сотні тисяч людей, у яких все не так, все не те й усе звалилося, а в когось, навпаки, все стало гаразд.

Сильний поділ, сильна фрагментація, і багатьох тригеритиме те, що багатьох радуватиме.

Українці довели, що росіяни — зовсім не друга армія світу. Фото: Getty Images

Українці довели, що росіяни — зовсім не друга армія світу. Фото: Getty Images

Одна на всіх — лише важка запекла війна.

Суміш Першої світової з вагонами снарядів і місяцями битви за завод шампанських вин у Бахмуті, з кіберпанком — швидкісними дронами-камікадзе, де-не-де наземними роботами (привіт убитому російському роботу «Уран»), новітніми німецькими ЗРК, що перехоплюють балістичні.

Водночас — розрахунок спарених «Максимів» на вбитому джипі, що виглядає «Шахеди» та «Брімстоуни-2», які самі шукають ворожі цілі за лінією видимості.

Цей рік показав, що взяти Україну за три дні чи тиждень не вийде, як би не мріяла росія. Фото: Getty Images

Цей рік показав, що взяти Україну за три дні чи тиждень не вийде, як би не мріяла росія. Фото: Getty Images

Та й одне на всіх — те, що нам може бути страшно, може бути боляче, може бути темно та важко, але ніколи найближчим часом не буде соромно за перебіг цієї війни.

Ті, хто сміявся з «придуманої країни України», розповідав, як підніме брову, — і ми розбіжимося, чомусь захлинувся своїми жартиками.

Можливо, як матросики на флагманському підводному ракетоносці «Москва» — чорноморськими хвилями.

Або подавився.

Як чергова зміна далеких бомбардувальників — носіїв ядерної зброї на аеродромі «Енгельс».

Україна прожила майже рік повномасштабної війни. Фото: Getty Images

Україна прожила майже рік повномасштабної війни. Фото: Getty Images

Або підгорів.

Як усі екіпажі всіх танків, які Москва зосередила, щоб за 48 годин доїхати до Канева.

QuoteРосіяни, які вважають себе великими, натрапили на стіну реальності, й багато хто помер з цією вірою у «велич».

Або захекався.

Як колаборанти з Херсона — спочатку до країн Балтії, а потім — до української в'язниці.

Смішна «придумана» країна змусила підвестися від півмільйона росіян з диванів у ТРО Білгорода та понад півтора мільйони — залишити країну, щоб урятувати свої життя.

Скупати дрони в Ірані та снаряди у Північній Кореї.

Ті, хто сміявся з «придуманої країни Україною», захлинувся своїми жартиками. Фото: Getty Images

Ті, хто сміявся з «придуманої країни Україною», захлинувся своїми жартиками. Фото: Getty Images

Змусила побачити, що російський солдатик — це не визволитель, а злидень із сіл. Що краде офісні стільці, кулери та все, що погано прикручено.

Екзистенційна криза — росіяни, які вважають себе великими, натрапили на стіну реальності, і багато хто помер з цією вірою у велич «другої армії третього світу».

Втім, ми теж відчуваємо таку кризу — адже багато хто всерйоз вибирав політиків, які обіцяли домовитися посередині та побачити світ в очах Путіна, бо жили в манямірці, де це можливо. Похмілля було страшним.

І ще страшніше буде після війни, коли знадобиться знайти відповідь.

Quote«Заради чого був цей надрив, якщо чиновники організовують собі ті ж 400% премії та розповідають, як люблять Україну, принагідно відмиваючи гроші на плитці?»
Ті, хто хотів за тиждень знищити українську державність, догнивають у посадках. Фото: Getty Images

Ті, хто хотів за тиждень знищити українську державність, догнивають у посадках. Фото: Getty Images

Війна триває.

Підсумок лише один — ті, хто хотів за тиждень знищити українську державність, догнивають у посадках, регулярна армія їх зникла в Україні, у хід пішли в'язні та схоплені на вулицях роботяги.

А українська державність — найживіша за всіх живих. Сподіваюся, що 2023 рік стане кінцем війни та роком нашої перемоги.

Українська державність, незважаючи на спроби рф її знищити — живіше всіх живих. Фото: Getty Images

Українська державність, незважаючи на спроби рф її знищити — живіше всіх живих. Фото: Getty Images

Але згадайте, що ви всі загадували під дзвін шампанського у 2022 — і гірко посміхніться.

QuoteТі, хто хотів за тиждень знищити українську державність, догнивають у посадках.

Новий рік — це просто календарна дата, навіть не точка, в якій нахил осі Землі приймає найкраще положення до Сонця.

Просто календарна дата, щоб було зручніше рухати вперед економіку подарунками, корпоративами та продажем того, що не потрібно нікому в будні безкоштовно.

Тож які можуть бути підсумки?

Залишайтеся живими, а нашим ворогам хочеться побажати, щоб цього не робили й надалі. Все вирішується та вирішиться на лінії зіткнення найзапеклішої війни з часів Другої Світової.

Ми переможемо.

Приєднуйтесь до нас в соцмережах!
Подякувати 🎉

Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора