2013 року Павло Білецький разом із братом Олексієм заснував центр туризму «ХерсON». Девʼять місяців тому компанія призупинила роботу через вторгнення рф. Підприємець розповів про те, за яких умов туризм на Херсонщині відновиться, чому возити людей на екскурсії до зруйнованих міст — це нормально і як переживають російську агресію найкрасивіші локації регіону.
Якщо зайти на сайт туристичного центру «ХерсОN» і пошукати екскурсії на найближчі дати, то буде єдина опція — тур до Чорнобаївки, славетного села на Херсонщині, аеродром поблизу якого під час окупації намагалися експлуатували росіяни. Аеродром став постійною мішенню для ЗСУ: послідовні удари української артилерії вартували росіянам десятків одиниць втраченої техніки, тому слово «Чорнобаївка» стало мемом.
Чорнобаївку вже звільнили, але тури туди брати Білецькі почали продавати ще до її деокупації. Вартість квитка — 699 грн. За ці кошти організатори обіцяють дати можливість подивитися на розбиту російську техніку, позбивати у тирі іграшкові гвинтокрили з символами Z і V та поспілкуватися з місцевими щодо подій цього року.
Але є нюанс, який відразу обговорюється на сайті, — тур відбудеться тільки після перемоги України. «Журналісти нас іноді запитують, чи ми дійсно возимо людей до Чорнобаївки», — усміхається Павло і пояснює, що вони не можуть ризикувати життям і здоровʼям людей, тому що правий берег Дніпра постійно обстрілюють.
Проте на тури до аеродрому вже продали квитків на $3 тис. Усі кошти пішли на допомогу ЗСУ.
Військовий туризм в Україні та недбала комунікація
Якщо сьогодні тури до Чорнобаївки — це лише символічна підтримка Херсонської області та ЗСУ, то надалі вони можуть стати цілком реальним і до того ж перспективним напрямом. Різні країни, що пережили колись страшні події, активно практикують військовий туризм, який нерідко тісно переплітається з dark-туризмом, тобто з відвідинами місць, повʼязаних зі смертю та трагедією.
В Україні моральний бік таких турів вперше почали обговорювати після звільнення Київської області. Люди поїхали до Бучі, Ірпеня, Бородянки та інших понівечених окупантами населених пунктів, щоб на власні очі побачити страхітливі наслідки тих днів — обгорілі, чорні будинки, в яких ще не так давно вирувало життя.
Громадська організація Visit Ukraine вирішила офіційно запустити такі тури. Громадськість це серйозно обурило.

В Україні моральний бік dark-туризму почали обговорювати після звільнення Київської області. На фото залишки будинку у Бородянці
Білецький пояснює, що негативне сприйняття dark-турів може бути лише через невдалу та недбалу комунікацію. Павло вважає, що все залежить від професійної підготовки продукту, який стосується надчутливої для українців теми, і від його просування, але загалом у військового туризму в Україні дійсно є перспективи.
«Зараз Україна у топі обговорень всього світу. Звісно, дуже багато людей хочуть якось до цього доторкнутися — з різних причин. Хтось переймається нашою ситуацією і хоче побачити ті території, для звільнення яких він донатив гроші. Для інших це може бути можливість зрозуміти якісь технічні речі, наприклад, як облаштовані позиці», — розмірковує Білецький.
Війна лякає, але водночас вона інтригує, упевнений він: «Людям цікаво, як все влаштовано, як все це працює, і вони дійсно можуть захотіти приїхати до нас після перемоги».
Він каже, що Україні вже сьогодні варто подбати про те, щоб зберегти артефакти війни. Можна почати з військової техніки росіян, яка вочевидь стане частиною таких військових експозицій, а також збирати розповіді очевидців подій: фільмувати їх, ретельно записувати. Також можна думати про музеї у Чорнобаївці та інших населених пунктах, які там стануть доречними.
Як окупанти понівечили Херсонщину
На Facebook-сторінці «ХерсON» 15 листопада зʼявилася фотографія шато Трубецького — історичної виноробні у селі Веселе під Новою Каховкою. «Була інформація, що шато зруйноване, але на фото ми бачимо протилежне. Дуже приємно бачити наш прапор», — йдеться у дописі під світлиною.

Шато Трубецького
Шато — один з обʼєктів, куди туристична компанія возила своїх клієнтів. Сьогодні багато з їхніх локацій або перебувають під окупацією на лівому березі Дніпра, або серйозно постраждали від агресії росіян.
І йдеться не лише про будівлі чи історичні споруди, а й про природу. Станіславські скелі — справжня перлина Херсонщини — вже ніколи не будуть такими, якими їх бачили українці до 24 лютого. Ворожі бомбардування змінили їхній ландшафт. Білецький пригадує, що ще під час наступу росіян між Станіславом та Олександрівкою точилися дуже запеклі бої. Один із гідів центру якраз був серед степу, коли почався черговий обстріл. Рятуючись від бомбардувань, він сховався у лисячій норі: він знав про неї тільки тому, що до того багато разів водив сюди групи.
«Лисеня, що там мешкало, таке смішне, було аніматором у нашій програмі. Воно спеціально приходило до людей, коли приїжджали групи, віталося, його всі знали. Боюся, що лисеня загинуло», — каже Павло.
Дуже пошкоджений і Кінбурнський півострів, де від обстрілів спалахували пожежі, але окупанти й не думали їх гасити.
Про ті обʼєкти, що залишаються в окупації, як-от заповідник «Асканія-Нова», поки що немає правдивої інформації, люди на тій території залишаються без звʼязку. «Навесні ми намагалися допомогти заповіднику, збирали гроші, тамтешня команда будувала теплиці, щоб можна було виростити корм для тварин. Закупити вже не змогли: фермери не працювали, доставки не було», — розповідає Павло.

Невідомо, що зараз відбувається в «Асканія-Нова». Зв’язку із заповідником немає
Наприкінці літа у заповіднику коштом зібраних волонтерами грошей почали утеплювати місця зимівлі тварин, щоб мінімізувати витрати на опалення. Команда закладала зайві двері, вікна, об’єднувала приміщення, робила все для того, щоб підготуватися до зими, яка буде важкою для всіх, навіть тварин. Що тепер діється у заповіднику, Павлу невідомо.
Серед інших локацій, що постраждали, Білецький називає Аджигольський маяк, куди росіяни влучили, як повідомлялося у липні, трьома ракетами. «Наскільки пошкодили маяк, невідомо, жодної фотографії я не бачив, це лише перекази людей», — додає він.

Аджигольський маяк. Фото: Facebook Сергій Хлань
Як відновиться туризм на Херсонщині
Про повноцінне відновлення роботи туристичного центру брати Білецькі поки що не думають. Павло наголошує, що головне сьогодні — безпека, а в умовах постійного ризику чергових російських обстрілів гарантувати її неможливо.
Принаймні приміщення «ХерсON» не постраждали. Хоча під час окупації центр неочікувано став символом українського спротиву. Там забули вимкнути вуличне підсвічування, тому весь час поневолення вивіска патріотично блимала синьо-жовтими кольорами.
Білецький вірить, що Херсонська область відновиться, просто на це потрібен час. Але йдеться не тільки про відбудову зруйнованого, а й про нові сенси для України. Як вважає Павло, той самий Херсон вже ніколи не буде таким, яким був до 24 лютого. Тож під час відновлення міста треба думати і про його переосмислення.
«Херсонці вже почали цей шлях, вони переосмислюють роль міста та своє місце у ньому. Думаю, що обовʼязково буде потрібна співпраця мешканців, влади, бізнесу, щоб розробити нову стратегії цієї території», — резюмує Білецький.