Україна обмежила імпорт російського палива в травні 2023 року, проте російський LPG із рф усе ще потрапляє в Україну в блендах. Профільний комітет Верховної Ради звернувся до колег із парламенту Польщі з пропозицією разом блокувати газ із рф.
Чому співпраця двох країн у цьому питанні важлива та чи дійсно було потрібно таке звернення, 
прокоментував Владислав Колодяжний, CEO GT Group.
«Звернення комітету ВР разом із постановою КМУ щодо заборони на імпорт скрапленого газу походженням із рф можуть стати потужним сигналом для наших союзників у Польщі. Особливо з огляду на близький старт осінньої виборчої кампанії в сусідів», – підкреслює Колодяжний.
Він нагадав, що для диверсифікації власного ринку скрапленого газу Україні вкрай важливі два регіони – Польща та Чорне море.
Чому Польща важлива для диверсифікації ринку LPG
Географічні чинники
- Польща, яка має як європейську (1 435 мм), так і ширококолійну (1 520ммм) залізничну інфраструктуру, історично стала транзитним хабом для постачання російського ресурсу у Європу.
- Переважна більшість потужностей країни з перевалки та зберігання скрапленого газу зосереджена на кордоні з Україною, рб і рф.
- Увесь скраплений газ із рф потрапляє до країн ЄС через територію Польщі, включно з постачанням із країн Балтії. Йдеться саме про залізничний або автомобільний транспорт (морем можна йти й повз Польщу) як безпосередній імпорт або в режимі транзиту.
- За даними митної статистики, за 5 місяців 2023 року 75% ринку скрапленого газу надійшло в Україну саме з Польщі: 47% безпосередньо, ще 28% – транзитом із країн Балтії.
Український і польський ринки LPG дуже схожі
Владислав Колодяжний зауважує, що ринки скрапленого газу двох країн є тотожними: за обсягами постачання, структурою споживання, проблемами та напрямком розвитку.
- Польща має найбільший автомобільний ринок скрапленого газу у ЄС, Україна — друга.
- Обсяги ринків скрапленого газу Польщі та України дуже близькі – 2,4 млн тонн і 2 млн тонн (до початку повномасштабної війни) відповідно.
- Подібні структури споживання – газ домінує як паливо для автомобілів, частина ресурсу йде на промислові та побутові потреби.
- Пропорція між паливом та іншими джерелами споживання (промисловість і комунальне споживання) також близька: 75% на 25% у Польщі та 95% на 5% в Україні, за даними Польської асоціації скрапленого газу.
- Польща має схожу проблему домінування російського ресурсу та більшість інфраструктури саме на кордоні з рб і рф. Власники цієї інфраструктури та постачальники російського ресурсу так само протидіють введенню санкцій на рівні ЄС.
- У західній частині Польщі недостатньо потужностей для зберігання та відсутні стимули розвивати їх з огляду на ціновий демпінг з боку рф.
- Польща поступово розвиває морські маршрути постачання. Країна вже має чотири термінали для приймання скрапленого газу й у 2022-му збільшила постачання морем. Морські шляхи є не менш перспективними й для України.
З огляду на географічні, політичні, логістичні, економічні та історичні чинники інтеграція українського та польського ринків LPG є неминучою. Цей процес уже почався у 2022 році. Спільні проблеми з диверсифікацією постачання скрапленого газу та енергетичною безпекою спонукають дві країни до пошуку спільних рішень.
Як Україна та Польща можуть спільно розв'язати проблему газу з рф
- Співпраця митних органів України та Польщі. Діджиталізація митних процесів. Більш чітка прозора та швидка процедура перевірки сертифікатів і розрахунок обсягів. Перевірка митної вартості.
- Щільніша співпраця з гравцями польського ринку, які також зацікавлені в унеможливленні постачання російського продукту та розвитку інфраструктури з постачання з інших напрямків і є нашими союзниками.
- Наскрізна аналітика потоків постачання LPG із РФ в Україну та ЄС і висвітлення гравців ринку, які є амбасадорами російського ресурсу.
- Спільне лобіювання на рівні ЄС санкцій проти скрапленого газу з російської федерації, яких наразі немає.
- Створення спільних економічних стимулів для розвитку логістичної інфраструктури для постачання скрапленого газу з ЄС і США.
- Імплементація Європейських директив щодо якості газу, податкового навантаження, розвитку побутового та промислового споживання.
Читайте також
